Розділ 1 Теоретичні аспекти визначення та оцінки якості продукції

Конкурентна боротьба має наслідком те, що з двох однакових товарів купують дешевший, а за однакових цін – якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінка якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції підприємств.

Якість – це сукупність характеристик об'єкту, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й бажані потреби.

Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції.

Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:

• на першому місці – якість продукції (має оцінку «4»);

• на другому – вартість (має оцінку «3»);

• на третьому – зниження витрат у сфері споживання продукції (має оцінку «2»);

• на четвертому – якість сервісу продукції (має оцінку «1»).

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням обраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.

Для отримання порівняльних характеристик якості одночасно з абсолютним визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки. Для нових видів продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Схеми групування різних показників якості продукції (або рівня якості) використовуються для:

• оцінювання окремих видів продукції за допомогою групи диференційованих показників – із них виокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості (табл. 1.1);

• визначення загальних (комплексних) показників якості всього обсягу продукції, що виробляється підприємством.

Таблиця 1.1 – Система одиничних показників якості продукції за групами

Група показників		Окремі показники групи
вид	сутнісна характеристика
1	2	3
1. Призначення	Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)	Продуктивність Потужність Міцність Місткість корисних речовин Калорійність
2. Надійність, довговічність та безпечність	Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини	Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання
3. Екологічні	Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини й довкілля	Токсичність виробів Місткість шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
4. Економічні	Відображають рівень економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем	Ціна за одиницю виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних затрат часу і коштів
5. Ергономічні	Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)	Зручність керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина шуму, вібрації тощо
6. Естетичні	Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу	Виразність та оригінальність форми Кольорове оформлення Естетичність тари (упаковки)
7. Патентно-правові	Відображають ступінь використання нових винаходів при проектуванні виробів	Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти

Для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці найбільш важливими одиничними показниками є:

• надійність – властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного часу. Кількісно цей показник характеризується часом безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями;

• довговічність – властивість виробу тривалий час зберігати свою експлуатаційну придатність за тих чи інших умов експлуатації. її оцінюють двома показниками – строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах);

• ремонтопридатність техніки – можливість швидкого виявлення й усунення несправностей.

Забезпечення належного рівня якості продукції та виробництва – це провідна функція в системі організації виробничої діяльності на підприємстві.

Проаналізуємо методи оцінки якості продукції.

Якість продукції – це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості даної продукції з відповідними показниками якості базової продукції або іншими показниками, що встановлені діючими стандартами та нормами.

Завдання щодо визначення рівня якості продукції розв'язується у три етапи.

Перший етап – вимірювання показників якості: кожен показник має бути зображений кількісно. Для цього використовуються наступні три методи: експериментальний, розрахунковий, експертний.

1. Експериментальний метод полягає у безпосередньому вимірюванні показника за допомогою спеціальних технічних засобів, інструментів і людських органів. Цей метод застосовується лише для отримання одиничних показників.

Різновидами експериментального методу є:

а) об'єктивний метод – рівень якості продукції оцінюється за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу. Такий метод дає найбільш достовірний результат і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів, наприклад для визначення їх техніко-експлуатаційних характеристик;

б) органолептичний метод – властивості продукту сприймаються за допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без використання технічних вимірювальних і реєстраційних засобів.

2. Розрахунковий метод полягає в обчисленні якості на основі одиничних показників: наприклад, вартість однієї кіловат-години потужності, величина економічної ефективності тощо.

3. Експертний метод передбачає облік та врахування думок експертів щодо характеристик продукції, що оцінюється. Кожен експерт оцінює ступінь важливості показників якості шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому показнику присвоюється ранг 1, наступному, менш важливому, – ранг 2 і т.п. Якщо експерт вважає деякі показники рівноцінними, він присвоює їм однаковий ранг, наприклад, 3,5 – за рівності значень третього й четвертого рангів. Після цього проводиться математична обробка результатів ранжирування з урахуванням думок експертів та їх поглядів на той чи інший показник. При цьому інколи доводиться або збільшувати кількість експертів і повторювати експертизу показників, або запрошувати інших.

Другий етап полягає у виборі базових показників для порівняння. Базовими показниками можуть бути:

1. показники якості, що закладені у технічні завдання, технічні чи робочі проекти виробів;

2. показники дійсно існуючих виробів, які виготовляються в нашій країні або кордоном і є кращими зразками світового рівня;

3. показники, що закладені у вітчизняні чи закордонні стандарти.

Інколи підприємству потрібно порівняти нову продукцію з тією, що випускалась раніше. У цьому випадку важливо, щоб прототип не був морально застарілим. Виходячи з характеристик базових показників, можна зробити висновок, що в межах цього етапу використовуються нормативний метод оцінки якості продукції та метод бенчмаркінгу.

Третій етап – це порівняння показників якості нової продукції з базовими і визначення доцільності виробництва нової продукції. Таке порівняння можна проводити різними способами (методами), зокрема:

1. диференційним методом – одиничні показники порівнюються попарно, визначається індекс якості з кожного показника;

2. комплексним методом – попарно порівнювані одиничні показники об'єднуються за допомогою відносних коефіцієнтів.

Таким чином, у розділі вивчено сутність понять «якість продукції», «рівень якості продукції». Охарактеризовано абсолютний та відносний рівні якості продукції. Проаналізовано одиничні показники оцінки якості продукції: призначення, надійності, довговічності, безпечності, екологічності, економічності, ергономічності, естетичності, патентно-правовий. Для оцінювання якості (технічного рівня) знарядь праці визначено найбільш важливі одиничні показники: надійність; довговічність; ремонтопридатність. Проаналізовано 3 етапи визначення рівня якості продукції, а також методи оцінки якості, які використовуються в межах кожного етапу. Так, на першому етапі – вимірювання показників якості рекомендується використовувати експериментальний, розрахунковий, експертний методи. У межах другого етапу - вибору базових показників для порівняння використовуються нормативний метод, метод бенчмаркінгу. Третій етап – порівняння показників якості нової продукції з базовими і визначення доцільності виробництва нової продукції передбачає використання диференційного та комплексного методів оцінки якості продукції..

Розділ 2