- •1) Право на працю у системі соціально-економічних прав людини.
- •2) Предмет та метод трудового права
- •3) Функції трудового права.
- •4) Система трудового права.
- •5) Трудове право як самостійна галузь права.
- •6) Трудове право та право соціального забезпечення: спільні та відмінні риси.
- •9) Конституційні та галузеві принципи трудового права
- •10) Поняття, ознаки та види джерел трудового права.
- •11) Конституція України як основне джерело трудового права.
- •13) Місце локальних нормативних актів у системі джерел трудового права.
- •14) Поняття, ознаки та види суб’єктів трудового права.
- •16) Роботодавець як суб’єкт трудового права
- •17) Професійна спілка як суб’єкт трудового права.
- •18) Соціальне партнерство: поняття, ознаки, форми та рівні.
- •19) Акти соціального партнерства.
- •20) Поняття, ознаки та значення колективного договору.
- •21) Стадії укладення та виконання колективного договору.
- •Контроль над виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що його уклали, в порядку, визначеному цим колективним договором.
- •22) Поняття, ознаки та правове регулювання зайнятості населення.
- •25) Поняття, ознаки та соціально-правове значення трудового договору.
- •26) Істотні та факультативні умови трудового договору.
- •27) Форма трудового договору та її правове значення.
- •28) Стадії укладення трудового договору.
- •29) Трудова книжка та її правове значення.
- •32) Трудовий контракт.
- •33) Трудовий договір з неповнолітніми особами.
- •34) Трудовий договір з фізичною особою.
- •35) Переміщення працівників за трудовим договором.
- •36) Постійні переведення працівників за трудовим договором.
- •37) Тимчасові переведення працівників за трудовим договором.
- •38) Відсторонення працівника від роботи.
- •39) Загальні підстави припинення трудового договору.
- •40) Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •4. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 45 кЗпП)
- •43) Оформлення припинення дії трудового договору.
- •44) Поняття, ознаки та види робочого часу.
- •45) Нормований робочий час.
- •46) Ненормований робочий час.
- •48) Поняття, ознаки та види часу відпочинку.
- •49) Поняття, ознаки та види відпусток.
- •51) Соціальні відпустки.
- •52) Творчі відпустки.
- •54) Відпустки без збереження заробітної плати.
- •55) Поняття, ознаки та структура заробітної плати.
- •56) Мінімальна заробітна плата та її соціально-правове значення.
- •57) Системи оплати праці. Тарифна система та її елементи.
- •58) Організація виплати заробітної плати.
- •59) Гарантії та компенсації у трудовому праві.
- •60) Поняття, ознаки та правове регулювання охорони праці.
- •61) Організація охорони праці роботодавцем.
- •63) Поняття, ознаки та механізми забезпечення трудової дисципліни.
- •64) Заохочення працівників за трудовим договором.
- •65) Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •66) Поняття та ознаки матеріальної відповідальності
- •68) Повна матеріальна відповідальність.
- •69) Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність.
- •70) Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності.
- •71) Матеріальна відповідальність роботодавця.
- •72) Поняття, ознаки та види трудових спорів (конфліктів).
- •73) Поняття та ознаки індивідуальних трудових спорів (конфліктів).
- •74) Поняття та ознаки колективних трудових спорів (конфліктів).
- •75) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у ктс.
- •76) Процедура врегулювання індивідуальних трудових спорів (конфліктів) у суді.
- •77) Право на страйк.
38) Відсторонення працівника від роботи.
Відсторонення працівника від роботи — це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповно¬важених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
При відстороненні трудові відносини працівника з роботодав¬цем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов'язків. Залежно від причин відсторонення заробітна плата на цей період не зберігається, хоч у деяких випадках виплачується допомога за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страху¬вання або ж нараховується середній заробіток.
Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи органі¬зації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторо¬нення від роботи у встановленому законом порядку.
Стаття 46 КЗпП передбачає правило, за яким працівник може бути відсторонений від роботи роботодавцем при появі його на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння; при відмові або ухиленні від обов'язко¬вих медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
У цих випадках відсторонення від роботи здійснюється роботодавцем за поданням компетентних посадових осіб без збереження заробітної плати.
Спеціальним законодавством встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи. Так, ст. 147 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що у разі притягнення посадової особи до кри¬мінальної відповідальності за посадовий злочин слідчий зобов'язаний її відсторонити від займаної посади. Про відсторонення цієї особи від роботи слідчий приймає постанову. Відсторонення від роботи провадиться з санкції прокурора або його заступника. Посадова особа також може бути відсторонена від роботи, якщо їй інкримінується вчинення не службового злочину, але вона внаслідок зайняття нею відповідної посади може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства. Таке відсторонення так само здійснюється без збереження заробітної плати. При винесенні виправдувального вироку або при припиненні кримінальної справи щодо особи, яку було відсторонено від роботи, їй виплачується середній заробіток за весь час відсторонення за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до Закону "Про державну службу" державний службовець може бути відсторонений від виконання повнова¬жень за посадою зі збереженням заробітної плати, якщо неви¬конання чи неналежне виконання ним службових обов'язків призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, уста¬нові, організації чи об'єднанню громадян.
Рішення про відсторонення державного службовця від роботи приймається керівником державного органу, у якому цей служ¬бовець працює.
Підставою для відсторонення державного службовця від ви¬конання повноважень за посадою може бути і факт проведення щодо нього службового розслідування. У цьому випадку рішення про відсторонення приймається керівником органу, де працює цей службовець, за поданням голови комісії з проведення служ¬бового розслідування. Тривалість відсторонення державного службовця не повинна перевищувати 2 місяці. Аналогічні пра¬вила застосовуються і при відстороненні від роботи посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Як бачимо, законодавство передбачає спеціальні підстави для відсторонення працівників від роботи, залежно від причин якого настають різні правові наслідки.