Завдання та роль оглядових та тематичних екскурсій
На сьогоднішній день існує різноманітна класифікаційна ознака екскурсій. Розглядаючи класифікацію екскурсій за змістом бачимо, що вони поділяються на оглядові (багатопланові) і тематичні.
Оглядові екскурсії, як правило, розкривають декілька тем, тому їх ще називають багатоплановими. Використовується при цьому сучасний та історичний матеріал. Ґрунтується така екскурсія на показі різноманітних об'єктів (пам'яток історії і культури, будинків і споруд, природних об'єктів, місць відомих подій, промислових і сільськогосподарських підприємств тощо). Це дає загальне уявлення про місто, край, регіон, державу в цілому. Хронологічні рамки такої екскурсії – час існування міста/туристичного центру з першої згадки про нього до сьогодення і на майбутнє – перспективи розвитку.
Оглядові екскурсії мають свої особливості. На відміну від тематичних, формулювання теми в оглядових екскурсіях пов'язане із певною складністю. Незалежно від місця, де їх готують і проводять, оглядові екскурсії практично подібні між собою, насамперед за своєю структурою. У кожній із них висвітлюється декілька підтем (історія міста, стисла характеристика промисловості, науки, культури, освіти тощо). У той же час в оглядових екскурсій є свої відмінні риси, які пояснюються тими особливостями в історичному розвитку, що властиві визначеному місту, області, краю. Наприклад, військово-історична підтема є присутньою в оглядових екскурсіях тих міст і областей, на території яких відбувалися військові бої. Літературні підтеми включаються в оглядові екскурсії міст, пов'язаних із життям і діяльністю письменників, поетів та ін.
Тематичні екскурси присвячені розкриттю однієї теми. Якщо це історична екскурсія, то в и основу може бути закладено одну або декілька подій, об'єднаних однією темою. Якщо це екскурсія на архітектурну тему, то предметом вивчення можуть стати найцікавіші містобудівні рішення, стародавні архітектурні ансамблі, храмові комплекси тощо.
Види тематичних екскурсій наведені на рис. 1.2 [3].
Рис. 1.2. Види тематичних екскурсій
За змістом історичні екскурсії поділяються на такі підгрупи [18]:
історико-краєзнавчі, в основі яких лежить пізнання історії рідної місцевості (наприклад, «Історія виникнення й розвитку м. Жовкви»);
археологічні, що побудовані на показі речових історичних джерел – пам'яток далекого минулого, виявлених на місцях розкопок древніх поселень, поховань, городищ тощо (наприклад, екскурсія городищем античного міста Херсонеса чи давньоруського міста Звенигорода з показом історичних розкопок);
етнографічні, що розповідають про побут і звичаї різних націй і народностей (наприклад, територією музеїв народної архітектури і побуту в с. Пироговому на околиці Києва, у Львові чи Переяславі-Хмельницькому);
військово-історичні, що проводяться місцями бойової слави (наприклад, битва під Жовтими Водами) або націлені на відвідування фортифікаційних споруд давнього воєнно-інженерного мистецтва (фортеці, замки, земляні вали, бастіони, дзоти, криївки тощо);
історико-біографічні (місцями життя і діяльності видатних людей);
меморіально-історичні – поєднують риси двох названих вище підгруп і приурочені до знайомства й вшанування пам'яті визначних осіб чи доленосних подій (наприклад, екскурсії кладовищами австрійських вояків на Львівщині, які загинули під час Першої світової війни, чи до меморіалів Українських січових стрільців);
екскурсії в історичні музеї.
Виробничі екскурсії поділяють на [10]:
виробничо-історичні;
виробничо-економічні (наприклад, банківська, біржова діяльність, ринок нерухомості тощо);
виробничо-технічні;
професійно-орієнтовані – для учнів.
В свою чергу до мистецтвознавчих екскурсії відносять [31]:
історико-театральні (наприклад, «З історії українського театру»);
історико-музичні (наприклад, «Київ музичний»);
місцями народних художніх промислів (наприклад, екскурсія у м. Косів);
місцями життя і діяльності діячів культури (наприклад, екскурсія у село Нагуєвичі – батьківщину Івана Франка);
у картинні галереї і виставкові зали, музеї, майстерні художників і скульпторів.
Природознавчі екскурсії досить часто мають екологічний напрям. Вони можуть проводитися у природні заповідники та національні парки, природознавчі музеї тощо.
Літературні екскурсії за змістом поділяються на [15]:
літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга (наприклад, «Іван Франко у Львові»);
історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури (наприклад, «Літературний Львів у 1920 –1930-х роках»);
літературно-художні – це поетично-текстові екскурсії (наприклад, «Білі ночі в Санкт-Петербурзі») або екскурсії місцями, що знайшли відображення у творах того чи іншого письменника (наприклад, «Слідами бравого вояка Швейка – персонажу творів Ярослава Гашека»);
екскурсії у літературні музеї.
Архітектурно-містобудівні екскурсії:
з показом архітектурних будівель міста;
з показом пам'яток архітектури певного історичного періоду;
ті, що дають уявлення про творчість одного архітектора;
з демонстрацією зразків сучасної архітектури у новобудовах.
Отже, багатопланові екскурсії традиційно проводяться у краєзнавчих та загально мистецьких музеях, коли під час одного відвідування туриста знайомлять з усіма експозиціями, різними за тематикою і змістом. Тематичні екскурсії того або іншого виду рідко існують ізольовано одна від одної. Наприклад, історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми; елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій. Усе залежить від конкретних умов проведення екскурсії, від ресурсів пізнавального плану того або іншого міста чи регіону.