Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
22 Мб
Скачать
☆

3. Структура і властивості поверхневого шару обробленої поверхні після еео

Як встановлено багатьма дослідниками [3, 5, 10], властивості по-поверхневого шару істотно змінюються в результаті ЕЕО. Однак повною мірою властивості цього шару не визначені. Для зручності вивчення дослідники розбивають цей шар на зони. Одні вчені поділяють його на білий шар і зону термічного впливу, інші виділяють в ньому кілька зон з різною структурою, треті відзначають, що він складається з розплавленого шару, зони, що зазнала хімічного впливу, зони макродеформацій, зони мікродеформації і т.д. [10].

На основі викладеного представляється можливим умовний поділ поверхневого шару після ЕЕО по товщині на наступні зони (рис. 18) [12]: 1 - зону насичення елементами робочої рідини; 2 - зону відкладення матеріалу ЕІ; 3 - білий шар, утворений з розплавленого матеріалу ЕД; 4 - зону термічного впливу; 5 - зону пластичної деформації. Послідовність утворення зон, їх кількість, структура та властивості значною мірою залежать від оброблюваного матеріалу, а також від режиму обробки, яка застосовується РР, матеріалу ЕІ і умов ведення процесу. Між зонами, як правило, немає чіткої різниці, а в більшості випадків вони перекривають один одного. Разом з тим кожна з перерахованих зон має свої особливості, що впливають на ті чи інші властивості поверхні і в багатьох випадках визначають можливість успішної експлуатації деталі. При цьому кожна зона, навіть незначної товщини, грає важливу роль [10].

Рисунок 18. Схематичне розташування зон поверхневого шару після ЕЕО

3.1. Зона насичення елементами робочої рідини

Зона насичення елементами робочої рідини (зона 1, див. Рис. 18) визначається тим, що внаслідок потужного теплового впливу при виділенні електричної енергії в процесі ЕЕО робоча рідина розкладається. Окремі її елементи проникають в поверхневий шар заготовки, дифундують в нього і утворюють з оброблюваних матеріалах хімічні сполуки. Помічено відкладення вуглецю у вигляді сажі на поверхні заготовки, обробленій електроерозійним способом на ряді режимів. Вуглець утворювався в результаті розкладання мінеральної олії, яка використовується як РР. Це, поряд з іншими явищами, приводило в процесі ЕЕО на ряді режимів до шлакування МЕЗ, що порушувало стабільність процесу. Крім того, вуглець дифундував в поверхневий шар, утворюючи карбіди [10].

При ЕЕО в суміші води з індустріальним маслом 12 на обро-розроблюваних поверхнях зразків також відкладаються продукти розкладання використовуваної РР у вигляді темних плям. Ці плями легко видаляються з поверхні.

Внаслідок крихкості і нерівномірної щільності в ряді випадків поверхневий шар може бути дефектним. Він знижує міцністні властивості основного металу, так як при механічних, особливо знакозмінних, навантаженнях в ньому легко виникають тріщини, які можуть поширюватися в глиб деталі. Тому при виготовленні деталей, призначених для роботи з великими навантаженнями, зазвичай доводиться видаляти змінений шар одним з способів оздоблювальної обробки або використовувати найбільш сучасні ЕЕ технології і відповідне обладнання [3].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]