- •Тестові завдання
- •Другий рівень
- •7. Компоненти психологічної готовності дитини до школи
- •9. Реально наявні у дитини можливості, які можуть бути розкриті і використані для її розвитку за мінімальної допомоги або підказки з боку оточуючих людей – це:
- •10. Автор епігенетичної теорії розвитку особистості
- •11. Сенсорний розвиток – це:
- •Третій рівень
Другий рівень
Яка складова психологічної готовності відсутня у дитини, яка має необхідний для навчання обсяг знань і умінь, але не бажає йти до школи
а) мотиваційна;
б) інтелектуальна;
в) когнітивна;
г) комунікативна.
2. Криза 7 років – це:
а) порушення поведінки дитини, яке виявляється в наївності, погляді на дорослого знизу вгору, непослух;
б) проявляється, передусім, у підвищенні тривожності і демонстративності дитини;
в) період народження соціального «Я», переоцінка цінностей, виникнення
внутрішнього життя дитини, втрата дитячої безпосередності;
г) усі відповіді вірні.
3. Першим етапом морального розвитку дошкільників є те, що
а) дитина поводить себе відповідно вказівок дорослих;
б) дитина сама починає оцінювати власну поведінку у відповідності зі знаними нормами;
в) правильний вчинок дитини визначається засвоєними нею нормами поведінки;
г) дитина оцінює поведінку казкових персонажів.
4. У ранньому дитинстві рефлекси на дію предметних подразників виробляються
а) повільніше, ніж на словесні подразники;
б) швидше, ніж на словесні подразники;
в) з тією ж швидкістю, що і на словесні подразники;
г) характеристика подразника не має значення для розвитку рефлексів.
5. Які з перерахованих характеристик стосуються підлітків
а) поширення сфери впливу батьків на життя дитини;
б) спрямування особистості у майбутнє;
в) пошук сенсу життя, ескалація почуттів і відданість у стосунках;
г) виникненням почуття дорослості, розвиток самосвідомості.
6. Визначте послідовність етапів розвитку гри як виду діяльності дошкільник
а) режисерська, образно – рольова, сюжетно – рольова, гра за правилами;
б) режисерська, образно – рольова, гра за правилами, сюжетно – рольова;
в) режисерська гра, гра за правилами, сюжетно – рольова, образно – рольова;
г) образно – рольова, сюжетно – рольова, режисерська, гра за правилами.
7. Компоненти психологічної готовності дитини до школи
а) розвиток мотиваційної сфери та сфери довільності, розвиток інтелектуальної сфери;
б) розвиток мотиваційної сфери, уміння узагальнювати, систематизувати, мовленнєвий розвиток;
в) розвиток інтелектуальної сфери, мовленнєвий розвиток, адекватна самооцінка;
г) розвиток мотиваційної сфери, інтелектуальної, комунікативної та сфери довільності.
8. Основною умовою сенсорного розвитку дитини є:
а) активна діяльність;
б) демонстрація дорослими способів дій;
в) спеціальні тренувальні вправи;
г) маніпулювання предметами.
9. Реально наявні у дитини можливості, які можуть бути розкриті і використані для її розвитку за мінімальної допомоги або підказки з боку оточуючих людей – це:
а) зона вікового розвитку;
б) зона перспективного розвитку;
в) зона актуального розвитку;
г) зона найближчого розвитку.
10. Автор епігенетичної теорії розвитку особистості
а) Е. Еріксон;
б) Ж. Піаже;
в) Л. С. Виготський;
г) Л. Колберг.
11. Сенсорний розвиток – це:
а) ознайомлення з еталонами;
б) оволодіння способами обстеження;
в) розвиток аналізаторів, ознайомлення з еталонами;
г) розвиток аналізаторів, засвоєння способів обстеження, ознайомлення з еталонами.
12. Взаємозалежність навчання і мислення
а) складається в активній діяльності дитини з оволодіння знаннями і способами дій;
б) полягає у розширенні обсягу знань;
в) полягає у навчанні способам дій;
г) не простежується, розвиток мислення не залежить від навчання.
13. Провідний пізнавальний психічний процес періоду раннього дитинства за Л. С. Виготським
а) мислення;
б) увага;
в) уява;
г) сприйняття.
