Порядок виконання роботи

1. Ознайомтесь з теоретичними відомостями.

2. Здійсніть розборку стартера в необхідному порядку.

3. Огляньте та при необхідності очистіть деталі стартера.

4. Здійсніть перевірку якоря, фіксуючи виміряні параметри.

5. Здійсніть перевірку обмотки збудження.

6. Здійсніть перевірку муфти стартера.

7. Здійсніть перевірку втягуючого реле стартера.

8. Здійсніть зборку стартера в необхідному порядку.

Зміст звіту

6. Назва та мета роботи.

7. Обладнання, прилади та матеріали.

8. Короткі теоретичні відомості.

9. Результати технічних вимірювань.

10. Висновки.

Контрольні запитання

4. Яку роль відіграє стартер в двигуні автомобіля?

5. За якими параметрами оцінюють стан якоря стартера?

6. За якими параметрами оцінюють стан обмотки збудження стартера?

7. За якими параметрами оцінюють стан втягуючого реле стартера?

8. Які деталі стартера підлягають ремонту?

Лабораторна робота №11 Вивчення кінематики підвіски та демпфуючої здатності амортизатора

Мета роботи: ознайомитись з конструкцією і кінематикою роботи підвіски та процесом демпфування амортизатора, як легкового так і вантажного автомобіля.

Обладнання, прилади та матеріали:

- лабораторний стенд;

- амортизатори;

- вимірювальні пристрої (динамометр, термометр, лінійка, штанген-циркуль);

- набір слюсарного інструменту.

Короткі теоретичні відомості

Підвіска призначена для пружного з'єднання несучої системи автомобіля з колесами. Таке з'єднання необхідно для забезпечення заданої плавності ходу автомобіля.

У будь-якій конструкції підвіски виділяють три основних функціональних елемента: пружний елемент, направляючий пристрій і пристрій, що гасить коливання.

Підвіски класифікуються за такими головними ознаками: за кінематикою переміщення коліс відносно рами (кузова) - залежні, незалежні та балансирні; за типом пружного елемента - ресорні, пружинні, торсіонні, гумові, пневматичні і комбіновані.

Залежні підвіски - це такі, у яких коливання одного з коліс пов'язане з коливаннями іншого. Такі підвіски застосовують для вантажних автомобілів і автобусів, а також для деяких легкових автомобілів. У свою чергу залежні підвіски можуть бути автономними чи балансирними.

Незалежні підвіски характерні тим, що коливання одного з коліс однієї осі автомобіля не залежать від коливань іншого колеса. Незалежні підвіски використовують в основному для легкових автомобілів, а також для вантажних автомобілів високої прохідності.

Амортизатор це - пристрій, що перетворює механічну енергію в теплову. Служить для гасіння коливань (демпфування) і поглинання поштовхів і ударів, що діють на кузов (раму).

Для гасіння виникаючих коливань на автомобілях у конструкції підвіски застосовують амортизатори переважно рідинні, телескопічного типу. Гасіння коливань відбувається за перетіканням рідини з однієї порожнини амортизатора в іншу. Перетікання відбувається через калібровані отвори, рідина при перетіканні створює опір, який залежить від в'язкості рідини. Механічна енергія переходить в теплову. При роботі амортизатора швидкість перетікання рідини досягає 20 ... 30 м/с і він може нагріватися до температури 160° С і вище.

Амортизатори можуть бути двотрубними і однотрубними. Двотрубні амортизатори мають робочий циліндр і резервуар, в який перетікає рідина, в однотрубних амортизаторах є тільки робочий циліндр.

Усередині однотрубного амортизатора розташовується додатковий поршень, під яким знаходиться закачаний газ. У амортизаторах низького тиску внутрішній тиск газу складає близько 0,1 МПа; амортизаторах високого тиску - 1,0 МПа і вище. Ці амортизатори називаються газонаповненими. На відміну від рідини, газ може стискуватися і виконує роль резервуара. Так як конструкція простіше і корпус має одну стінку, то перенесення тепла в навколишнє середовище йде інтенсивніше, ніж у двотрубному амортизаторі.

Всі сучасні амортизатори працюють на стиск і на розтяг. Характеристика амортизатора залежить від налаштування клапанів. Клапани амортизаторів влаштовані таким чином, що зусилля амортизатора автоматично змінюється в залежності від швидкості руху поршня. Тобто чим швидше рухається поршень, тим більше зусилля амортизаторів.

