Література

1. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці, 2001.

2. Чижевський Д. Порівняльна історія слов'янських літератур. - К.: Академія, 2005.

3. Макаров А. Світло українського бароко. - К., 1994.

4. Мацапура В. І. Це загадкове, примхливе бароко // Зарубіжна література та культура в навчальних закладах України. - 1999. - № 2. - С. 7-11.

5. Бовсунівська І. Образи смутку в поезії Г. Сковороди // Дивослово. - 2002. №3. С.5-8.

6. Багалій Дм. Український мандрівник-філософ Г. Сковорода. – К., 1992.

Практичне заняття № 2

Тема: Своєрідність українського романтизму в порівнянні з російським

романтизмом та романтизмом європейських країн

Мета: Схарактеризувати особливості романтизму як літературно-мистецького напряму в культурі XIX століття; встановити типологічні взаємозв’язки між романтизмом в українській та європейських літературах; з’ясувати особливості українського романтизму (жанрова система, типологія образів, роль фольклорних мотивів та історичних джерел).

План

1. Романтизм як літературно-мистецький напрям в літературі першої половини XIX століття. Основні риси романтизму. Український романтизм у типологічному зіставленні.

2. Течії в українському романтизмі та їх зв'язок з тенденціями розвитку англійського, французького, німецького романтизму. Байронічна течія та її представники. Вальтер-Скотгівська течія (П.О. Куліш, М. Гоголь). Фольклорна течія. Гофманівська течія. Українські школи в чужих романтичних літературах, зокрема в польській та російській

3. Вплив О. Пушкіна і В. Жуковського на розвиток романтизму в Україні.

4. Жанрові особливості балади В. Жуковського «Світлана» та балади Л. Боровиковського «Маруся». Роль фольклорних елементів у розкритті ідейно-художнього змісту балади Л. Боровиковського «Маруся».

5. Творчість П.О. Куліша в контексті європейського романтизму. Жанр роману у віршах у творчості О. Пушкіна («Евгений Онегин») та П. Куліша («Евгений Онегин нашого времени»).

6. Жанр балади у творчості П. Куліша і А. МІцкевича.

7. Порівняльний аналіз балади А. Міцкевича «Пані Твардовська» та балади П. Гулака-Артемовського «Твардовський».

Література

1. Лексикон загального га порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.

2. Вервес Г. Д. Українська література в загальнослов'янському контексті. - К., 1978.

3. Мацевко Л. В. Літературна балада : До уроків компаративного аналізу у 7 класі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України 2000. - № 11.- С.23-26.

4. Грабович Д. Українсько-російські взаємини у XIX ст.: питання глибших стру ктур // Книжник. - 1991. - № 2. - С. 60-64.

5. Мацапура В. І., Баландіна Н. Ф. Балади А. Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П. Куліша // Всесвітня література та культура в навчальних закладах У країни. - 2001. - № 3. - С. 21-23.

***

За роботу на практичному занятті студент може отримати від 1 до 5 балів, виходячи з таких критеріїв:

Кількість балів	Критерії
5	Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, має робочий зошит і щоденник читача.
4	Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, але не завжди аргументує висловлені судження, допускає незначні граматичні та фактичні помилки; має робочий зошит і щоденник читача.
3	Студент володіє матеріалом, відтворює його частково, не завжди аргументує висловлені судження, дає визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу, явища тощо), допускає фактичні помилки, має робочий зошит і щоденник читача.
2	Студент відтворює незначну частину опрацьованого матеріалу, називає окремі літературні твори чи явища, не вміє систематизувати набуті знання, допускає грубі помилки у відповіді, має робочий зошит і щоденник читача.
1	Студент відтворює матеріал на елементарному рівні; називає окремі літературні твори чи явища, не усвідомлюючи їхнього змісту; допускає грубі помилки у відповіді, має робочий зошит.