2. Розчинники, які застосовуються для приготування рідких ліків

У процесі приготування рідких лікарських форм завжди застосовується розчинник, що і є відповідним дисперсійним середовищем.

Під розчинниками мають на увазі індивідуальні хімічні сполуки чи суміші, здатні розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи - розчини, що складаються з двох чи більшого числа компонентів.

Як розчинники в медичній практиці для приготування розчинів застосовують: воду очищену, етиловий спирт, гліцерин, жирні і мінеральні олії, рідше - ефір, хлороформ.

В даний час з'явилася можливість трохи розширити асортимент розчинників за рахунок кремнійорганічних з'єднань, етилен- і пропіленгліколів, диметилсульфоксиду (ДМСО) і інших синтетичних речовин.

До розчинників, які застосовуються при приготуванні рідких лікарських форм , пред'являються визначені вимоги, що полягають у наступному:

• розчинники повинні бути стійкі при збереженні, хімічно і фармакологічно індиферентні;

• вони повинні володіти високою розчинюючою здатністю;

• не мати неприємного смаку і запаху;

• вони повинні бути дешевими, загальнодоступними і утворюватись простим способом;

• не повинні бути вогненебезпечними і летучими;

• вони не повинні служити середовищем для розвитку мікроорганізмів.

Відповідно до хімічної класифікації всі рідкі дисперсійні середовища поділяються на неорганічні (водні) й органічні (неводні) сполуки.

З неорганічних з'єднань найбільш часто застосовуваним розчинником у медичній практиці є очищена вода.

Вода очищена – фармакологічно індиферентна, доступна і добре розчиняє багато лікарських речовин, але в той же час у ній досить швидко гідролізуються деякі лікарські речовини і розмножуються мікроорганізми.

У зв'язку з тим, що якість розчинів багато в чому залежить від якості розчинника, ФС 2619-89 "Вода очищена" регламентує її якість:

• вона повинна бути безбарвна, прозора, без запаху і смаку;

• рН води може коливатися в межах 9,0-7,0;

• сухий залишок не повинний перевищувати 0,001%;

• вода не повинна містити речовин, що відновлюють, нітратів, нітритів, хлоридів, діоксиду вуглецю.

• Допускається наявність лише слідів аміаку (не більш 0,00002%).

• Мікробіологічна чистота - у 1 мл не більш 100 м/о (непатогенних).

Вода, що призначена для одержання очищеної води, повинна відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам доброї питної води, тому що якість очищеної води в значній мірі залежить від чистоти вихідної води.

• Небажаним є присутність у воді солей кальцію і магнію, що зумовлюють її тимчасову і постійну твердість, у результаті чого на стінках випарника в процесі перегонки утвориться накип. Тимчасова твердість води зумовлена присутністю гідрокарбонатів кальцію і магнію, від якого можна звільнитися кип'ятінням води.

Перегонка води повинна проводитися згідно з наказом МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки» в окремому приміщенні (дистиляційній) чи у відгородженому до стелі місці.

Одержання води очищеної (Aqua purіfіcata)

Вода очищена може бути отримана різними методами, а саме:

- дистиляцією;

- іонним обміном;

- електролізом;

- зворотним осмосом.

З усіх методів найбільш розповсюдженим є одержання очищеної води методом дистиляції (перегонки), для чого застосовуються спеціальні перегінні апарати - аквадистилятори.

Суть методу перегонки полягає в тому, що вода при нагріванні перетворюється в пару, що конденсується й отриманий конденсат збирають у відповідні приймачі.

По конструкції серед перегінних апаратів, застосовуваних для одержання очищеної води, розрізняють перегінні апарати періодичної і циркуляційної (безупинної) дії.

Перегінні апарати складаються з трьох основних частин: випарника, конденсатора і збірника.

Електричні дистилятори - ДЕ-25, ДЕ-10 і ін., вогневі - ДТ-10, ДТВС-4.

Щодня в аптеці вода з кожного балона перевіряється хіміком-аналітиком на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію й ін. згідно ФС.

Крім того, якість одержуваної очищеної води періодично перевіряють, проводячи проби:

- у контрольно-аналітичну лабораторію для повного хімічного аналізу - один раз у квартал;

- у місцеву санітарно-бактеріологічну лабораторію для бактеріологічного дослідження - 2 рази в квартал.

Воду очищену зберігають в асептичних умовах не більш 3 доби в добре вимитих, простерилізованих і закупорених балонах з хімічно стійкого скла в прохолодному місці (наказ МОЗ України №812).