3. Склад розрахунково-графічної роботи

Обсяг пояснювальної записки розрахунково-графічної роботи складає 15-20 сторінок. Текст пояснювальної записки оформляється на листах формату А 4 (210×297 мм) відповідно до ДСТУ Б.А. 2.4.–4–95. Для виконання розрахунків використати пакет MSExcel.

ПЛАН ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

№	Етапи	Трудомісткість, %	Терміни
1	Побудова OLAP-моделі	10
2	Розроблення регресійної моделі прогнозування рівня забруднення	70
2	Розроблення рекомендацій щодо покращення стану водних об’єктів	20

Перелік посилань

1. ДСанПіН № 452/17747. Вода питна ДСанПіН № 452/17747. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості вод централізованого господарсько-питного водопостачання. – Введ. 1 липня 2010 р. –67 с.

2. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. Затв. наказом Мінекобезпеки від 31.03.98 № 44. — Київ, 1998. — 28 с.

3. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод / С.І. Сніжко. – К.: Ніка-Центр, 2001. – 264 с.

Оцінка рівня забруднення водних ресурсів полтавської області внаслідок діяльності промислових підпрємств.

1. Оцінка якості води р.Сула за гідрохімічним показником

1. Методи оцінки якості поверхневих вод та ступеня їх за­брудненості

Методи і способи оцінки якості підземних вод та ступеня їх за­брудненості за гідрохімічними показниками численні і різноманітні. Це обумовлено завданнями оцінки, кількістю та якістю вихідної ін­формації, способами узагальнення аналітичного матеріалу та цілим рядом інших факторів.

Гідрохімічним інститутом Держкомгідромету колишнього СРСР розроблено один з можливих методів оцінки якості води водних об'єктів за гідрохімічними показниками, який широко застосову­ється при проведенні досліджень якості води, в тому числі в Україні.

Головна мета методу полягає в одержанні оцінки якості води і проведенні на її основі класифікації води за ступенем придатності для основних видів водоспоживання - господарсько-питного, куль­турно-побутового, а також для рибогосподарських цілей.

Принципову основу методу складає поєднання диференційовано­го і комплексного підходів до оцінки якості та використання при цьому набору відносних критеріїв, які дозволяють з різних сторін вирішити поставлене завдання.

Структура методу включає такі основні напрямки обробки ана­літичного матеріалу:

• установлення рівня і класу якості води по величині комбінатор­ного індексу забруднення;

• виділення пріоритетних забруднюючих компонентів за кількіс­тю і складом лімітуючих показників забруднення;

• проведення диференційованої оцінки лімітуючих забруднюючих речовин.

Встановлення рівня і класу якості води водних об'єктів за величиною комбінаторного індексу забруднення

З метою встановлення рівня якості води водних об'єктів проводиться триступенева класифікація за ознаками повторюваності випадків забруднення, кратності перевищень нормативів, а також з врахуванням характеру забруднення.

Перший ступінь класифікації оснований на встановленні міри стійкості забруднення. Як міра стійкості забруднення використовується загально поширена в гідрохімічній практиці величина повторюваності випадків перевищення ГДК

(1.1)

де Н_і— повторюваність випадків перевищення ГДК по і-му інгредієнту. Nгдк - число результатів аналізу, в яких вміст і-го інгредієнта перевищує його гранично допустиму концентрацію; N_і - загальне число результатів аналізу по і-му інгредієнту.

Після проведення аналізу забруднення за ознакою повторюваності було виділено як якісно відмінні такі характеристики: забруднення може спостерігатися в окремих пробах, тобто бути одиничним; за­бруднення може бути нестійким; може не бути домінуючим, але очевидно мати стійкий характер, і, нарешті, забруднення може бу­ти домінуючим, тобто характерним. Якісним вираженням виділених характеристик забруднення води присуджуються кількісні виражен­ня в балах (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація води водних об'єктів за ознаками по­вторюваності випадків забрудненості

Повторюваність, %	Характеристика забруднення води водних об'єктів за ознакою повторю­ваності	Часткові оціночні бали
		виражені умовно	абсолютні зна­чення
[0; 10]	одинична	а	1
[10; З0]	нестійка	в	2
[30; 50]	стійка	с	3
[50; 100]	характерна	d	4

Другий ступінь класифікації ґрунтується на встановленні рівня забруднення, мірою якого є також поширений в гідрохімічній прак­тиці показник кратності перевищення ГДК:

(1.2)

де Кі - кратність перевищення ГДК по і-му інгредієнту; С, - концент­рація і-го інгредієнта у воді водного об'єкта, мг/дм³; С_гдк - гранично допустима концентрація і-го інгредієнта, мг/дм³.

За аналізом забруднення води водних об'єктів по кратності пере­вищень нормативів окремою забруднюючою речовиною також відо­кремлюються чотири якісно відмінні ступеня рівня забруднення.