14. Реакція дитини на дорослу людину, яка виявляється у тотальній відмові від підпорядкування їй – це:
а) негативізм;
б) непоступливість;
в) деспотизм;
г) упертість.
15. Активне засвоєння граматичної структури речення відбувається у дитини
а) від 3 до 6 років;
б) від 2 до 3 років;
в) до 2 років;
г) від 6до12 років.
Основною проблемою підліткового віку є
а) відсутність елементарних навичок самообслуговування;
б) дефіцит спілкування з матір'ю;
в) падіння інтересу до навчальної діяльності;
г) проблема втрати сенсу життя.
Риси акцентуйованого характеру підлітків проявляються у ситуаціях
а) стресових;
б) будь-яких життєвих;
в) морального вибору;
г) індиферентних.
Випередження психологічного віку порівняно з хронологічним – це:
а) передчасне старіння;
б) адекватність розвитку;
в) акселерація;
г) інфантильність.
Згідно періодизації інтелектуального розвитку Ж. Піаже, формування здатності мислити логічно, користуватися абстрактними поняттями можливе
а) від 8 до12 років;
б) після 12 років;
в) від 6 до 8 років;
г) після 20 років.
Теорія поетапного формування розумових дій на основі зовнішніх дій розроблена
а) О. К. Тихоміровим;
б) Я. О. Пономарьовим;
в) П. Я. Гальперіним;
г) Л. С. Виготським.
Визначте ті ознаки, що характеризують мислення людини
а) відображення істотних зв’язків і відносин предметів, явищ об’єктивного світу;
б) відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу;
в) відображення минулого досвіду у вигляді почуттів, думок і образів раніше сприйнятих предметів і явищ;
г) відображення предметів і явищ у сукупності їх властивостей і частин.
Визначте зайве
а) опосередкування;
б) аналіз;
в) узагальнення;
г) синтез.
Форма емоційного стресу, що мобілізує внутрішні ресурси людини (пам’ять, мислення тощо), яка створює додаткові мотиви до дії – це:
а) вольове зусилля;
б) боротьба мотивів;
в) навмисна дія;
г) імпульсивна дія в ситуації подолання перешкод.
Визначте вид дії юнака. «У дуже спекотний день підліток М. працював на пришкільній ділянці. Хлопці покликали його купатися. Хоча М. виглядав дуже втомленим, виснаженим і дуже хотів на річку, він відмовився, пояснивши, що вирішив довести розпочату справу до кінця».
а) імпульсивний;
б) навмисний;
в) інтелектуальний;
г) вольовий.
Властивість нервових процесів, що виявляється в здатності швидко змінювати один одного, називається
а) сила;
б) рухливість;
в) урівноваженість;
г) лабільність.
Сильний, урівноважений, інертний тип нервової системи відповідає темпераменту
а) флегматичному;
б) меланхолійному;
в) сангвінічному;
г) холеричному;
Сильний, неврівноважений тип нервової системи відповідає темпераменту
а) меланхолійному;
б) сангвінічному;
в) холеричному;
г) флегматичному.
Індивідуальні властивості особистості, що забезпечують відносну легкість і продуктивність оволодіння знаннями й виконання різних видів діяльності, називаються -
а) багатозначними здібностями;
б) загальними здібностями;
в) особливими здібностями;
г) спеціальними здібностями.
Спрямованість особистості – це
а) сукупність стійких мотивів, що орієнтують поведінку та діяльність особистості і які відносно незалежні від конкретних умов;
б) те, що припускає здійснення діяльності, що не є суворо обов’язковою для особистості в цей ситуації;
в) здатність людини робити суспільно значущі перетворення довкілля, що проявляється в спілкуванні, спільній діяльності й творчості;
г) сукупність свідомих вибіркових дій.
Відносно стійка структура розумових здібностей – це:
а) інтелект;
б) інсайт;
в) мислення;
г) обдарованість.
Логічний перехід у процесі мислення від загального до частки називається:
а) дедукцією;
б) індукцією;
в) поняттям;
г) судженням.
