2.2. Аналіз банківської ліквідності банку

Зазвичай у практиці для регулювання та аналізу ліквідності банку центральні банки застосовують кілька коефіцієнтів ліквідності. Очевидним є те, що одним коефіцієнтом простіше керувати як комерційному банку, так і центральному. Проте система багатьох коефіцієнтів дає змогу центральному банку гнучкіше проводити свою політику резервних вимог, наприклад, змінювати рівень вимог для однієї категорії депозитів і залишати його без зміни для іншої. Це посилює ефективність управління ліквідністю банківської системи з боку центрального банку. Також система багатьох коефіцієнтів є більш прийнятною, тому що дає змогу враховувати різні рівні коливання, які притаманні різним категоріям депозитів, і навпаки, передбачає диференціацію ступеня ризику ліквідності для активів. Окрім того дуже важливо, щоб система коефіцієнтів була єдиною для зручності зведення та аналізу. І якщо деякі коефіцієнти є важливими виключно для банку у його внутрішньому управлінні, то деякі є встановлені державою і використовуються у всіх аналітичних дослідженнях.

Спершу, перед тим як розглядати ліквідність самого банку необхідно в першу чергу проаналізувати банківську систему загалом. Це необхідно як для порівняльного аналізу, так і для досить ясного розуміння поточної ситуації Українського ринку банківських товарів. Динаміка показників ліквідності є відображеною у таблиці 2.4.

Миттєва ліквідність як один із нормативних показників у аналізі банків Національним банком України встановив мінімальне значення у 20 відсотків. За таблицею ми бачимо, що це співвідношення високоліквідних активів та наданих депозитів є більшим за норму у 95,5 разів у 2013 та у 53 рази у 2016 із постійною тенденцією до зменшення. Тобто активів є значно більше, а одже постає питання у тому, чому банки не можуть залучити більше депозитів, та відстежити яким чином використовуються високоліквідні активи, чи потрібно перерозподілити активи.

Таблиця 2.4

Динаміка коефіцієнтів ліквідності банківської системи за 2013-2016 роки

Показник	Орієнтовне значення	2013	2014	2015	2016	Відхилення (від 2013 до 2014)		Відхилення (від 2014 до 2015)		Відхилення (від 2015 до 2016)
						абсол.	%	абсол.	%	абсол.	%
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності	Не менше 20%	1910,23	1159,36	1197,78	1068,82	-750,87	-39,31	38,42	3,31	-128,96	-10,77
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку	Не менше 100%	117,75	112,67	108,20	110,84	-5,08	-4,32	-4,47	-3,97	2,64	2,44
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів	Не менше 20%	6,68	5,96	7,65	8,00	-0,73	-10,85	1,70	28,50	0,35	4,52
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань	-	87,06	88,55	77,53	74,64	1,49	1,71	-11,02	-12,45	-2,89	-3,73
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів	70-80%	8345,36	5991,15	3896,19	2598,39	-2354,22	-28,21	-2094,96	-34,97	-1297,80	-33,31
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань	-	20,56	17,70	21,89	23,39	-2,86	-13,90	4,19	23,69	1,50	6,84

Активи перевищують зобов’язання за досліджуваний період лише на 8,20 – 17,75%, що є досить добре. І до того ж відповідає як нормативному значенню Національного у 40%, так і ідеалізованому нормативу у 100%.

Але нажаль високоліквідні активи за увесь період складали не більше за 8% від робочих активів, тобто є їх недостатність. З урахуванням висновків щодо коефіцієнту співвідношення високоліквідних та робочих активів, на рахунок першого коефіцієнту можна сказати, що необхідність постає у збільшення депозитних вкладень.

Миттєва ліквідність як один із нормативних показників у аналізі банків Національним банком України встановив мінімальне значення у 20 відсотків. За таблицею ми бачимо, що це співвідношення високоліквідних активів та наданих депозитів є більшим за норму у 95,5 разів у 2013 та у 53 рази у 2016 із постійною тенденцією до зменшення. Тобто активів є значно більше, а одже постає питання у тому, чому банки не можуть залучити більше депозитів, та відстежити яким чином використовуються високоліквідні активи, чи потрібно перерозподілити активи.

Активи перевищують зобов’язання за досліджуваний період лише на 8,20 – 17,75%, що є досить добре. І до того ж відповідає як нормативному значенню Національного у 40%, так і ідеалізованому нормативу у 100%.

Але нажаль високоліквідні активи за увесь період складали не більше за 8% від робочих активів, тобто є їх недостатність. З урахуванням висновків щодо коефіцієнту співвідношення високоліквідних та робочих активів, на рахунок першого коефіцієнту можна сказати, що необхідність постає у збільшення депозитних вкладень.

Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань хоча і є досить значним, але зважаючи на відсутність будь-яких обмежень, можна сказати, що дохідних активів є все ж таки замало, адже вони складають від 74,64% від суми зобов’язань у 2016 році до 88,55% відповідно у 2014 році.

Обсяг кредитів є більшим за депозити на 25-83 рази. І робить коефіцієнт невідповідним до нормального співвідношення у 70 – 80 %. Оскільки за висновками попередніх коефіцієнтів біло наголошено на необхідності залучення депозитів, то можемо сказати, що саме збільшення цієї статті призведе до вирівнювання більшості показників ліквідності.

Генеральна ліквідність зобов’язань відображає, що за рахунок високоліквідних активів і майна банківська система здатна погасити всього лише 17,7 – 23,39% усіх зобов’язань, і зважаючи на позитивну динаміку то можна свідчити, що для хоча б погашення більшої частини своїх зобов’язань банківській системі потрібно буде досить багато часу. Що в свою чергу зменшує довіру клієнтів та збільшує ризиковість. Але зважаючи на тенденцію до більшого використання саме електронних грошей, банківських карток можна вважати, що це є нормально для сучасної банківської системи.

Деякі фахівці вирізняють ліквідність банку як високоліквідні активи поділені на суму коштів інших банків на кореспондентських рахунках банку та кошти фізичних та юридичних осіб, тобто депозити, наполягають що це співвідношення є найбільш адекватним та справедливим та відповідно формують рейтинги за цими розрахунками.

Обґрунтуванням цієї думки виступає те, що фактично банк в першу чергу повинен відповідати за зобов’язаннями перед іншими банками та фізичними і юридичними особами, як перед кредиторами банка. Адже якщо для клієнта є депозит, то фактично банк бере кредит, тільки за менший відсоток. Також кошти на рахунках виступають як кошти які банк може використовувати для надавання кредитів та інвестування, а одже і у майбутньому з них отримати певний дохід.

А негайна виплата грошових сум можлива лише через грошові кошти, як через активи, що не потребують часу для їх перевтілення у грошову форму.

Таким чином давайте розглянемо показники ліквідності дванадцяти банків, що належать до групи банків з іноземним капіталом, до яких власне і належить банк «ОТП» (табл. 2.5). Наступний рейтинг зіставлено таким чином, що за роками зображено значення показника ліквідності та номер банку у рейтингу відповідно до отриманого значення показника від більшого до меншого.

Таблиця 2.5