- •1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
- •2. Предмет аграрного права України, його зміст та особливості.
- •3. Методи правового регулювання аграрних відносин.
- •4. Принципи аграрного права України.
- •5. Система аграрного права України.
- •6.Поняття та види джерел аграрного права.
- •7.Закони як джерела аграрного права України.
- •8.Підзаконні акти в системі джерел аграрного права.
- •10.Поняття та особливості аграрних правовідносин.
- •9.Локальні нормативні акти.
- •11.Класифікація аграрних правовідносин.
- •Внутрішньогосподарські;
- •Зовнішньогосподарські.
- •12. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типі.
- •13.Види і структура внутрішніх правовідносин у державних аграрних підприємствах(дап).
- •14. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях.
- •15.Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права
- •Суб'єкти аграрного господарювання:
- •За порядком створення:
- •За спеціальною правоздатністю та функціями:
- •Усі суб'єкти аграрного господарювання використовують землі сільськогосподарського призначення та інші природні ресурси.
- •17. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аграрного господарювання.
- •За рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;
- •18.Основні принципи управління сільськогосподарськими підприємствами.
- •Виборність виконавчих органів управління, органів контролю, а також керівників кооперативу, господарського товариства;
- •Затверджують правила внутрішнього розпорядку, річний звіт і баланс кооперативу, порядок формування і використання доходу кооперативу;
- •Затверджують рішення правління кооперативу про прийом нових членів;
- •Вирішують питання про реорганізацію або ліквідацію кооперативу
- •Виконанням рішень загальних зборів, дотриманням статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці,
- •Збереженням майна кооперативу, за законністю договорів і господарських операцій;
- •20.Органи управління сільськогосподарських підприємств корпоративного типу
- •21.Органи управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- •22.Загальні питання ринкових перетворень на селі.
- •23.Правове регулювання приватизації в апк
- •Недержавним сільськогосподарським підприємствам передається безоплатно 51% акцій підприємств, що приватизуються.
- •24.Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •Сезонні мита діють протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної вітчизняної сільськогосподарської продукції.
- •25.Правове регулювання ринку зерна.
- •При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості і вживати усіх заходів для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
- •Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
- •26.Правове регулювання ринку цукру.
- •Роздрібна торгівля цукром може здійснюватися виключно особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємниці.
- •27.Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну.
- •Виробництво спирту етилового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій.
- •28.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •29.Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •30.Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •Структурні підрозділи та цовв, діяльність яких координує та спрямовує Міністр
- •31.Органи державного контролю та інспекції в апк
- •32.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •33.Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •34.Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •Структурні підрозділи та цовв, діяльність яких координує та спрямовує Міністр
- •35.Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36.Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •Добровільно може брати на себе виконання державного замовлення на продаж сільськогосподарської продукції.
- •Реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами й тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі.
- •37.Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •38.Правові форми організації праці в аграрних підприємствах
- •39.Підрядно-орендні утворення як форми організації праці в аграрних підприємствах
- •47.Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
3. Методи правового регулювання аграрних відносин.
Під методом аграрно-правового регулювання розуміють встановлені або санкціоновані державою способи, засоби правового впливу, за допомогою яких визначаються правомочності суб'єктів права - учасників аграрних правовідносин щодо виникнення, зміни та припинення відносин між ними.
Методи правового регулювання в АП поділяються на дві великі групи: 1) загальні методи; 2) спеціальні методи.
Характерною рисою загальних методів є те, що вони використовуються не тільки в аграрному праві, але і в інших галузях права. До них відносяться: • метод дозволу; • метод імперативної вказівки (припису) • метод заборони
Спеціальні методи характеризуються тим, що вони розробляються в рамках однієї або декількох галузей права і використовуються тільки в межах цих галузей.
Серед методів аграрного права можна виділити наступні:
сучасним аграрним земельним відносинам, що базуються переважно на засадах приватної земельної власності, і складаються в ході організації виробництва сільськогосподарської продукції різними аграрними суб'єктами, замість характерного раніше методу імперативного державного впливу найбільш відповідним є метод диспозитивного впливу на поведінку цих суб'єктів, тобто надання їм можливості вільно й самостійно регулювати свої взаємовідносини у встановлених межах. Метод поєднання імперативних і рекомендаційних норм у сучасних аграрних відносинах має правомірну тенденцію до посилення елементів рекомендаційності в їх регламентації.
Ринкові економічні засади в АПК істотно впливають на активізацію методу юридичної рівності сторін у майнових аграрних відносинах.
З економічними та демократичними засадами діяльності сучасних аграрних суб'єктів пов'язане поширення методу локальної правотворчості. Іноді це означає не так зменшення централізованого правового регулювання, як наявність прогалин в аграрному законодавстві (наприклад, стосовно регламентації земельних відносин у сільськогосподарських кооперативах).
До спеціальних методів регулювання зовнішніх правовідносин відносяться:
членський, засновницький; легалізаційний; економічного стимулювання; дозвільно-ліцензійний; договірно-комерційний; рекомендацій державних органів і т.д.
До спеціальних методів регулювання внутрішніх правовідносин відносяться: додержання технологій, дисципліни і законодавства, локально-правового регулювання; організаційно-управлінський, трудової участі у виробничо-господарській діяльності, колективного прийняття рішень (колективного демократизму); внутрішньогоспдоговірний тощо.
Отже, характерною ознакою сучасної методології аграрного права України є поєднання державного правового регулювання аграрного сектора економіки з господарською самостійністю аграрних суб'єктів (переважно як підприємницьких структур).
4. Принципи аграрного права України.
Принципи – це основні вихідні засади певного суспільного явища, що якнайактивніше виражають його зміст.
Аграрне право як комплексна, інтегрована й спеціалізована галузь права має систему спеціальних принципів, наявність яких зумовлена особливостями мети та змісту аграрних відносин. При цьому слід враховувати 2 таких фактори:
1) селяни своєю працею створюють життєво необхідні й незамінні блага для всього суспільства: виробляючи сільськогосподарську продукцію, вони вирішують одну з найважливіших суспільних проблем – продовольчу;
2) аграрні відносини безпосередньо або опосередковано пов'язані з процесом сільськогосподарського землекористування.
У зв'язку із зазначеним, провідним спеціальним принципом аграрного права слід вважати пріоритетність сільського господарства в системі всіх інших галузей народного господарства.
Другим важливим спеціальним принципом сучасного аграрного права є рівність суб'єктів аграрних відносин.
Наступним принципом сучасного аграрного права є право добровільного вибору селянами організаційно-правових форм господарювання на землях сільськогосподарського призначення, а також характеру, напрямів і способів їхньої господарської та іншої діяльності як і вільного розпорядження виробленою (виготовленою) сільськогосподарською та іншою продукцією.
Специфічним принципом аграрного права є тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин, за якого процес сільськогосподарського землекористування означає використання в процесі трудової діяльності об'єктивних природних властивостей ґрунтів, зокрема родючості, і внаслідок цього поєднання людського і природного факторів – одержання сільськогосподарської продукції.