Сприйняття прийнято називати
а) аперцепцією;
б) дотиком;
в) перцепцією;
г) спостережливістю.
Самоспостереження є синонімом поняття
а) інтроекція;
б) інтроспекція;
в) інтроверсія;
г) інтроскопія.
Основні розумові операції – це
а) порівняння, узагальнення, класифікація, відмінність істотного від несуттєвого, абстрагування;
б) порівняння, узагальнення, асиміляція, відмінність істотного від несуттєвого, абстрагування;
в) порівняння, узагальнення, класифікація, відмінність істотного від несуттєвого, ідентифікація;
г) порівняння, узагальнення, класифікація, гіперболізація, абстрагування.
Ступінь зосередженості свідомості на об’єкті – це такий показник уваги, як:
а) концентрація;
б) стійкість;
в) об’єм;
г) вибірковість.
Який психічний стан людини не належить до стенічного
а) наснага;
б) переконаність;
в) бадьорість;
г) апатія.
«Склеювання» в уяві різних, у повсякденному житті не поєднуваних якостей, властивостей, частин, називається
а) аглютинацією;
б) схематизацією;
в) типізацією;
г) гіперболізацією.
Розвиток людини як виду називається
а) соціогенезом;
б) філогенезом;
в) антропогенезом;
г) онтогенезом.
Уміння – це
а)здатність усвідомлено виконувати певні дії відповідно до поставленої мети;
б) несвідома регуляція, оперування наявними знаннями для бездоганного досягнення мети;
в) часткова автоматизованість виконання й регуляції доцільних рухів у людини;
г) багаторазове виконання певних дій або видів діяльності, що має на меті опанування ними, ґрунтоване на розумінні, супроводжуване свідомим контролем і коректуванням.
Визначте, що не належить до відчуття
а) безпосередній вплив подразника на рецептор;
б) елементарний пізнавальний процес;
в) відображення окремих властивостей навколишнього світу;
г) цілісне відображення предметів навколишнього світу.
Загальна моторика різних частин тіла, що відображає емоційні реакції людини, називається
а) проксемікою;
б) пара лінгвістикою;
в) экстралінгвістикою;
г) кінесикою.
Якість голосу, його діапазон і тональність, особливості вимови, тембр голосу, його висота належить до:
а) паралінгвістичної системи знаків;
б) екстралінгвістичної системи знаків;
в) кінетики;
г) проксеміки.
Паузи між словами, фразами, плач і сміх, подихи й мовні помилки, темп мовлення, виконують функцію збільшення семантично значимої інформації й належать до
а) екстралінгвістичної системи знаків;
б) паралінгвістичної системи знаків;
в) кінетики;
г) проксеміки.
Багатогранний процес засвоєння людиною досвіду суспільного життя, перетворення його з природної істоти на суспільну – це
а) навчання;
б) виховання;
в) соціалізація;
г) розвиток.
Оберіть тільки психологічні механізми соціалізації
а) імітація, ідентифікація, сором, почуття провини;
б) сором, почуття провини, навіювання, наслідування;
в) наслідування, навіювання, соціальна фасилітація, комфортність;
г) навіювання, соціальна фасилітація, комфортність наслідування.
Яка з фаз входження особистості у відносно стабільне середовище породжується потребою «бути як усі»
а) інтеграції;
б) індивідуалізації;
в) адаптації;
г) соціалізації.
Діяльнісно-опосередкований тип взаємовідносин з референтною групою є детермінантою розвитку
а) особистості;
б) групи;
в) суспільства;
г) середовища.
Специфічні канали передачі інформації в масовидних формах поведінки – це
а) мова;
б) інтриги;
в) чутки, плітки;
г) стереотипи.
Несвідома, мимовільна схильність індивіда до певних психічних станів – це
а) зараження;
б) наслідування;
в) навіювання;
г) переконання.
Емоційний стан, що виникає в масі людей, де діє механізм багаторазового взаємного посилення емоційних впливів людей, які спілкуються – це
а) навмисний тиск;
б) психічний настрій;
в) наслідування;
г) переконання.
Феномен, що виникає в масі людей як певний емоційний стан, що є наслідком дефіциту інформації, при наявності лякаючої або незрозумілої новини, здатної викликати своєрідний шок – це
а) чутки;
б) забобони;
в) плітки;
г) паніка.
