2. Книгодрукування.

— Найбільші друкарні — у Києво-Печерській лаврі, Почаївському та Уневському монасти-рях, приватна друкарня А. Піллера у Львові (саме Піллер видавав першу українську газе-ту — «Львівську газету» — французькою мо-вою).

— Переведення друкарень на «цивільний» шрифт.

— Широкий асортимент літератури: церковні книги, календарі, збірки пісень, навчальні посібники, господарські поради. Література розповсюджувалася і за межами України.

3. Наука.

— Філософія. Мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання і морального очи-щення; розробив учення про «сродну працю», який має відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

— Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський — дослідник мікроор-ганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

У Львові в 1773 р. відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 р. відкрито першу в Подніпров'ї спеціальну ме-дичну школу (Єлисаветград); у 1792 р. — Київ-ський військовий шпиталь.

— Математика. 1793 р. — викладач Києво-Мо-гилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математи-ки», книгу «Теоретична астрономія».

— Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Про-копович брав участь у створенні Російської ака-демії наук, одним з перших у Росії вів спосте-реження із застосуванням телескопа і мікро-скопа.

-і. Література.

— Основний стиль — бароко, з'являються елемен-ти класицизму, сентименталізму, реалізму.

— Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ха-ненка, Я. Марковича.

— Поезія: С. Дивович «Розмова Великоросії з Ма-лоросією».

— 1798 р. — видання «Енеїди» І. Котляревсько-го — першого твору, написаного розмовною українською мовою.

— Г. Сковорода «Сад божественних пісней», «Басні Харківскія».

5. Музика.

— Центри музичної освіти — Глухівська півча школа та Києво-Могилянська академія.

— Композитори: М. Березовський (перша ук-раїнська опера «Демофонт»), Д. Бортнянсь-кий (опери, твори церковної музики), А. Ве-дель(хорові концерти).

— Поширення пісень-романсів, в основу яких по-кладено народні мотиви.

6. Театр.

— Зародження світської драматургії, поява ама-торських та кріпосних театрів.

— 1798 р. — у Харкові відкрито перший про-фесійний театр із професійною трупою.

— Занепад шкільного театру внаслідок заборони вистав у Києво-Могилянській академії.

7. В архітектурі продовжував домінувати стиль бароко. Видатними архітекторами були І. Гри-горович-Барський (бурса Київської академії, Ки-рилівська та Покровська церкви тощо); С. Ковнір (Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо).

8. Скульптура.

— Значне поширення декоративного ліплення та різьблення, що прикрашали архітектурні спо-руди.

— Видатні скульптори: І. Равич, С. Шалманов, С. Фесінгер, А. Пінзель, А. Осинський.