Процес стиснення.

Коливання транспортного засобу стискають амортизатор. При цьому амортизуючі властивості залежать від донного клапана. Масло, витісняється опускається штоком поршня, тече в масляну камеру, при цьому донний клапан забезпечує опір потоку і тим самим гальмує рух. Поршневий клапан відкритий. У цьому положенні він працює як зворотний клапан.

Процес відбою.

Коливання автомобіля розтягують амортизатор. В цьому випадку за амортизуючі властивості відповідає поршневий клапан. Поршневий клапан забезпечує опір маслу, яке з камери спрямовується над поршнем вниз. Відбувається гальмування підйому поршня. Масло, яке знову потрібно в робочій камері, може вільно стікати з компенсаційної камери через відкритий зворотний клапан.

Опис роботи лабораторного стенду. Стенд призначений для перевірки демпфуючої здатності амортизаторів. Конструктивно лабораторний стенд складається з таких основних частин: силовий рушій, важільний механізм, амортизатор, реєструючі пристрої (Рис. 11.1). Силовий рушій призначений для приведення в роботу дослідного елемента - амортизатора. Він складається з електродвигуна, клинопасової передачі, черв’ячого редуктора, вала з кривошипом. Важільний механізм винонує функцію «трансформатора» обертальної енергії в зворотно-поступальну. Складається з шатуна, траверси та верхнього кріплення амортизатора. Реєструючими пристроями виступають динамометр та термометр.

Загальний вигляд лабораторного стенду представлений на рисунку 11.1.

Робота стенду починається із запуску електродвигуна 13 за допомогою пускача 14. З електродвигуна крутний момент приходить на черв’ячний редуктор 1, для пониження частоти обертання, та підвищення крутного моменту, звідки через муфту 2 передається на вал 4 до торця якого кріпиться кривошип 5, який за допомогою важільного механізму (шатуна 6, траверси 7, верхнього кріплення амортизатора 9) перетворює обертальний рух в зворотно-поступальний. Саме за допомогою важільного механізму і здійснюється рушійна сила, яка переміщує шток амортизатора. Вимірювальні пристрої в цей момент контролюють силу розтягу амортизатора та температуру робочої рідини. Дана конструкція лабораторного стенду дозволяє змінювати робочий хід штоку амортизатора. Це здійснюється шляхом регулювання плеча траверси 1 (Рис. 2), яке виконує процеси відбою та стискання амортизатора. Кріплення траверси до опори, має змогу здійснюватись у двох положеннях забезпечуючи хід штока 50 або 100 мм. Кінематична схема даної зміни кріплення представлена на рисунку 11.2.

Рисунок 11.1 - Загальний вигляд лабораторного стенду для перевірки демпфуючої здатності амортизатора вантажного автомобіля:

1 - черв’ячний редуктор; 2 - муфта; з - підшипникова опора; 4 - вал; 5 - кривошип з шийкою; 6 - шатун; 7 - траверса; 8 - опора типу маятник; 9 - верхнє кріплення амортизатора; 10 - амортизатор; 11 - нижнє кріплення амортизатора; 12 - лабораторний стіл; 13 - електродвигун; 14 - пускач електродвигуна; 15 - вимикач пускача; 16 ‑ клинопасова передача.

Нижнє кріплення амортизатора 11 (Рис. 11.1) одночасно служить і кріпленням, і реєструючим пристроєм - динамометром.

Даний вузол працює наступним чином. Під дією сили тяги траверси 7 (Рис. 11.1) при русі вгору амортизатор імітує процес відбою, за П-подібну пластину тягне пружину 1 (Рис. 11.3), яка, розтягуючись, вказує стрілкою на шкалу 2 звідки і знімаються показники.

Рисунок 11.2 - Схема закріплення траверси на опорі:

1 - Траверса; 2 - Точка вісі кріплення; S - Хід кривошипа; h₁ - хід штока 50 мм.; h₂ - хід штока 100 мм.

Рисунок 11.3 - Нижнє кріплення амортизатора та динамометр:

1 - пружина динамометра; 2 - шкала динамометра; 3 - шпилька; 4 - нижня провушина амортизатора; 5 - п-подібна пластина; 6 - стійка.