Цілеспрямований, неаргументований вплив однієї людини на іншу або групу – це:
а) зараження;
б) наслідування;
в) переконання;
г) навіювання.
Сугестор – це:
а) людина, яка здійснює акт навіювання;
б) людина, якій навіюють, тобто об'єкт навіювання;
в) той, хто пручається навіюваному впливові;
г) той, хто приймає інформацію.
Сугеренд – це:
а) людина, яка здійснює акт навіювання;
б) той, хто пручається навіюваному впливові;
в) людина, якій навіюють, тобто об'єкт навіювання;
г) той, хто приймає інформацію.
«Процес передачі інформації, заснований на її некритичному сприйнятті, що безпосередньо викликає певний психічний стан, який не потребує доказів і логіки». Перераховані змістовні характеристики властиві
а) наслідуванню;
б) навіюванню;
в) зараженню;
г) переконанню.
Спосіб вербального впливу, що містить у собі систему доводів, побудованих за законами формальної логіки, що й обґрунтовують висунуту індивідом тезу – це:
а) навіювання;
б) наслідування;
в) переконання;
г) зараження.
«Осмислене сприйняття людиною відомостей або ідей на основі їх аналізу та оцінки й використання різноманітних ораторських прийомів, веде до…. певної трансформації світогляду і мотиваційної основи поведінки». Перераховані характеристики властиві
а) зараженню;
б) переконанню;
в) навіюванню;
г) наслідуванню.
Сукупність правил і вимог, що виробляються кожною реально функціонуючою спільністю й відіграють роль найважливішого засобу регуляції поведінки членів цієї групи, характеру їх взаємин, взаємодії й спілкування – це:
а) групові норми;
б) групові цінності;
в) групові очікування;
г) групові процеси.
Виберіть один найбільш правильний варіант відповіді: «Ми уступаємо іншим для того, щоб заслужити заохочення або уникнути покарання. Хоча усередині ми незгодні». Це:
а) зовнішній конформізм;
б) внутрішній конформізм;
в) ефект ореолу;
г) стереотип.
«Посилення домінантних реакцій індивіда в присутності інших людей». Це:
а) взаємодія;
б) соціальна фасилітація;
в) соціальні лінощі;
г) деіндивідуалізація.
Визначте теорію, якій психолог надає перевагу, якщо в процесі роботи пропонує клієнту згадати і прожити «тут і зараз» переживання, що його травмують
а) гештальт-терапія;
б) раціонально-емотивна терапія;
в) біхевіоризм;
г) гуманістична парадигма.
Уміння психолога активно слухати передбачає
а) центрація на клієнті, а не на собі;
б) зосередження уваги на тому, що говорить і переживає клієнт;
в) визначення логіки того, чому клієнт вважає себе правим;
г) лише зоровий контакт.
Принцип консультування, в якому стверджується, що кожна людина зможе допомогти собі тоді, коли зрозуміє, яка їй допомога потрібна і навчиться її отримувати є
а) принципом відповідальності;
б) принципом діалогічності;
в) принципом системності;
г) принципом позитивного переосмислення.
Принцип, що передбачає вміння консультанта концентруватися на позитивних моментах досвіду клієнта, бути конгруентним, проявляти емпатію – це
а) принцип активності особистості;
б) принцип конфіденційності;
в) принцип компетентності;
г) принцип безумовного прийняття.
Виявити і зрозуміти переживання клієнта, психологу не допомагає
а) звернення до подібної проблеми в особистому досвіді;
б) ретельне спостереження за невербальними реакціями клієнта;
в) визначення ключових слів, що передають почуття клієнта;
г) тембр голосу клієнта.
До якого виду запиту належить висловлювання клієнта: «Я не впевнений, чи правильно я сприймаю цю ситуацію?»
а) прохання про емоційну підтримку;
б) прохання про опанування навичок;
в) прохання про допомогу в аналізі;
г) прохання про інформацію.
До якого виду запиту належить наступне висловлювання клієнта: «Як ви думаєте, я правий?»
