Масляних трансформаторів

Потужність трансформатора S, кВА	До 4000	6300-16000	25000-32000	40000-80000
Діаметр стержня d, м	До 0,34	0,36-0,48	0,50-0,60	0,63-0,75
Число поздовжніх каналів	-	1	2	3

Діаметри стержнів силових трансформаторів стандартизовані і мають наступні нормалізовані діаметри, м: 0,08; 0,0085; 0,09; 0,092; 0,095; 0,10; 0,105; 0,11; 0,115; 0,12; 0,125; 0,13; 0,14; 0,15; 0,16; 0,17; 0,18; 0,19; 0,20; 0,21; 0,22; 0,225; 0,23; 0,24; 0,245; 0,25; 0,26; 0,27; 0,28; 0,29; 0,30; 0,31; 0,32; 0,33; 0,34; 0,35; 0,36; 0,37; 0,38; 0,39; 0,40; 0,42; 0,45; 0,48; 0,50; 0,53; 0,56; 0,60; 0,63; 0,67; 0,71; 0,75 – для магнітних систем без поперечних каналів і 0,80; 0,85; 0,875; 0,90; 0,925; 0,95; 0,975; 1,00; 1,03; 1,06; 1,12; 1,15; 1,18; 1,22; 1,25; 1,28; 1,32; 1,36; 1,4; 1,45; 1,5 - для магнітних систем, що мають поперечні охолоджувальні канали.

У попередньому розрахунку, коли розміри пакетів пластин стержня ще невідомі, при визначенні активного перерізу стержня, тобто чистого перерізу сталі в площі круга з діаметром стержня d, користуються коефіцієнтом заповнення сталлю К_С.

При кінцевому розрахунку магнітної системи активний переріз стержня визначається за табл.6.1-6.4 або за реальними розмірами пакетів стержня.

Найбільш раціональною формою поперечного перерізу ярма є багатоступенева з числом ступенів, що дорівнює числу ступенів у перерізі стержня, і активним перерізом, що дорівнює або дещо більший активного перерізу стержня. Для забезпечення рівномірного стискання ярма між ярмовими балками два-три крайні пакети об'єднують, дещо збільшуючи їх загальний переріз (рис.2.14).

Рис.2.14. Форми поперечного перерізу ярма

При такій формі поперечного перерізу ярма індукція практично рівномірно розподіляється по перерізу стержня і ярма, а активний переріз ярма стає дещо більшим активного перерізу стержня, що враховується коефіцієнтом підсилення ямра К_Я.

=[1,02-1,03].

Можлива також форма ярма, що представлена на рис. 2.14,б. Така форма ярма дає деяку (1,5-2%) економію сталі.

У сучасних конструкціях трансформаторів потужністю до 6300кВА пресування ярм здійснюється за допомогою стальних ярмових балок, що стягуються шпильками, винесеними за межі ярма (рис.2.15,а). Стальна шпилька над середнім стержнем іноді замінюється стальною скобою із стискуючим болтом.

У трансформаторах потужністю 10000 кВА і більше ярма пресують за допомогою стальних напівбандажів, що стягують дві ярмові балки та ізольовані від них (рис.2.15,б).

Рис. 2.15. Різні способи пресування ярма ярмовими балками:

а) зовнішніми шпильками; б) стальними напівбандажами і зовнішніми шпильками

Під час роботи трансформатора між його обмотками і заземленими частинами (наприклад, баком) існує електричне поле. Усі металеві частини трансформатора, що розміщені в цьому полі, заряджаються, тобто, нагромаджують деякий потенціал. Між зарядженими деталями і заземленим баком виникають різниці потенціалів. Незважаючи на малу їх величину, вони можуть бути достатніми для електричного пробою невеликих ізоляційних проміжків, що розділяють металеві частини. Електричний пробій небажаний, оскільки він призводить до розкладання і псування масла та завжди супроводжується характерним тріском, що викликає сумніви у справності ізоляції трансформатора. Тому, магнітопровід і деталі його кріплення обов’язково заземлюють, тобто, надають їм усім однаковий потенціал – потенціал бака (землі). Електричні заряди через заземлення будуть „стікати” з металевих деталей трансформатора в землю.

Заземлення здійснюють за допомогою мідних стрічок, що вставляють між пластинами сталі магнітопровода і прикріплюють другими кінцями до балки ярма. Верхні та нижні балки пов’язані вертикальними стяжними шпильками, а з заземленим баком трансформатора – підйомною шпилькою.

Можливі різні схеми заземлення металевих деталей. Вони залежать від конструкції магнітопровода, кріплення активної частини в баку, зв’язку між окремими деталями. Але в будь-якому випадку, заземлення окремих елементів конструкції трансформатора є обов’язковим.