- •1. Загальні відомості про еео
- •1.1. Історія виникнення і розвитку методу електроерозійної обробки(3)
- •Сутність процесу електроерозійної обробки
- •1.3 Відомості про одиничнi лунки
- •1.4 Стадії нагрівання та охолодження поверхонь електрода при електроерозійної обробці
- •2. Технологічні показники електроерозійної обробки
- •2.1 Продуктивність електроерозійної обробки
- •2.2. Точність електроерозійної обробки
- •2.3. Якість поверхні при електроерозійній обробці
- •3. Структура і властивості поверхневого шару обробленої поверхні після еео
- •3.1. Зона насичення елементами робочої рідини
- •3.2 Зона відкладення матеріалу електрода-інструменту
- •3.4 Зона термічного впливу
- •3.5 Зона пластичної деформації
- •4. Мікротвердість поверхневого шару
- •5. Внутрішні напруги в поверхневому шарі
- •6. Точність електроерозійної обробки
- •6.1 Похибка від зносу електрода-інструменту
- •6.2 Похибка від деформації і вібрації електрода-інструменту
- •6.3 Вплив нагрівання електродів на утворення похибки
- •6.4 Похибка розміру міжелектродного зазору
- •7. Робочі рідини
- •8. Конструкції електродів-інструментів і способи їх виготовлення
- •8.1 Особливості проектування електродів-інструментів
- •8.2. Матеріали, що застосовуються для виготовлення робочої частини електродів-інструментів
- •8.3 Конструкції електродів-інструментів
- •8.4 Способи виготовлення електродів-інструментів
- •9. Технологічні процеси електроерозійного формоутворення
- •9.1. Вихідні дані для проектування технологічних процесів
- •9.2. Коротка характеристика області технологічного використання електроерозійної обробки
- •9.3. Порядок проектування технологічних процесів електроерозійної обробки
- •10. Технологічні процеси електроерозійної обробки типових поверхонь і деталей машин
- •10.1. Прошивання отворів
- •10.2 Прошивання зовнішніх поверхонь
- •10.3 Маркування деталей
- •10.4 Електроерозійне шліфування
- •10.5 Електроерозійне розрізання
- •10.6 Виготовлення деталей не профільованим електродом-інструментом
- •10.7 Технологія виготовлення цанг
- •10.8. Електроерозійне зміцнення
- •11. Розрахунок розмірів електрода-інструменту
- •11.1 Методика розрахунку робочої частини електродів-інструментів і розмірів копірів при обробці не профільованим інструментом
- •11.2 Методика розрахунку електрода-інструменту
- •11.3 Обробка отворів методом прямого копіювання
- •12. Конструктивні елементи еео верстатів
- •12.1 Генератори імпульсів
- •12.2 Релаксаційні генератори
- •12.3 Лампові генератори
- •12.4 Магнітонасичені генератори
- •12.5 Генератори на керованих напівпровідникових приладах
- •12.6 Станини верстатів
- •12.7 Приводи подач
- •12.8 Крокові двигуни
- •12.9 Лінійні двигуни
- •12.10 Система очищення і подачі робочої рідини в зону обробки
- •13. Тип електроерозійного обладнання
- •13.1 Копіювально-прошивальні верстати
- •13.2 Дротяні-вирізні верстати
3. Структура і властивості поверхневого шару обробленої поверхні після еео
Як встановлено багатьма дослідниками [3, 5, 10], властивості по-поверхневого шару істотно змінюються в результаті ЕЕО. Однак повною мірою властивості цього шару не визначені. Для зручності вивчення дослідники розбивають цей шар на зони. Одні вчені поділяють його на білий шар і зону термічного впливу, інші виділяють в ньому кілька зон з різною структурою, треті відзначають, що він складається з розплавленого шару, зони, що зазнала хімічного впливу, зони макродеформацій, зони мікродеформації і т.д. [10].
На основі викладеного представляється можливим умовний поділ поверхневого шару після ЕЕО по товщині на наступні зони (рис. 18) [12]: 1 - зону насичення елементами робочої рідини; 2 - зону відкладення матеріалу ЕІ; 3 - білий шар, утворений з розплавленого матеріалу ЕД; 4 - зону термічного впливу; 5 - зону пластичної деформації. Послідовність утворення зон, їх кількість, структура та властивості значною мірою залежать від оброблюваного матеріалу, а також від режиму обробки, яка застосовується РР, матеріалу ЕІ і умов ведення процесу. Між зонами, як правило, немає чіткої різниці, а в більшості випадків вони перекривають один одного. Разом з тим кожна з перерахованих зон має свої особливості, що впливають на ті чи інші властивості поверхні і в багатьох випадках визначають можливість успішної експлуатації деталі. При цьому кожна зона, навіть незначної товщини, грає важливу роль [10].
Рисунок 18. Схематичне розташування зон поверхневого шару після ЕЕО
3.1. Зона насичення елементами робочої рідини
Зона насичення елементами робочої рідини (зона 1, див. Рис. 18) визначається тим, що внаслідок потужного теплового впливу при виділенні електричної енергії в процесі ЕЕО робоча рідина розкладається. Окремі її елементи проникають в поверхневий шар заготовки, дифундують в нього і утворюють з оброблюваних матеріалах хімічні сполуки. Помічено відкладення вуглецю у вигляді сажі на поверхні заготовки, обробленій електроерозійним способом на ряді режимів. Вуглець утворювався в результаті розкладання мінеральної олії, яка використовується як РР. Це, поряд з іншими явищами, приводило в процесі ЕЕО на ряді режимів до шлакування МЕЗ, що порушувало стабільність процесу. Крім того, вуглець дифундував в поверхневий шар, утворюючи карбіди [10].
При ЕЕО в суміші води з індустріальним маслом 12 на обро-розроблюваних поверхнях зразків також відкладаються продукти розкладання використовуваної РР у вигляді темних плям. Ці плями легко видаляються з поверхні.
Внаслідок крихкості і нерівномірної щільності в ряді випадків поверхневий шар може бути дефектним. Він знижує міцністні властивості основного металу, так як при механічних, особливо знакозмінних, навантаженнях в ньому легко виникають тріщини, які можуть поширюватися в глиб деталі. Тому при виготовленні деталей, призначених для роботи з великими навантаженнями, зазвичай доводиться видаляти змінений шар одним з способів оздоблювальної обробки або використовувати найбільш сучасні ЕЕ технології і відповідне обладнання [3].