а) прохання про емоційну підтримку;
б) прохання про допомогу в аналізі;
в) прохання про опанування навичок;
г) прохання про інформацію.
До якого виду запиту належить наступне висловлювання клієнта: «Яку думку мають психологи щодо моєї проблеми?»
а) прохання про допомогу в аналізі;
б) прохання про емоційну підтримку;
в) прохання про опанування навичок;
г) прохання про інформацію.
У разі якого випадку психолог має порушити принцип конфіденційності
а) підліток повідомляє про убивство, що готується;
б) дівчина 19 років повідомляє, що вагітна;
в) хлопець 17 років повідомляє, що є гомосексуалістом;
г) підліток повідомляє про напружені відносини з батьками.
Який метод доцільно застосувати у роботі з клієнтом, який переніс стрес та має порушення емоційного стану -
а) психодрама;
б) ігрова терапія;
в) метод парадоксальної інтенції;
г) поведінкова терапія.
Визначте поняття, що співвідносяться
а) психокорекція – тренінг, психотерапія – гіпноз, консультування – ресурси особистості;
б) психокорекція – гіпноз, психотерапія – тренінг, консультування – ресурси особистості;
в) психокорекція – ресурси особистості, психотерапія – тренінг, консультування – гіпноз;
г) психокорекція – тренінг, психотерапія – ресурси особистості, консультування – гіпноз
Уявлення про психологічні конфлікти (психічні патології), що беруть свій початок з ранніх стосунків між батьками і дитиною та з травматичних переживань, відповідають напрямку
а) психодинамічному;
б) когнітивному;
в) соціокультурному;
г) гуманістичному.
У якій з теорій акцентується на тому, що психологічні проблеми обумовлені зовнішніми соціальними впливами
а) психодинамічній;
б) біхевіоральній;
в) когнітивній;
г) соціокультурній.
На яку роль психолога очікує клієнт, якщо на всі питання консультанта намагається надати вірні відповіді, часто робить паузи, щоб продумати відповідь, сприймає все як можливу провокацію
а) «слідчого»;
б) «педагога»;
в) «лікаря»;
г) «судді».
Принципи консультативної допомоги функціонують у свідомості спеціаліста у вигляді
а) особистісних переживань;
б) професійних установок;
в) когнітивних схем;
г) вольових намірів.
Роль психолога, на яку очікує клієнт, якщо він запитує консультанта про його здоров’я, успіхи, настрій, намагається продовжити спілкування навіть після сеансу
а) «слідчого»;
б) «лікаря»;
в) «друга»;
г) «педагога».
Коли клієнт одночасно проживає протилежні за змістом почуття – це
а) конгруентність;
б) опір;
в) перенос;
г) амбівалентність.
Метою когнітивної терапії в консультативно-корекційній діяльності є:
а) допомога клієнту розпізнати та змінити свої помилкові ідеї та мислиннєві процеси;
б) допомога клієнту ідентифікувати проблемні поведінкові реакції та замінити їх більш прийнятними;
в) створення атмосфери емоційної підтримки клієнту;
г)всі відповіді невірні.
Завдяки якому принципу надання психологічної допомоги присутність значущого іншого в консультативному діалозі є можливістю для клієнта «зустрітися з собою» завдяки «віддзеркаленню в іншому»:
а) діалогічності;
б) активності особистості;
в) безумовного прийняття;
г) відповідальності.
Діагностика батьківського відношення здійснюється методикою:
а) тест Варги-Століна;
б) соціометрія;
в) FPI;
г) Дембо-Рубінштейн.
На основі теорії акцентуйованих особистостей К. Леонгарда створений:
а) опитувальник Шмішека;
б) опитувальник Айзенка;
в) 16 - РF Кеттелла;
г) опитувальник Філліпса.
До методик, які діагностують темперамент, відноситься:
а) EPI Русалова, тест-опитувальник Я.Стреляу, опитувальник Г.Айзенка;
б) ТЮФ, опитувальник Баса-Дарки, EPI Русалова;
в) тест Торренса, ПДО Личко, тест Філліпса;
г) опитувальник Г.Айзенка, PARI, опитувальник Варги-Століна.
