1.2. Виробнича санітарія.

Мікроклімат робочої зони — це умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін людей з оточенням. Як фактор середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.

Мікрокліматичні умови приміщень Національного університету водного господарства та природокористування характеризуються такими показниками:

- температура повітря,

- відносна вологість повітря,

- швидкість руху повітря,

За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.

Для робочої зони приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року.

Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в таблиці.

Таблиця

Оптимальні та допустимі показники параметрів мікроклімату приміщень НУВГП.

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ⁰С	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
Оптимальні параметри
Холодний	Легка Іб	21-23	60-40	0,1
Теплий		22-24	60-40	0,2
Допустимі параметри
Холодний	Легка Іб	20-24	75	Не більше 0,2
Теплий		21-28	60 при 27⁰С	0,3-0,1

Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів, змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем .

При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100 -180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом можуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому знижує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеній температурі безумовно впливають на працездатність людини. Так, збільшення температури повітря з 20 ⁰С до 35⁰С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%.

Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія) . Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому знижується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню.

Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується їх захисна здатність протистояти мікробам.

Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску).