1.2. Наталка.

1.2.1. Цитатна характеристика образу.

Портрет:

 «Така ж хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця, … ставна та горда і заразом насмішку­вата…»

Григорій про Наталку:

 «Ось вона, козача кров! І ось вона — найвищий вияв не тільки жінки, а й квітуча — і така сувора, гартована і гонориста».

 «Чемність для неї така ж вродлива риса, як і краса. …безтур­ботна, моторна».

Григорій про Наталку:

 «Дивна вона, ця дівчина… Вона навіть не розуміла, яка вона чарівна. …така, як ота рослина дивна, що ти її торкнеш ру­кою, а вона аж повернеться і напустить тонюсіньких колю­чок у руку. І це дівчина — звіроловка, переможниця страхіть усяких! Як та дика коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити».

Мати про дочку:

 «І в кого вона тільки вдалася? Їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою, та з собаками… І пре туди, куди й чоловік не насмілиться. Звели їй до відьми в зуби залізти — і полізе. Їй би треба хлопцем родитись».

Григорій:

 «Яке треба мати вухо, щоб за дві години ходу почути крізь не­трі собачий гавкіт, та ще й упізнати, що то Заливай, а не інший який. Вража дівчина, вона як коза». «Яка запальна! Хижа! Ні, не хижа,— дикунка. От. І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини тут, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра».

 «Гнучка, як вуж, граційна, як мавка, вона таїла в собі дивну силу, ця дівчина. Поєднання дівочої краси та чар з дикістю майже первісною, неприступною». «Дивовижна, химерна дівчина!»

 «Як що заволоділо її серцем, то вже край».

 «У Наталки був хороший, сильний голос. Вона вела свою пар­тію, як прошву золоту шила. Сміливо, щиро, як і все робила так. І аж луна котилася та завмирала ген десь на Голубій паді, і замовкали нетрі, коли вона виводила».

Григорій:

 «Вона — дитя ще незайманого спокою. Наталка! Гола і дивна, як мавка лісова».

 «Псувала іноді полювання, але нітрохи тим не журилась. Вона була навіть смілива, як дитина, бо їй, либонь, невідоме було почуття страху. Лише Григорія вона боялась». «Химерна, не­зрозуміла дівчина!»

 «Горда, як королева, буйна, як вітер; радісна, як сонце; мерех­тіла очима і сміялась, закинувши голову, махала рукою туди, до вершечка кедра… Королева!! Ось вона справжня, свавільна, і горда, і прекрасна, як богиня… І чиста, як богиня».

Питання для обговорення

 Коли ви вперше зустрічаєтеся з Наталкою на сторінках твору?

 У яких умовах виховувалася героїня?

 Що свідчить про спритність, вправність, рішучість і винахід­ливість дівчини?

 У чому виявляється її ставлення до природи, батьків, Григорія?

 З чим пов’язано те, що наприкінці твору вона вирішила пов’я­зати своє життя з Григорієм?

 Що символізує ця українська дівчина?

1.3. Грицько.

1.3.1. Портретна характеристика: «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий — років 25. На ньому військовий, старень­кий френч. На ногах ічаги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться. При боці — ніж, а за плечем новень­кий дробовик».

Питання для обговорення

 Яким ви уявляєте Грицька Сірка?

 Що свідчить про його врівноваженість і послідовність у по­ведінці?

 Які стосунки склалися між Грицьком і Григорієм?

 Як хлопець ставиться до своїх батьків?

 Чим цей герой нагадує звичайного українця?