Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Agrar.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
108 Кб
Скачать
☆

3. Методи правового регулювання аграрних відносин.

Під методом аграрно-правового регулювання розуміють встановлені або санкціоновані державою способи, засоби правового впливу, за допомогою яких визначаються правомочності суб'єктів права - учасників аграрних правовідносин щодо виникнення, зміни та припинення відносин між ними.

Методи правового регулювання в АП поділяються на дві великі групи: 1) загальні методи; 2) спеціальні методи.

Характерною рисою загальних методів є те, що вони використовуються не тільки в аграрному праві, але і в інших галузях права. До них відносяться: • метод дозволу; • метод імперативної вказівки (припису) • метод заборони

Спеціальні методи характеризуються тим, що вони розробляються в рамках однієї або декількох галузей права і використовуються тільки в межах цих галузей.

Серед методів аграрного права можна виділити наступні:

  1. сучасним аграрним земельним відносинам, що базуються переважно на засадах приватної земельної власності, і складаються в ході організації виробництва сільськогосподарської продукції різними аграрними суб'єктами, замість характерного раніше методу імперативного державного впливу найбільш відповідним є метод диспозитивного впливу на поведінку цих суб'єктів, тобто надання їм можливості вільно й самостійно регулювати свої взаємовідносини у встановлених межах. Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію до посилення елементів рекомендаційності в їх регламентації.

  2. Ринкові економічні засади в АПК істотно впливають на активізацію методу юридичної рівності сторін у майнових аграрних відносинах.

  3. З економічними та демократичними засадами діяльності сучасних аграрних суб'єктів пов'язане поширення методу локальної правотворчості. Іноді це означає не так зменшення централізованого правового регулювання, як наявність прогалин в аграрному законодавстві (наприклад, стосовно регламентації земельних відносин у сільськогосподарських кооперативах).

До спеціальних методів регулювання зовнішніх правовідносин відносяться:

членський, засновницький; легалізаційний; економічного стимулювання; дозвільно-ліцензійний; договірно-комерційний; рекомендацій державних органів і т.д.

До спеціальних методів регулювання внутрішніх правовідносин відносяться: додержання технологій, дисципліни і законодавства, локально-правового регулювання; організаційно-управлінський, трудової участі у виробничо-господарській діяльності, колективного прийняття рішень (колективного демократизму); внутрішньогоспдоговірний тощо.

Отже, характерною ознакою сучасної методології аграрного права України є поєднання державного правового регулювання аграрного сектора економіки з господарською самостійністю аграрних суб'єктів (переважно як підприємницьких структур).

4. Принципи аграрного права України.

Принципи – це основні вихідні засади певного суспільного явища, що якнайактивніше виражають його зміст.

Аграрне право як комплексна, інтегрована й спеціалізована галузь права має систему спеціальних принципів, наявність яких зумовлена особливостями мети та змісту аграрних відносин. При цьому слід враховувати 2 таких фактори:

1) селяни своєю працею створюють життєво необхідні й незамінні блага для всього суспільства: виробляючи сільськогосподарську продукцію, вони вирішують одну з найважливіших суспільних проблем – продовольчу;

2) аграрні відносини безпосередньо або опосередковано пов'язані з процесом сільськогосподарського землекористування.

У зв'язку із зазначеним, провідним спеціальним принципом аграрного права слід вважати пріоритетність сільського господарства в системі всіх інших галузей народного господарства.

Другим важливим спеціальним принципом сучасного аграрного права є рівність суб'єктів аграрних відносин.

Наступним принципом сучасного аграрного права є право добровільного вибору селянами організаційно-правових форм господарювання на землях сільськогосподарського призначення, а також характеру, напрямів і способів їхньої господарської та іншої діяльності як і вільного розпорядження виробленою (виготовленою) сільськогосподарською та іншою продукцією.

Специфічним принципом аграрного права є тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин, за якого процес сільськогосподарського землекористування означає використання в процесі трудової діяльності об'єктивних природних властивостей ґрунтів, зокрема родючості, і внаслідок цього поєднання людського і природного факторів – одержання сільськогосподарської продукції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]