2. Суть та форми державного кредиту
Державний кредит – це сукупність кредитних відносин, у яких однією із сторін є держава, а іншою – юридичні або фізичні особи. Держава може виступати як позичальник, кредитор та гарант.
Державний кредит являє собою досить специфічну ланку державних фінансів. Він не має окремого фонду фінансових ресурсів. Кошти, що мобілізуються за його допомогою, проходять через бюджет. В окремих випадках за його допомогою залучаються кошти у фонд цільового призначення чи на цільові проекти.
Державний кредит виступає у двох формах: ощадної справи і державних позик. Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Ощадні банки діють на комерційних засадах і мобілізовані ними кошти формують їх кредитні ресурси. Частина цих кредитних ресурсів може спрямовуватись на придбання державних цінних паперів і таким чином відноситися до державного кредиту.
Державні позики є основною формою державного кредиту. За правовим оформленням розрізняють державні позики, які забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інститутів. За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Оформлення державних позик може здійснюватись двома видами цінних паперів: облігаціями і казначейськими зобов’язаннями.
Відповідно до терміну погашення заборгованості розрізняють такі позики: короткострокові (термін погашення до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові (понад 5 років).
За характером виплати доходу державні позики поділяються на відсоткові, виграшні та дисконтні. Залучення позик повинно мати в основі два чинники: мінімізацію вартості позики та встановлення стабільності державних цінних паперів на фінансовому ринку.
Залежно від місця розміщення позик їх поділяють на внутрішні, що надаються юридичними і фізичними особами даної країни, і зовнішні, що надходять зовні – від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інститутів.
Так, у 2017 році Україна отримає кредит до 20 мільйонів євро під держгарантії від Європейського банку реконструкції і розвитку за Угодою, яку схвалив Президент України Петро Порошенко. Згідно з розпорядженням Президента України, відповідну Фінансову угоду було підписано від 9 листопада 2016 № 272 [19].
Метою Угоди є залучення під державні гарантії до 200 мільйонів євро кредитних коштів Європейського інвестиційного банку, які будуть спрямовані на поліпшення роботи міського громадського транспорту в таких містах України, як Івано-Франківськ, Біла Церква, Київ, Луцьк, Львів, Кременчук, Одеса, Суми, Тернопіль, Харків, Чернігів.
Документом передбачається, що залучені кошти будуть витрачені на придбання автобусів, тролейбусів, трамваїв, вагонів метро, будівництво та реконструкцію тролейбусних і трамвайних ліній, депо, впровадження інформаційних систем, в тому числі створення автоматизованої оплати проїзду. Відповідний проект також отримає співфінансування під місцеві гарантії з боку Європейського банку реконструкції і розвитку на загальну суму до 200 мільйонів євро.
З метою реалізації Фінансової угоди Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Міський громадський транспорт України») між Україною та Європейським інвестиційним банком» [4], прийнятий Верховною Радою 12 квітня 2017 року. Фінансова угода між Україною та Європейським інвестиційним банком вступає в силу з дати вступу в силу Закону України про її ратифікацію.