Необхідні заходи щодо керування запасами

Номери позицій асортименту	Заходи
31011, 31013, 31021, 31030, 31010, 31017, 31026	Слід розрахувати оптимальний розмір замовлення і розглянути можливість застосування технології доставки "точно в термін, необхідно здійснити: детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів.
31004, 31007, 31014, 31015, 31018, 31022, 31025, 31032, 31038, 31009, 31027, 31040	Керування запасами за позиціями може здійснюватися як за однаковими, так і за індивідуальними технологіями (як за термінами планування, так і засобами доставки)
31001, 31002, 31005, 31008, 31012, 31016, 31024, 31028, 31029, 31033, 31035, 31036, 31037, 31003, 31006, 31019, 31020, 31023, 31031, 31034, 31039	Спрощення оформлення замовлень, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, встановлення більш високого рівня страхових запасів, спрощений складський облік і т.д..

Розрахунок необхідних площ для зберігання запасів

Загальна площа складів включає:

– корисну площу, тобто площу, безпосередньо зайняту збереженим матеріалом (стелажами, штабелями), fкор;

– площу, зайняту приймальними і відпускними площадками, fпр;

– службову площу, зайняту конторськими й іншими службовими приміщеннями, fсл;

– допоміжну площу, зайняту проїздами і проходами, fдоп.

Загальна площа (Fзаг) буде дорівнювати:

F_заг =f_кор+f_пр+f_сп+f_доп (м²) (7.1)

Співвідношення між загальною площею складу і вантажною (корисною) площею називається коефіцієнтом використовування площі складу α_F, який визначається за формулою:

α_F=f_кор/Fзаг (7.2)

Коефіцієнт використовування площі складу при зберіганні в штабелях складає 0,6-0,7, а при зберіганні на стелажах – 0,3-0,4.

Визначення корисної площі. Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способами, що приводяться нижче.

1. За навантаженням:

f_кор = (7.3)

де – максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню, т; σд – допустиме навантаження на 1 м2площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м2 [σд = 2 т/м2]. Цей спосіб застосовують для розрахунку площ під матеріали, що зберігаються в засіках, штабелях, ємностях і т. п. Визначення площі, зайнятої приймальними і відпускними площадками. На складах з великим обсягом робіт приймальні і відпускні площадки влаштовуються окремо, а з малим обсягом робіт – разом.

Необхідна площа приймальної площадки:

f_пр= (7.4)

де Qр – річне надходження матеріалу, т; σд1 – допустиме навантаження на 1 м площі приймальної площадки, т/м2 (приймаються приблизно 0,25 від середнього навантаження на 1 м2 корисної площі складу чи близько 0,25-0,5 т/м2); k – коефіцієнтнерівномірностінадходженняматеріалунасклад (1,2-1,5); t –кількість днів перебування матеріалу на приймальній площадці (до 2 днів).

Розмір відпускної площадки визначається аналогічно.

Визначення службової площі. Площа контори складу розраховується в залежності від кількості працівників. При штаті складу до трьох чоловік площа контори приймається по 5 м2 на кожну людину; від 3 до 5 – по 4 м2, при штаті більше 5 працівників - по 3,25 м2.

Визначення допоміжної площі. Ширина проходів між стелажами і штабелями встановлюється 0,8-0,9 м, а при користуванні візками – 1,1-1,2 м. Через кожні 20-30 м в складах повинні бути наскрізні проїзди на ширину воріт. Всередині складу залежно від його ширини встановлюються поздовжні проїзди шириною 2,5-3 м. Ширина бічних проїздів (проходів) – від 0,7 до 1,5 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затягування ферм чи крокв приймається звичайно від 3,5 до 5,5 м. У тих випадках, коли склад обладнується мостовим краном, його висота розраховується і може сягати 8 м.