У практиці психологічної діагностики вважається, що тест надійний, якщо коефіцієнт надійності рівний:
а) r ≥0,6;
б) r ≥0,7;
в) r ≥ 0,8;
г) r ≥ 0,9.
Предметом психодіагностики є:
а) принципи розробки психодіагностичних методів, диференціальна психометріка, конкретні методи й методики психодіагностики та вимоги до них і їх користувачів;
б) диференціальна психометрика, тести, опитувальники, проективні техніки;
в) конкретні методи і методики психодіагностики та вимоги до них і до психологів;
г) тести.
Серед перерахованих нижче методик до тестів діагностики креативності відноситься:
а) тест Торренса ;
б) тест Векслера;
в) тест Амтхауера;
г) тест Равена.
Множинність, яка охоплює всю кількість людей, які мають загальну характеристику, яка вказує на їхню приналежність до певної системи, - це:
а) генеральна сукупність;
б) вибірка;
в) більша умовна група;
г) немає правильної відповіді.
Шкали « прийняття-відкидання», «кооперація», «симбіоз» і ін. - це шкали опитувальника :
а) Варги-Століна;
б) опитувальника Айзенка;
в) опитувальника А.А.Рукавішникова;
г) методики PARI.
Методика PARI діагностує:
а) батьківські установки ( насамперед матері) на різні сторони сімейного життя;
б) рівень психічного вигоряння;
в) статус у системі міжособистісних відносин;
г) переважний стиль спілкування батьків з дитиною.
Опитувальник С. Р. Пантелєєва-В.В.Столина діагностує:
а) самовідношення;
б) міжособистісні відносини;
в) переважний стиль спілкування;
г) батьківське відношення.
Соціометрія - це:
а) метод психологічного дослідження міжособистісних відносин у групі, колективі з метою визначення структури взаємин і психологічної сумісності;
б) наука про суспільство як цілісній системі й про окремі соціальні інститути, закономірності масової поведінки людей;
в) наука, яка досліджує властивості знаків і знакових систем, які заміщають реальні об'єкти в процесі пізнання;
г) немає правильної відповіді.
Фактори « афектотимія-сизотимія», «Сила Я-Слабість Я», «Високий інтелект-низький інтелект» і ін. належать до опитувальника:
а) 16 - PF Кеттелла;
б) Шмішека;
в) СЖО;
г) ТЮФ.
Опитувальник, який діагностує интернальність-екстернальність, це:
а) опитувальник Рокіча;
б) опитувальник Еллерса;
в) опитувальник Дж.Роттера;
г) опитувальник С. Р. Пантелєєва-В.В.Століна.
Субтести «аналогії», «класифікація», «числові ряди» і ін. відносяться до тесту:
а) Амтхауера;
б) Векслера;
в) Айзенка;
г) Равена.
Шкали «депресії», «паранояльності», «шизоідности» і ін. належать до опитувальника:
а) MMPI;
б) опитувальник СЖО;
в)16 - PF Кеттелла;
г) Айзенка.
Відкриті питання – це
а) питання з вільною відповіддю випробуваного;
б) питання, що ставляться широкій аудиторії поза рамками психологічного обстеження;
в) питання, що ставляться групі випробуваних;
г) питання, які не торкаються інтимного життя випробуваного.
До критеріальної валідності належить
а) конвергентна і дискримінативна валідність;
б) валідність за віковою диференціацією;
в) достовірність;
г) поточна і прогностична валідність.
Тестові норми рекомендовано змінювати
а) кожні п’ять років;
б) через рік;
в) через п’ятнадцять років;
г) по мірі накопичення результатів тестування.
Головною відмінністю між професійними психодіагностичними методиками і аматорськими тестами є:
а) стимульний матеріал;
б) процедура обробки;
в) інтерпретація результатів;
г) психометричні показники.
Чинник «екстраверсія - інтроверсія» визначається за допомогою теста:
а) К. Г. Юнга;
б) І. П. Павлова;
в) Г. Айзенка;
г) Р. Кеттелла.
Термін «локус контролю» належить -
а) Дж. Роттеру;
б) Г. Айзенку;
в) Дж. Келлі;
г) А. Бандурі.