Типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова

Іменникові	Прикметникові	Займенникові	Числівникові	Дієслівні	Прислівникові
успіх абітурієнта журнал відвідування	теплий по-весняному гарний на вроду	хтось із присутніх я з тобою	рівно п’ять другий від центру	скласти іспит опрацьовано успішно написавши заяву	високо вгору занадто швидко

Справжнє свято, писати сонети, тішачись морем, посвяче­ний у наміри, потрібний людям, вдячний батькам, всіх своїх, когось із гімназистів, щось цікаве, один із десяти, далеко від річки, пізно ввечері.

2. Із кожного речення випишіть усі можливі прості словоспо­лучення.

1. Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків (М. К.).

2. Хати примощувались над шляхом і темніли горбати­ми ластів’їними гніздечками (Є. Гуц.).

3.І травинка щонаймен­ша вгору тягнеться, увись (О. Ю.).

4. Піднімуся вгору, вгору буровієм, буроломом з блиском, з громом (Г. Ч.).

5. Виходить дівчина із хати відро з криниці набирати (А. М.).

3. Визначте в кожному ряду поєднання слів, що не є слово­сполученням. Умотивуйте свій вибір.

1. Гомінкий день, недалеко від дому, менш вдалий, потиснути руку.

2. Окрім цього, говорити тихо, чисте сумління, подарунок від брата.

3. Блакитна стрічка, річка тече, написати заяву, просити слізно.

4. Будемо грати, шовкова сукня, щебет солов’я, двічі виконувати.

5. Ніжна мелодія, літо і зима, повернути ліворуч, дарувати друзям. 4. Підкресліть головне слово і визначте тип словосполучен­ня за належністю головного слова до певної частини мови.

Лисяча хитрість, густо розведений, намальований вранці, змі­щений з посади, третій за списком, пізно вночі, кожен із присутніх, найщасливіший з-поміж усіх, чергувати вдвох, стом-лене обличчя, за­лишитись у горах, виконуючи пісню, задивившись у синю далечінь, приготова-ний для гостей, мокрий від дощу.

5. Запишіть речення. Підкресліть граматичні основи. Доведіть, що одні речення з поданих двоскладні, інші — односкладні. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Люди — господарі своєї долі. (В. Шекспір)

2. І возвеличимо на диво і ро­зум наш, і наш язик. (Т. Шевченко)

3. Вищим моральним зако­ном для людини є любов до людства. (Р. Фергюссон)

4. Історія проситься в сни нащадків. (Л. Костенко)

5. Світло й тьма, тління і вічність, віра і безчестя складають світ цей і потрібні одне для одного. (Г. Сковорода)

6. Оцінюй себе за наслідками своєї діяльності. (З журналу)

7. Не міряй всіх на свій аршин. (Нар. творчість)

6. Запишіть спочатку поширені речення, потім — непоширені.

1. Став Дніпро. Зомліли в сумі сніжно-білі явори. (Г. Чуприн­ка)

2. Надходить дощ. Шумлять бліді берези... (Є. Плужник)

3. Одшуміло літо... Одспівало жито. Тільки вітер креше іскри по стерні... (Д. Фаль-ківський)

4. Гроза росла. Купали гострі кри­ла столітні чайки в голубій воді. (Л. Первомайський)

5. Я спи­няти тебе не буду. Ти проходь. Не спиняйся. (К. Герасименко)

6. Море бушувало. (В. Чемерис)

7. Завмирає місто. Тишина і спокій. Тільки сніг синіє. (Б. Сосюра)

7. Згрупуйте речення за метою висловлен­ня. Укажіть, які з них є окличними.

1. Цього дня життя міста сколихнула приємна подія.

2. Над містом вибивалося сонце.

3. Ясніла далечінь Дніпра і тремтіла під шовком голубого марева.

4. Пароплав заходив у царство вогнів. (З тв. Якова Баша.)

5. Хвала руці трудівника і розуму невтомі! Хай разом розум і рука живуть у нашім домі!

