- •Розділ і. Історія філософії – становлення та розвиток філософської проблематики.
- •Тема 1. Філософія: коло проблем та місце в культурі. План
- •Основні проблеми філософії.
- •1.1. Специфіка філософського знання.
- •Світогляд і його структура. Типи світогляду.
- •За ступенем та чіткістю світогляд поділяється на
- •Філософія. Її предмет та функції.
- •Філософія в системі культури.
За ступенем та чіткістю світогляд поділяється на
життєво-практичний, тобто здоровий глузд,
теоретичний, різновидом якого і є філософія.
Теоретичний світогляд закарбовується у логічно впорядкованих системах, в основі яких лежить певний категоріальний апарат і логічні процедури доведень та обгрунтувань.
Світогляд у будь-якій формі (стихійний, більш-менш усвідомлений, науково- обгрунтований, релігійний тощо) існує в будь-якому суспільстві і в будь-якої людини. Однак найчастіше ми користуємося визнаними світоглядними настановами, ледве усвідомлюючи це. Людина яка не звикла розмірковувати про принципи та ідеали, вважає, що всі люди, у всіх епохах, у всіх культурах прагнуть приблизного одного. Тим часом це далеко не так. У різні історичні епохи представники різних соціальних груп і окремі особистості явно неоднозначно відповідають на основне питання світогляду (місце і роль людини у світі).
Наприклад, в індустріальному суспільстві, яке складається у 17 ст. в Зах. Європі, утвердилася думка, що призначенння людини – в активній діяльності, в пізнанні та перетворенні світу відповідно до зростання людських потреб (Знання – це сила!)
У добу Середньовіччя сенс життя вбачали у служінні Богу, в поведінці, яка дає змогу потрапити в Царство небенесне.
В Давній Індії сенсом життя вважали повну владу над усіма бажаннями, згасання всіх потреб і перехід у стан нірвани, в якому людина зливається з Всесвітнім Духом, виходить з ланцюга перероджень.
Однак кризи світогляду відбуваються не тільки в суспільному, а й в особистому житті: віруючий раптом візьме під сумнів віру в Бога, атеїст візьме під сумнів заперечення Бога. Інакше кажучи, коли стикаються різні світогляди або відбувається зміна світоглядів, виникає потреба осмислити ситуацію, звернутися до рефлексії, зробити порівняльний аналіз різноманітних світоглядів і здійснити вірний вибір світогляду.
Саме за таких ситуацій і виникає потреба у філософії як рефлексії світогляду. Ставлення людини до світу – це безпосередній предмет філософських роздумів.
Філософія. Її предмет та функції.
Щоб зрозуміти місце людини у світі, треба по-філософськи осмислити самий світ. Ця галузь філософської діяльності має назву онтології (вчення про бутя). Тобто як можлива людина з її свідомістю у цьому світі?
Соціальна філософія (філософія історії) – предмет осмислення – сукупна людина (суспільство). Яке співвідношення суб’єктивного і об’єктивного, скінченного та нескінченного в людині?
Філософська антропологія – розглядає людину як цілісність
Етика – предметом осмислення є спілкування. Як можливе людське спілкування.
Гносеологія – (теорія пізнання). Як можливе адекватне пізнання?
Аксіологія – предметом осмислення виступає ціннісно-орієнтаційна діяльність. Тобто визначення системи цінностей.
Естетика – задається питанням: Як можлива діяльність за законами краси?
Філософія релігії – предметом осмислення світу є релігійне ставлення до світу. Чи можливе в цьому світі священне?
Історія філософії – філософська діяльність.
Філософія як сфера духовної культури виконує певні соціальні функції. Найважливішими з них є:
світоглядна
і методологічна.
Світоглядна функція філософії виявляється в тому, що вона осмислює й обгрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення. Прагнення обгрунтувати різні концепції, ідеали ставлення до світу потребує різних філософських підходів. Припустимо, релігійне і матеріалістичне відношення до світу виходять з принципово протилежних засад. Проте порівняння і обгрунтування неодинакових підходів до світу здійснюється за допомогою загальних законів мислення, що й дає філософії можливість виконувати світоглядну функцію.
Методологічна функція виявляється передусім в тому, що виробляє загальні принципи і норми пізнавальної діяльності. Більше того вона зіставляє й оцінює різні засоби цієї діяльності, вказуючи найбільш оптимальні з них.
