Промислова революція

Чумак – учасник торговельно-візницького промислу.

Промислова революція або промисловий переворот – перехід від ручного до машинного фабрично-заводського виробництва.

Спочатку промисловий переворот виявився в харчовій промисловості. У цукровиробництві почали застосовувати машини. Першу цукроварню, яка застосувала парову технологію виробництва цукру, було збудовано в 1843 р. промисловою фірмою «Брати Яхненки й Симиренко» в селі Ташлику на Черкащині. У 1861 р. на Україні налічувалося 229 цукрових заводів: вони давали понад 3 млн. пудів цукру за сезон, або близько 80% загальноросійського виробництва. Наприкінці 30-х – на початку 40-х рр. 19 ст. в Україні геологічні експедиції виявили великі поклади високоякісного кам’яного вугілля в Донецькому кряжі. Згодом було відкрито поклади залізної руди в околицях міста Кривий Ріг, що разом з вугіллям Донбасу поклало початок формуванню Донецько-Криворізького промислового регіону.

Власність і заняття родин Яхненків-Симиренків:

А багаті родовища вугілля, початок шахтобудування і вугледобування в Україні.

Б багаті родовища залізної руди, започаткування рудних копалень і чорної металургії.

В великі земельні володіння, тисячі селян-кріпаків, ведення інтенсивного сільського господарства.

Г потужна торговельно-виробнича фірма, розвиток цукроваріння, що стало візитною карткою української промисловості, а також створення інфраструктури.

Промисловий переворот сприяв економічному зростанню міст. Окрім того, зміни в українській промисловості зумовили збільшення чисельності міського населення. Особливо швидко зростали чорноморські портові міста.

Туди було дозволено безмитне ввезення зарубіжних товарів та їх безмитний продаж. Найбільше значення для морської торгівлі мало заснування у 1794 р. Одеси. У 1817 р. Одеса була оголошена відкритим, вільним портом (порто-франко). Розвиток промисловості зумовив формування нових верств – підприємців-буржуазії та вільнонайманих працівників – робітників-пролетаріїв.

Особливості економічного розвитку:

• Процес занепаду кріпацтва і становлення нового ринкового господарства, що відбувався в цей час, здійснювався у складних умовах, під впливом різних, інколи суперечливих, чинників

• Своєрідним «випробувальним полігоном» нових економічних відносин була Південна Україна, де використання вільнонайманої робочої сили набуло найбільших масштабів і довело свою ефективність

• Правобережжя було регіоном переважання примусової праці селян-кріпаків

• Перетворення примусової праці на перешкоду для подальшої індустріалізації та викликане цим сповільнення темпів економічного розвитку змушувало правлячі кола шукати шляхи реформування застарілих виробничих відносин

• Економіка Наддніпрянщини упродовж усього ХIХ ст. зберігала аграрний характер

• Зростання попиту на продукти харчування в Європі та світі стимулювало розвиток сільського господарства Наддніпрянщини

• Перша половина ХIХ ст. стала для Наддніпрянщини часом втягування в систему світової торгівлі

• У 30-х рр. ХIХ ст. в Наддніпрянщині розпочалася промислова революція

• Наддніпрянщина забезпечувала 78 % пшениці та 55 % вовни, які експортувалися з імперії (від загального обсягу)

• У першій половині ХIХ ст. чорноморсько-азовські порти за обсягами перевезень значно випереджали балтійські порти.

Які явища та процеси характерні для промислового розвитку земель підросійської України в першій половині 19 ст.?

1 Початок промислового перевороту. 2 Панування кріпосницької мануфактури.

3 Будівництво перших залізниць. 4 Уповільнення зростання чисельності міського населення.

5 Зростання кількості промислових підприємств. 6 Формування спеціалізації районів на виробництві певної промислової продукції.

Якими були характерні риси економічного розвитку Наддніпрянщини наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?

1) у сільському господарстві набула поширення така форма експлуатації, як урочна система виконання панщини

2) в аграрних відносинах набула поширення ринкова система господарювання, що грунтувалася на вільнонайманій праці

3) велику роль у розвитку господарства відігравало будівництво залізниць

4) початок промислового перевороту (революції)

5) велику роль відігравало чумацтво, що переросло у торговельно-візницький промисел

6) розпочалося активне застосування техніки в сільському господарстві

Які характерні риси були притаманні становищу українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?

1) наприкінці XVIII ст. на підпорядкованих Росії українських землях проживало близько 35 млн осіб

2) українські землі було поділено на дев'ять губерній

3) за рівнем приросту населення губернії Південної України мали найвищі показники у Російській імперії

4) найбільшого поширення кріпосне право серед регіонів Наддніпрянщини набуло у Південній Україні

5) Наприкінці XVIII ст. на підросійській Україні близько 89 % населення становили українці

6) на території Наддніпрянської України було поширено загальноімперський адміністративний устрій, у результаті чого вони були поділені на шість губерній — по дві у кожному регіоні