6. Зелені вруна стелять­ся, як вовна. Картинками старих дитячих книг здається далеч. До землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне.

7. Спочинь! На заступ вірний обіпрись, і слухай, і дивись, і не дивуйся. (З тв.

М. Рильсько­го.)

8. Чого ж вхідні двері нестукають? Що вона робить у коридорі?

9. Як це можна не пустити людину? (З тв. В. Собка.)

10. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори. У

гомоні ночей і днів звитяжнім леті твори, завжди твори! (В. Сосюра.)

11. Все жило в моїх очах двоїстим життям. (О. Довженко.)

12. Двері відчинив сам господар. (Ю. Мушкетик.)

13. Минуло літо. Від біди ми світ закрили назавжди. Війна скінчилась. Їдь, сол­дат, до

рідних міст, до піль і хат. І я поїхав. (А. Малишко.)

14. Вимий слово у струмку живому, свіжим струмом слово зворуши. (В. Бичко.)

15. Ніна підійшла до вікна й опустила штору. (О Донченко.)

8. Перепишіть, підкресліть члени речення. 1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко).

2. І чути плач землі моєї (Д. Павличко).

3. Благослови, моя кохана, у скро­нях схований вогонь (Д. Павличко).

4. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко).

5. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі-подарунки. Пісні прощальні. Братні поцілунки (Д. Павличко).

6. Тризу­бом націоналізму прохромили душу мою... (І. Драч).

7. Зроблено дуже мало, майже нічого (Д. Павличко).

8. Літо. Свято. В місті тиша (Б. Олійник).

9. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість).

10. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день (А. Малишко).

9. Прочитайте речення, визначте і запишіть, в яких із них порядок слів прямий, а в яких зворотний.

1. У світі так багато прекрасного (І. Ц).

2. Десна тихо і плав­но котила хвилі до Дніпра. Влітку її береги облисіли. На сонці далеко біліли широкі плеса (О. Д.).

3. Справжня гуманність озна­чає передусім справедливість (В. С).

4. Слово — то дивний витвір людини. Слово народилося в праці, як і пісня. Всі слова на-роджені діянням, трудом (В. С).

5. Мова — велике багат­ство, яке треба усім нам берегти і примножувати (І. Вих.).

6. Вес­на. Співає соловей свої пісні ласкаві (В. Сос).

7. Знов верши­ною рясною Розшумілася сосна (А. М’яст.).

8. І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Л. У.).

9. Всі взолочено віконця (П. Т).

10. Не пускайте слів попереду думок (І. Вих.).

11. Я з дитинства люблю теплі, лагідні вересневі дні (І. Ц.).

12. О Руська земле! Вже далеко за горою ти! (Сл.).

13. Дуже я люблю кіно (Ю. 3.).

14. Приколисаний чарівною тишею, свіжістю води і лугу, Тимко був настроєний на дум-ки і згадував усе близьке його серцю (Гр. Т).

10. Виправте, де слід, помилки відповідно до норм сучасної української літературної мови:   дякувати дирекцію, завдавати шкоду, постачати вугіллям, потребувати на допомогу, наслідувати прикладу, виконувати по розпорядженню, звернутися по адресу, їхати на поїзді, відповідно приказу, чути власними вухами, навчати граматиці, запобігти порушення, подяку-вати Вас, біля університету стоїть пам’ятник Михайлу Ломоносову, завідувач кафедрою, запобігати по-милок,розкажи за свого брата, інформувати новини, при житті письменника, згідно існуючих вимог, при вашій участі, ігнорувати попередженням.

11. Виправте помилки, пов’язані з порушенням керування.

1. Адміністрація готелю зігнорувала попередженням.

2. Урок, який нас нічому не навчив.

3. Основна причина – недовіра рівню підготовки у школі.

4. Доповідач докладно зупинився про роботу підприємства громадського харчування.

5. Я вказав про те, що не всі недоліки враховано.

6. Іванові не було в чому одягнутись.