Офіційна назва південної України – Новоросія.
У 1796 р. на південних землях України було запроваджене кріпацтво.
На колишніх землях запорозьких козаків та південної України з’являються такі військово-адміністративні одиниці як Нова Сербія та Словʼяносербія.
Нова Сербія - військово-адміністративна одиниця, створена російським урядом на території сучасної Кіровоградської області, яка заселялась переважно сербськими військовими поселенцями.
Слов’яносербія - військово-адміністративна одиниця, створена російським урядом між річками Бахмутка та Луганка (сучасні Луганська та Донецька області), яку заселяли переважно вихідці з Балканського півострова
Потемкин Григорий Александрович Таким чином, наприкінці хviii ст. Усі землі сучасної України опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.
Більшість українських земель (80%) – Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Західна Волинь, Поділля, Південна Україна і Крим – перебували у складі Росії.
У складі Австрії були Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.
Тема: культура україни в другій половині xvіі – xviiі ст.
Загальна характеристика української культури другої половини ХVII – XVIII ст.:
Культура розвивалася в умовах існування української державності – Гетьманщини.
Підтримка української культури з боку гетьманів.
Тенденція культури до набуття світського характеру.
Вплив на українську культуру західноєвропейського бароко.
Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва.
З початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську культуру.
Відтік у XVIII ст. української інтелектуальної еліти до Москви та Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію. Друга половина 18 ст.
Поступовий перехід від бароко до класицизму
Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва
У культурі цього часу продовжується подальший розвиток нецерковних (світських) напрямів у всіх сферах. Створюються наукові центри, поглиблюється вивчення окремих наук. Урізноманітнюються жанри й тематика в літературі. Відбувається становлення професійної української музики. Для архітектури характерний стиль бароко (так зване «козацьке бароко»); бастіонні типи укріплень і мурів. XVIII ст. представлено багатьма пам'ятниками портретного живопису.
Зміни, що відбулися за другої половини ХVІІІ ст. у політичному і соціально-економічному житті України, не могли позитивно позначитися на українській культурі. Найобдарованіша молодь іде навчатися до Петербурзької академії мистецтв і не повертається «у провінцію». Її творчість стає органічною частиною російської культури .
Освіта і наука |
У 1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» - нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. У першій половині ХVIII ст. з’являються козацькі літописи: «Літопис Самовидця», Г. Граб'янки, С. Величка. Козацькі літописи описують події з середини ХVII ст. по початок ХVIII ст. У 1661 р. була заснована Львівська єзуїтської колегія, яка у 1784 р. була реорганізована у Львівський університет. До 1809 р. у межах Львівського університету існував Руський інститут для підготовки греко-католицьких священників. У 1701 р. Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії. У 1774 р. на західноукраїнських земля запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях У ХVIII ст. творить видатний український філософ та письменник Г.С.Сковорода (1722-1794) У ХVIII ст. діє Ф. Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, математик, фізик, один з перший в Росії застосував мікроскоп та телескоп. «Синопсис» — нарис історії (з російської точки зору) Козацькі Літописи — «Літопис Самовидця» (охоплює події 1648-1702 рр.), Г. Граб'янки, С. Величка Діяльність братських шкіл Колегіуми в Чернігові, Переяславі, Харкові. Медична колегія у Львові 1701 р. – Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії. 1774 р. – на західноукраїнських земля запроваджено початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях 1796 р. – створення на території Гетьманщини чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ з російською мовою навчання. 1773 р. – у Львові відкрито медичний колегіум 1787 р. – перша медична школа в Єлисаветграді 1792 р. – відкриття Київського військового шпиталю 1722-1794 рр. - Г. С. Сковорода, видатний філософ, письменник Ф. Прокопович — арифметика і геометрія. |
Література |
Письменники та їхні найвідоміші твори: Л. Баранович - «Нова міра старої віри». С. В. Величко - «Сказание о войне казацкой с поляками» (1-ша частина козацького літопису Самійла Величка). І. Гізель – «Правдива віра». Г. С. Сковорода - «Басні харьківські», «Сад божественних пісень». І. П. Котляревський - «Енеїда» (1798 р.) - перший твір, написаний розмовною українською мовою; поклав початок формуванню української літературної мови. Також розвивається народний епос: байки, історичні пісні, козацькі та кріпацькі пісні, балади, думи, перекази, чумацькі пісні тощо.
|
Архітектура |
В архітектурі з другої половини ХVII ст. до кінця XVIII ст. переважає стиль «козацького бароко». З кінця XVIII ст. поширюється класицизм. Бароко – мистецький та архітектурний стиль, якому притаманні підкреслена урочистість, грандіозність, пишна декоративність, динамічність композиції. Архітектурні споруди: Миколаївський собор у Ніжині, Юр'ївськнй собор Видубицького монастиря , Троїцький собор у Чернігові, Воздвиженський собор у Полтаві, Покровський собор у Харкові, Катеринська церква в Чернігові, Преображенська церква у Великих Сорочинцях, Собор Краскогорського монастиря у Золотоноші, Андріївська церква у Києві. Собор Почаївської лаври, Троїцький собор у Новомосковську. Українські архітектори: І. Григорович-Барський – найвидатніший архітектор українського бароко ХVІІІ ст. (бурса Київської академії, Кирилівська та Покровська церкви, церква-дзвіниця Василя Великого, Набережно-Микульська дзвіниця тощо). С. Ковнір – архітектор ХVІІІ ст. (Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо). Я. Погребняк - український архітектор доби козацького бароко ХVІІІ ст.
|
Живопис |
У живописі переважає монументальний живопис — портретна галерея Успенського собору Києво-Печерської лаври, оздоблення церкви Св. Юра у Дрогобичі.
Українські митці: І. Щирський - визначний гравер на міді доби бароко, церковно-культурний діяч. О. Тарасевич – гравер, якому належить 40 гравюр «Києво-Печерського патерика», вважається засновником української школи граверів (створив чимало портретів королів та інших видатних осіб Європи). І. Руткович - визначний галицький іконописець кін. XVII — поч. XVIII ст. Й. Кондзелевич – український іконописець ХVІІ – ХVІІІ ст. Й. Пінзель – визначний український скульптор ХVІІІ ст. |
Музика і театр |
У 1737 р. відкрито спеціалізоване музичне училище у Глухові. У 1798 р. у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою. Українські музичні діячі: А. Ведель – український музикант, диригент, композитор, співак другої половини ХVІІІ – поч. ХІХ ст. М. Березовський – український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики ХVІІІ ст.; автор опери «Демофонт». Д. Бортнянський – відомий український співак, композитор і диригент другої половини ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Створив новий тип хорового концерту. Дилецький Н. - автор «Музичної граматики». |