Якісним вираженням виділених характеристик також присвою­ються кількісні вирази градацій в балах (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Класифікація води водотоків за рівнем забрудненості

Кратність перевищень нормативів	Характеристика рівня забрудненості	Часткові оціночні бали
		виражені умовно	абсолютні значення
[0;2]	Низький	а1	1
[2;10]	Середній	в1	2
[10;50]	Високий	с1	3
[50;100]	Дуже високий	d1	4

При сполученні першого і другого ступенів класифікації води по кожному з урахованих інгредієнтів отримують узагальнені оцінки якості води за визначений проміжок часу (табл.1.3). Узагальненим характеристикам присвоєно узагальнені оціночні бали S_і отримані як підсумок за окремими характеристиками. Значення узагальненого оціночного балу по одному інгредієнту може коливатися в різних за якістю водах від 1 до 16.

Проте якість води водних об'єктів є функцією не тільки окремих її елементів і тривалості їх впливу, але і числа цих елементів та комбінаторних відношень їх концентрацій. Врахування спільного впливу цих факторів здійснюється у заключному, третьому ступені класифікації. Відомо, що при одночасній дії токсичних речовин ефект їх може залишатися таким, як і дія кожного з них окремо, може виявитися послабленим чи підсиленим. На основі цього положення якість води і водного об'єкта визначається через комплексний показник, одержаний складанням узагальнених оціночних балів усіх визначених забруднюючих речовин. Оскільки при цьому враховуються і різні комбінації концентрацій забруднюючих речовин в умовах їх одночасної присутності, можна назвати цей комплексний показник ком6інаторним індексом забрудненості (КІЗ):

Таблиця 1.3

Варіації якісного стану води водних об’єктів за окремими інгредієнтами та показниками забрудненості

Комплексна характеристика стану забрудненості води	Загальні оціночні бали Si		Характеристика якості води
	виражені умовно	абсолютні значення
Одинична забрудненість низького рівня	а х а1	1	слабо забруднена
Одинична забрудненість середнього рівня	а х в1	2	забруднена
Одинична забрудненість високого рівня	а х с1	3	брудна
Одинична забрудненість дуже високого рівня	а х d1	4	брудна
Нестійка забрудненість низького рівня	в х а1	2	забруднена
Нестійка забрудненість середнього рівня	в х в1	4	брудна
Нестійка забрудненість високого рівня	в х с1	6	дуже брудна
Нестійка забрудненість дуже високого рівня	в х d1	8	дуже брудна
Стійка забрудненість низького рівня	с х а1	3	брудна
Стійка забрудненість середнього рівня	с х в1	6	дуже брудна
Стійка забрудненість високого рівня	с х с1	9	дуже брудна
Стійка забрудненість дуже високого рівня	с х d1	12	недопустимо брудна
Характерна забрудненість низького рівня	d х а1	4	брудна
Характерна забрудненість середнього рівня	d х в1	8	дуже брудна
Характерна забрудненість високого рівня	d х с1	12	недопустимо брудна
Характерна забрудненість дуже високого рівня	d х d1	16	недопустимо брудна

Заключний етап класифікації здійснюється на основі величини комбінаторного індексу забрудненості. Оскільки величина КІЗ знач­но мірою залежить від числа врахованих інгредієнтів, то встанов­ити градації якості води відносно її придатності для використання з тією чи іншою метою здійснюється залежно від їх числа (табл.1.4).

Використовуючи вказані градації за величиною комбінаторного індексу забруднення і числом урахованих в оцінці інгредієнтів, воду відносять до того чи іншого класу якості. Виділяють чотири класи якості води: слабо забруднена, забруднена, брудна, дуже брудна.

Таблиця 1.4

Класифікація якості води водних об’єктів за величиною комбінаторного індексу забрудненості

Клас якості води	Характеристика стану забрудненості води	Величина комбінаторного індексу забрудненості(КІЗ) з урахуванням числа лімітуючи показників забрудненості(ЛПЗ)
		Без врахування числа ЛПЗ	1ЛПЗ (к=0,9)	2ЛПЗ (к=0,8)	3ЛПЗ (к=0,7)	4ЛПЗ (к=0,6)	5ЛПЗ (к=0,5)
І	слабо забруднена	[1n]	[0,9n]	[0,8n]	[0,7n]	[0,6n]	[0,5n]
ІІ	забруднена	[1n;2n]	[0,9n;1,8n]	[0,8n;1,6n]	[0,7n;1,4n]	[0,6n;1,2n]	[0,5n;1n]
ІІІ	брудна	[2n;4n]	[1,8n;3,6n]	[1,6n;3,2n]	[1,4n;2,1n]	[1,2n;2,4n]	[1n;2n]
IV	дуже брудна	[4n;11n]	[3,6n;9,9n]	[3,2n;8,8n]	[2,1n;7,7n]	[2,4n;6,6n]	[2n;5,5n]

Виділення пріоритетних забруднюючих компонентів по кількості і складу лімітуючих показників

Із загального числа урахованих інгредієнтів і показників якості води водних об'єктів визначаються лімітуючі показники забруд­нення. Це такі інгредієнти і показники якості води, які значно погір­шують її якість до класу "недопустимо брудна". До лімітуючих показників забрудненості води відносять будь-яку забруднюючу речови­ну, забрудненість води якою визначається як "стійка дуже високого рівня" або "характерна високого і дуже високого рівня".