- •Розділ 1. Загальна частина
- •1.1. Характеристика господарства
- •1.2. Аналіз стану господарства
- •1.3. Обґрунтування вибору теми дипломного проекту
- •Розділ 3. Конструктивна частина
- •3.1. Обґрунтування вибору установки
- •3.2. Технічна характеристика установки
- •3.3. Розробка принципової схеми керування установкою
- •3.4. Розробка схеми з’єднань і підключень
- •3.5. Розрахунок і вибір електродвигунів та пуско-захисної апаратури
1.3. Обґрунтування вибору теми дипломного проекту
Для даної теми дипломного проекту доцільно провести аналіз стану електрифікації зернотіку, де необхідно розглянути питання визначення електричних навантажень на вводах в приміщення, провести розрахунки допустимих втрат напруги в мережі 10 і 0,4 кВ, провести розрахунок і вибір проводів мережі 10 і 0,4 кВ, вибрати кількість і потужність силових трансформаторів для трансформаторної підстанції та розрахувати струми короткого замикання на шинах трансформаторної підстанції.
Ці розрахунки необхідно провести для покращення роботи служби головного енергетика господарства.
Розділ 3. Конструктивна частина
3.1. Обґрунтування вибору установки
Післязбиральна обробка с/г продукції – один з найбільш трудомістких процесів с/г виробництва. Для багатьох видів продукції вона здійснюється із значними затратами ручної праці.
При виробництві зерна, основної продукції рільництва, технологія обробки характеризується комплексною механізацією всіх процесів і операцій. Впровадження поточних технологій обробки зерна призвело до зниження затрат праці.
Дуже ефективною є автоматизація стаціонарних електрифікованих процесів у рослинництві. Так застосовувати для після комбайнової обробки зерна комплексних зерноочисно-сушильних пунктів (ЗАВ-20,ЗАВ-40,КЗС-10 та ін.) з потоковими технологічними лініями і централізованим автоматичним керуванням дає можливість у 2-3 рази знизити затрати праці порівняно із затратами на звичайних електрифікованих, але не автоматизованих зернотоках.
Але при цьому значно ускладнилися процеси управління такими агрегатами. Ці ускладнення обумовлені, з одного боку, значною кількістю зерно обробних машин якими потрібно керувати, а з другого боку дією чисельних збирань що впливають на ефективність роботи машин.
Активне вентилювання зерна застосовують для сушіння насінного зерна, для тимчасової консервації, охолодження насіння при тривалому зберіганні.
Сучасна вітчизняна промисловість для активного вентилювання випускає бункери типів: БВ-25, БВ-40, а також застосовують бункери фірми “Пектус”.
Для свого курсового проекту я вибираю бункер активного вентилювання зерна типу БВ-25.
3.2. Технічна характеристика установки
Бункер активного вентилювання має циліндричну форму і виготовлений з штампованих перфорованих секцій. В середині бункера знаходиться повітряно-розподільча труба(4) в ній змонтований пересувний запірний поршень(5) з приводом від двигуна(8). Цей поршень встановлюють нижче верхнього рівня зерна для запобігання виходу повітря що подається вентилятором(1) у верхню незаповнену частину бункера.
Рис.2.1. Схема бункера активного вентилювання
Зерно засипається між внутрішнім і зовнішнім циліндрами. Норія загружає зерно в бункер в якому проходить вертикальний і радіальний повітряний розподіл. В середині бункера розміщена перфорована повітряно-розподільча труба, а в ній від електроприводу перемішується запірний поршень. Розвантажується бункер самопливом через. Вентилятор проганяє повітря через електрокалорифер і подає його в масу зерна.
Таблиця 2.1. Технічна характеристика бункера активного вентилювання зерна типу БВ-25.
Продуктивність сушки зерна , т/год. |
0,25 |
Об’єм
бункера,
|
37 |
Час вентилювання зерна при забиранні 6% вологи, год. |
100 |
Подача повітря, /год. |
11300 |
Потужність, кВт |
26,6 |
Загальна Нагрівальних елементів Вентилятора Норії |
22,5 1,1 3 3,08 |
Діаметр бункера, м |
8,57 |
Габаритні розміри, м Висота Довжина Ширина Вага, тонна |
3,1 8,57 4,1 3,1 2,36
|
