Поняття і терміни
Наділ – ділянка землі, яку отримувала у користування селянська родина.
Відрізки – землі, яких, за селянською реформою 1861 р., позбавлялися селяни, якщо до цього вони користувалися більшим наділом, ніж тепер мали отримати у власність.
Тимчасово зобов'язані – категорія селян за реформою 1861 р., що вважалися такими до укладення викупної угоди селянина з поміщиком і повинні були з користування своїми наділами виконувати старі повинності – оброк чи панщину.
Відробітки – виконання селянином різних робіт поміщикові за орендування землі, позичені гроші, продукти тощо.
Викупні платежі – сума грошей, яку за реформою 1861 р. селянин повинен був сплатити поміщикові для того, щоб отримати у власність садибну ділянку землі й польовий наділ.
Недоїмки – борги селян перед державою; несплачені своєчасно у повному обсязі податки або інші обов'язкові платежі.
Протекціонізм – політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції.
Капіталізм – суспільно-економічний лад, заснований на ринкових відносинах, на приватній власності на засоби виробництва та використання найманої праці.
Буржуазія – соціальна група, що виникла у період пізнього середньовіччя й стала панівною унаслідок встановлення капіталізму. Володіє основними засобами виробництва.
Пролетаріат – соціальна група капіталістичного суспільства, до якої належать позбавлені засобів виробництва наймані працівники.
Хлопоманство – рух української ліберальної інтелігенції на початку 60-х pp. XIX ст. за зближення з селянством. Вели культурно-освітню діяльністю, вивчали побут, звичаї, поетичну творчість українського народу.
Громади – напівлегальні організації української інтелігенції культурницького й суспільно-політичного спрямування, що активно діяли в другій половині XIX ст.
Молоді громади – нелегальні організації національно свідомої української молоді, що прагнули суспільно-політичної діяльності й діяли у 1870–1880-х pp. Ідейним лідером молодих громад був М. Драгоманов.
Народники – представники громадсько-політичного руху, що охопив вихідців із дворянства і різночинну інтелігенцію Російської імперії у 60–80-х pp. XIX ст. Поєднували ідеї утопічного соціалізму з вимогами селянства, зацікавленого у знищенні поміщицьких латифундій. Виступали як проти залишків кріпосництва так і проти капіталістичного шляху розвитку суспільства.
"Ходіння у народ" – програма й рух російських народників у 1860–1870-х pp., метою якого була освітня робота й революційна пропаганда серед селян, а згодом і робітників.
