23. Метод аналізу документів: сфера використання, типи, технологія проведення.

Документ – любой носитель информации о человеке или группе.

Документы:

-письменные

-иконографические

-фонетические

-аудиовизуальные

(от целей)

-естественнофункционирующие в обществе(созд. не для исследования)

-целевые(анкеты, бланки)

(от статуса)

-официальные

-неофициальные(для личного использования)

(--)

-первичные(непосредственная фиксация события(фото, свидет. очевидца)

-вторичные(пересказ)

Проблемы при работе с документами:

-корыстные цели

-оценка фактов подменяется их описанием

- 1 точка зрения

-неофициальные документы создаются неспециалистами

Сферы применения АД:

- как первый этап комплексного эмперического исследования

-историко-пси исследования

-судебная посмертная экспертиза

-анализ СМИ

Виды АД:

-традиционные (качественные)

-контент-анализ(количественные)(частота упоминаний смысловых единиц)

Контент-анализ:

1. предмет –слова и понятия, именя.

2. способ подсчета(сколько раз или какую площадь занимает)

3.составление кодировочной таблицы(а(а1,а2,а3..)-тип студентов, б-деятельность, в-характеристика)

4. пилотажная кодировка текста

5. основная кодировка

6. что чаще всего?

7. качественный аналих

8. выводы

24. Експеримент та квазіексперимент: сутність методу.

Психологічний експеримент (від лат. experimentum — проба, дослід) — метод психологічного дослідження, що ставить на меті встановлення каузальних (причинно-наслідкових) залежностей між явищами.

До структурних одиниць психологічного експерименту належать психологічні феномени, що вивчаються (предмет дослідження; залежна змінна); умови, якими маніпулює дослідник, в силу чого вони впливають на предмет дослідження (незалежні змінні, фактори впливу); інші зовнішні впливи, які контролює або не контролює дослідник (зовнішні змінні, сторонні змінні). Всі експериментальні умови пов’язані між собою твердженням про особливості причинно-наслідкового зв’язку — експериментальною гіпотезою.

Структура психологічного експерименту за Мартин Д.

Експериментальна гіпотеза Конкретизація теоретичного припущення про особливості зв’язку змінних в експерименті Пр.: В експерименті з дослідження швидкості реакції людини (швидкості натискання на кнопку) у відповідь на світловий сигнал, експериментальна гіпотеза буде такою — швидкість реакції більша при подачі світлового сигналу високої інтенсивності.

Залежна змінна (ЗЗ) (залежить від експериментального впливу) Предмет дослідження: психологічне явище, характеристика, процес, стан тощо, який потерпає змін в результаті експериментальних впливів. Пр.: ЗЗ — швидкість реакції.

Незалежна змінна (НЗ) (не залежить від досліджуваного явища) Експериментальна умова, якою маніпулює експериментатор. Незалежна змінна завжди має два або більше рівнів (варіантів) прояву, часто такими рівнями стають вплив та його відсутність. Пр.: НЗ — інтенсивність світла; варіанти прояву: висока та низька інтенсивність світла.

Зовнішні змінні (привнесені в експеримент ззовні) Умови, які мають місце в експерименті, однак не є ні предметом дослідження, ні умовами маніпуляції.

Як зазначає В. Дружинін, квазіексперимент є своєрідним компромісом між реальністю і “строгістю” методологічних приписів. В одних випадках зниження форм експериментального контролю (утруднення в управлінні змінними, використання нееквівалентних груп, поєднання власне експериментальних і діагностичних прийомів тощо) є вимушеним, коли реальні умови не дозволяють реалізувати істинні експериментальні плани унаслідок дослідження складних залежностей психічної реальності.

До квазіекспериментальних, як правило, можна також віднести дослідження, яке проводиться в “польових умовах”, і має шанс максимально наблизитися до експерименту повної відповідності, не трансформуючи природних змінних і зв’язків між ними (що невідворотно в “істинному” експерименті, в якому прагнуть забезпечити якомога “чисті” умови його проведення). Водночас у такому дослідженні знижується рівень контролю альтернативних причин і, відповідно, зростає ймовірність конкуруючих пояснень.

До основних типів квазіексперименту належать передусім дослідження, що спрямовані на встановлення причинно-наслідкового зв’язку, але передбачають використання як експериментальної і контрольної нееквівалентних за складом природних груп.