Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ел.Залік-Дати.17в.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
75 Кб
Скачать
☆

8. Тригери.

Тригер являє собою двокаскадний посилювач постійної напруги (ППН), у якого вихід приєднаний безпосередньо до входу. Звичайно каскади ідентичні, і для того, щоб підкреслити симетрію схеми, її малюють у характерному симетричному вигляді. Однак, навіть при ідеально симетричній будові, така схема не може знаходитись у симетричному режимі. Вона є нестійкою і щонайменша флуктуація виводить її з симетричного стану.

Випадково виникла флуктуація буде лавиноподібно зростати до запирання, або насичення транзисторів. Тоді тригер встановиться у стійкий стан (коли відкритий транзистор своїм низьким потенціалом на колекторі утримуватиме другий транзистор у закритому стані, а той, в свою чергу, своїм високим колекторним потенціалом буде утримувати перший транзистор постійно відкритим).

Тригер, що перебуває в усталеному режимі, можна «перекинути» в протилежний стан, подавши короткочасний відкриваючий імпульс на базу закритого транзистора, або ж запираючий імпульс на базу відкритого. Для цього в схемі тригера передбачаються входи і . Переводячи схему на деякий час в активний стан, пусковий імпульс провокує розвиток лавиноподібного процесу, коли транзистор, що був закритим – відкривається, а той, що був відкритим – закривається. Режим схеми змінюється на протилежний (тригер, як кажуть «перекидається») і в такому стані тригер залишається й після закінчення пускового імпульсу. Такий тригер має назву -тригера.

Таким чином, тригер має здатність фіксувати («запам’ятовувати») факт надходження на один з його входів (наприклад, на S - вхід) запускаючого імпульсу. Короткочасний (частки мікросекунди) пусковий імпульс «перекидає» режим тригера як завгодно на довго, поки новий пусковий імпульс на протилежному вході не поверне тригер до його попереднього стану.

Відповіді на деякі інші із запитань курсу оСт. Види пробоїв р-n-переходу. 9.

При досить великих зворотних напругах наступає пробiй р-n-переходу, який супроводжується рiзким збiльшенням зворотного струму. Iснують чотири види пробоїв: тунельний, лавинний, тепловий i поверхневий. Тунельний i лавинний пробої являють собою рiзновидностi електричного пробою.

Тунельний пробiй зумовлений прямим переходом електронiв з валентної зони в зону провiдностi, що стає можливим при великих напруженостяч електричного поля в р-n-переході. (Пiд дiєю сильного електричного поля валентнi електрони вириваються iз зв'язкiв, утворюючи парнi заряди електрон-дiрка, якi збiльшують зворотний струм через перехiд – як і в лавинном пробої).

Лавинний пробiй виникає коли довжина вiльного пробiгу електрона в напiвпро-вiднику значно менша ширини р-n-переходу. Якщо за час вiльного пробiгу електрони накопичують кiнетичну енергiю, якої вистачає для iонiзацiї атомiв в р-n-переході, то настає ударна iонiзацiя, що супроводжується лавинним розмноженням носiїв зарядiв.

Тепловий пробiй зумовлений значним зростанням кiлькостi носiїв зарядiв в р-n-переході за рахунок порушення теплового режиму. Р-n-перехід недопустимо розiгрiвається та виникає тепловий пробiй, який характеризується руйнуванням кристалу. На зворотнiй гiлцi ВАХ при тепловому пробої з'являється дiлянка з негативним диференцiальним опором.

Поверхневий пробiй спостерiгається в мiсцi виходу р-n-переходу на поверхню н/п. Тут утворюється додатковий поверхневий заряд, який може бути значно бiльшим, нiж в об'ємi (р-n-перехiд бiля поверхнi стає вужчим) і відповідно пробій настане тут – на поверхні.