6. Матерія.

Поняття матерія – має конкретніший зміст і охоплює собою вужчий клас об’єктів у порівнянні з категорією “буття”.

Матерія

– філософська категорія, що позначає нескінченне багатство всіх об’єктивно існуючих систем, елементів, об’єктивних зав’язків, властивостей та відношень

Уявлення про матерію, її будову, основні властивості історично змінювалися. Першу концепцію матерії можна назвати субстратною. Виникла вона ще в античні часи. Багато її ідей без суттєвих змін проіснували до кінця ХІХ ст. Згідно з цією концепцією матерія ототожнюється з нестворюваними, незнищуваними природними першоелементами (субстратом), тобто водою, землею, повітрям, вогнем, атомами і т.д. Реальними властивостями матерії вважались просторові параметри і вага.

Наприкінці 19 ст. природознавство відкриває нові явища, і це завдає відчутного удару по традиційних уявленнях про матерію і матеріальне (передусім як про речовину). Фундаментальні відкриття (відкриття електрона, рентгенівських променів, виникнення теорії відносності) вимагали відмовитися від традиційних уявлень про матерію та її властивості (зокрема неподільність і непроникність атомів, незмінність маси тіл і т. д.) стимулювали потребу у філософській переоцінці поглядів на природу матеріального.

Сучасний матеріалізм розглядає матерію як безконечно різноманітну єдність матеріального світу, що існує лише в багатоманітності конкретних об’єктів, через них, а не поруч з ними.

Матерія – це філософська категорія для позначення об’єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини, але існує незалежно від них.

Це визначення виходить з нескінченного різноманіття структурних особливостей і властивостей матерії. У ньому матерія не ототожнюється з уже пізнаними і загальними її станами – речовиною, полем, енергією, їхніми властивостями і залишається відкритою для нового знання про неї. Вона невичерпна у структурному плані, її неможливо звести до одного певного стану, одного структурного рівня чи основних властивостей.

Матерії у чистому вигляді, у формі якоїсь “праматерії” не існує. У світі існують лише конкретні матеріальні утворення. У категорії “матерія” ця безліч утворень об’єктивної реальності зведена до однієї спільної властивості – існувати незалежно від людських чуттів і відображатьсь у людській свідомості. Філософське поняття матерії відображає не якусь певну частину чи форму об’єктивної реальності, а світ в цілому в будь-яких його проявах. Тому не можна ототожнювати матерію з будь-яким речовинним субстратом.

Категорія матерії має вагоме методологічне і світоглядне значення.

Світоглядна роль цієї категорії полягає у тому, що вона охоплює не лише ті об’єкти, які вже пізнані наукою, а й ті які будуть відкриті в майбутньому. І хоча ті потенційні об’єкти можливо будуть мати принципово нові властивості, все ж вони будуть матеріальні, оскільки існуватимуть реально, поза людськими відчуттями.

Методологічна функція поняття матерія виявляється у тому, що воно застерігає проти пошуків першоматерії як останньої і незмінної суті об’єктивного світу. Матерія безкінечна у своїх просторово-часових і якісних вимірах ( кожне явище є лише формою матерії, а не якимсь останнім субстратом світу).

Різноманіття видів матерії можна розглядати в рамках різних підходів. Так, Перший з них базується на наявності двох фундаментальних видів матерії - речовини і поля. Відповідно до новітніх наукових уявлень, до цієї пари варто приписати вакуум – точніше, його збуджений стан, – що відповідальний за виникнення нашого Всесвіту. Докладніше про вакуум див.

Другий підхід виходить з масштабного розрізнення: матеріальний світ поділяється на мікросвіт (світ клітин, молекул, атомів, ядер «елементарних частинок»), макросвіт (світ земних масштабів) і мегасвіт (світ космічних масштабів – зірок, галактик, метагалактик і т.п.).

Третій, генетичний підхід, передбачає врахування фактору часу. Відповідно до цього підходу виділяють:

• неживу матерію,

• живу і

• соціально організовану матерію.