- •Тема 1. Предмет, метод та значення логіки. Семіотичний характер логіки. Мова як знакова система.
- •Тема 2. Імена і поняття. Види, відношення між поняттями. Поділ та визначення понять.
- •Тема 3. Висловлювання і судження. Закони логіки.
- •Змістовний модуль 2. Закони логіки
- •Тема 4. Загальна характеристика основних законів формальної логіки
- •Тема 5. Дедуктивні й недедуктивні міркування
- •Тема 6. Основи теорії аргументації.
Тема 2. Імена і поняття. Види, відношення між поняттями. Поділ та визначення понять.
Питання лекції:
Загальна характеристика понять.
Зміст і об'єм понять.
Види понять, відношення між поняттями за змістом. Розподіл і класифікація понять.
Рекомендована література:
1.Базова: [1, 2, 13]
2.Допоміжна: [25, 32]
Опорний конспект лекції:
1. Поняття – це форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Поняття – це думка, яка на основі певних загальних та специфічних ознак виділяє з універсуму і узагальнює в клас предмети, яким притаманні ці ознаки. В понятті – як у формі мислення – предмети класифікуються за загальними і специфічними ознаками. Предметом в логіці є індивід або об’єкт даної думки. У природній мові поняття виявляються як слова і словосполучення. Але не будь-яке слово чи словосполучення виражає поняття. Слова природної мови багатозначні і мають певний смисл в певному контексті, поняття ж однозначні. Поняття – це смисли слів, які є описовими іменами і загальними іменами.
2. Виділяють різні види понять: порожні і непорожні, одиничні і загальні, збірні і незбірні, конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, співвідносні і безвідносні. За змістом всі поняття поділяються на порівнювані і непорівнювані. Порівнювані поняття мають спільні родові ознаки, тобто належать до одного предметного універсуму. Непорівнювані поняття не мають спільних родових ознак. Із семантичної точки зору будь-яке поняття має дві найважливіші характеристики – зміст та обсяг. Зміст поняття – це сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються в понятті предмети певного класу. Під ознакою розуміють як властивості предметів, так і відношення між ними. Обсяг поняття – це множина, клас усіх тих предметів, яким притаманні ознаки, що складають зміст поняття. Відношення між змістом та обсягом поняття регулюється законом оберненого відношення, який вперше був сформульований в 17 ст. у логіці Пор-Рояля. Сутність закону така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. (Тут ідеться про поняття, які мають один і той самий рід.) Тобто, чим багатша інформація, що складає зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які узагальнюються в понятті, і навпаки.
3. Логічні відношення можна встановити лише між порівнюваними поняттями. Їх поділяють на сумісні та несумісні поняття. Якщо обсяги двох або кількох понять мають хоча б один спільний елемент, то такі поняття називаються сумісними. Якщо обсяги понять не мають жодного спільного елемента, то такі поняття є несумісними. Між сумісними поняттями існують відношення тотожності, відношення підпорядкування та відношення перетину. Тотожними називаються поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття не слід плутати з абсолютними синонімами. Відношення підпорядкування характеризує зв’язок між родовим поняттям і поняттям, що виражає один з видів цього роду. Відношення перетину характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Між несумісними поняттями існують відношення співпідпорядкування, відношення протилежності, відношення протиріччя. Відношення співпідпорядкування (супідрядності) характеризує зв’язок між поняттями, які є різними видами одного роду. Обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття. Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою. Сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття. Відношення протиріччя (суперечності) характеризує такі два поняття, які є видами одного роду і сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.
Логічною операцією над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над поняттями відносять: обмеження і узагальнення понять, операції над обсягами понять як множинами, поділ понять, визначення понять. Узагальнення – це логічна операція, у якій здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Межею узагальнення є універсальне поняття (категорії). Зворотна до узагальнення – операція обмеження понять, у якій здійснюється перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Границею обмеження є одиничні поняття. Обсяги понять можуть ототожнюватися з множинами, і з ними здійснюються операції доповнення, перетину, об’єднання, різниці. Поділ понять – це логічна операція, у якій здійснюється перехід від деякого родового поняття до множини видових понять. Існує два види логічного поділу: поділ за видозміною ознаки та дихотомічний поділ. Багатоступінчатий, послідовний поділ обсягу понять становить основу класифікацій. Визначення понять – це логічна операція, у якій мовним виразам (термінам мови) надається строго фіксований смисл. Визначення розкриває зміст поняття.
