- •Цивільні правовідносини: поняття, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення.
- •Правосуб’єктність фізичних осіб: поняття, зміст, елементи, характеристика.
- •Обмеження та визнання фізичної особи померлою, недієздатною та безвісно відсутньою: підстави, порядок, наслідки.
- •Юридичні особи: поняття, ознаки, види, правосуб’єктність.
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття, види.
- •Особисті немайнові права: поняття та види, ознаки.
- •Правочини: поняття, зміст, види, умови чинності правочину.
- •Представництво у цивільному праві: поняття, зміст, види, реалізація.
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •Позовна давність: поняття, види, обчислення.
- •Захист цивільних прав: поняття, форми, способи. Самозахист цивільних прав.
- •Право власності: поняття, зміст, набуття та припинення.
- •Речові права на чуже майно: поняття, зміст, види.
- •Зобов’язання: поняття, сторони, зміст, виконання.
- •Право інтелектуальної власності: поняття і зміст.
- •Поняття договору купівлі-продажу. Види, форма та зміст договору купівлі-продажу.
- •Договір ренти: поняття, форма, зміст, відповідальність.
- •Договір дарування, пожертви: поняття, предмет, зміст та форма, підстави розірвання.
- •Договір поставки: поняття, форма, зміст та відповідальність сторін.
- •Поняття, види, форма і сфера застосування договору майнового найму (оренди). Зміст договору майнового найму.
- •Поняття, види, істотні умови, предмет та зміст договору підряду. Відповідальність сторін за договором підряду.
- •Договір перевезення вантажу, пасажирів та багажу: поняття, форма, зміст, відповідальність сторін.
- •Договір складського зберігання: поняття, форма, складські документи, зміст та відповідальність сторін.
- •Договір страхування: поняття, види, форма, права, обов’язки та відповідальність сторін. Договори обов’язкового та добровільного страхування.
- •Кредитний договір: поняття, форма, зміст, відповідальність сторін.
- •Підстави делікатної відповідальності. Види деліктів.
- •Види та склад спадщини. Права та обов’язки особи, що не входить у склад спадщини. Місце і час відкриття спадщини.
- •Поняття, форми та види заповіту. Заміна та скасування заповіту. Заповідальний відказ.
- •Спадкування за законом. Спадкування за правом представлення (спадкова трансмісія).
- •Порядок прийняття спадкування. Оформлення права на спадщину.
Юридичні особи: поняття, ознаки, види, правосуб’єктність.
юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Таким чином, маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи:
1) це - "організація", тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення;
2) вона мас бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку;
3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність), тобто здатна набувати і реалізовувати цивільні права і обов'язки від свого імені;
4) вона може бути позивачем і відповідачем у суді.
Класифікація юридичних осіб може проводитися за різними підставами.
Зокрема, юридичні особи поділяють:
1) Залежно від виду права власності - на:
а) державні і комунальні юридичні особи - ті, що засновані на державній або комунальній формах власності.
б) приватні юридичні особи - ті, що засновані на приватній власності. Об'єктом права приватної власності може бути будь-яке майно за винятками, встановленими законом (ст. 325 ЦК);
в) юридичні особи, що засновані на спільній власності за участю юридичних осіб і громадян України, юридичних осіб і громадян інших держав (ст. 355 ЦК).
2) Залежно від мети створення і діяльності - на:
а) комерційні юридичні особи;
б) некомерційні юридичні особи.
3) Залежно від підстав фінансування - на:
а) госпрозрахункові юридичні особи;
б) бюджетні юридичні особи.
4) Залежно від функцій - на:
а) господарюючі юридичні особи - такі, що виконують завдання із виробництва продукції, виконання робіт тощо;
б) негосподарюючі юридичні особи, тобто не мають виробничих завдань.
5) Залежно від відношення засновників до майна - на:
а) юридичні особи, засновники яких мають право власності на майно відповідної юридичної особи;
б) юридичні особи, засновники яких мають лише корпоративні права (права вимоги) щодо майна створеної ними юридичної особи.
6) Залежно від кількості засновників - на:
а) унітарні юридичні особи.
б) юридичні особи, створені кількома засновниками - господарські товариства, об'єднання підприємств, громадян тощо.
7) За типом правосуб'єктності та функціями - на:
а) юридичні особи публічного права –
б) юридичні особи приватного права –
8) Залежно від організаційно-правової форми - на:
а) господарські товариства;
б) установи;
в) об'єднання громадян;
г) об'єднання юридичних осіб тощо.
Отже, згідно з концепцією ЦК юридичні особи приватного права можуть бути:
а) такими, що становлять об'єднання осіб;
б) такими, що становлять об'єднання майна;
в) такими, що становлять об'єднання осіб та майна.
Об’єкти цивільних правовідносин: поняття, види.
Залежно від ступеню оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяються на три групи:
1) об'єкти, що перебувають у вільному цивільному обігу.
2) об'єкти, обмежені у цивільному обігу (обмежено оборотоздатні).
3) об'єкти, вилучені з цивільного обігу (обороту).
Залежно від характеру благ об'єкти цивільних прав поділяються на такі види:
1) речі, щодо яких можуть виникати цивільні права і обов'язки;
2) дії (послуги), що здійснюються у сфері цивільних відносин;
3) результати дій (роботи), які мають правове значення;
4) результати інтелектуальної, творчої діяльності;
5) інформація - задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі;
6) особисті нематеріальні (немайнові) блага: життя і здоров'я фізичної особи, честь, гідність, ділова репутація, ім'я, тощо;
7) інші матеріальні і нематеріальні блага.
