- •51. Вивчення твердого стоку і донних відкладів.
- •52. Біогеохімічні цикли основних біогенних елементів (вуглець, кисень, азот, фосфор і сірка) та їх антропогенні складові.
- •53. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •54. Максимальний стік та його характеристики.
- •55. Основні методи розрахунку розводження стічних вод у річках.
- •57. Режими руху рідини. Досліди Рейнольдса. Число Рейнольдса.
- •Дослід і критерій о.Рейнольдса
- •58. Екологічні наслідки забруднення довкілля (атмосфери, гідросфери, літо біосфери біоценозів)..
- •60. Внутрішня динаміка водойм та її вплив на формування якісного складу води і розвиток біологічних процесів.
- •59. Очищення стічних вод від розчинених неорганічних та органічних домішок.
59. Очищення стічних вод від розчинених неорганічних та органічних домішок.
Очи́щення стічни́х вод (рос. очистка сточных вод, англ. effluent treatment, waste treatment, sewage treatment, produced water conditioning, нім. Abwasserreinigung f) — обробка стічних вод з метою руйнування або видалення з них певних речовин, які перешкоджають відведенню цих вод у водні об'єкти відповідно до законодавства або використання їх у виробничому водопостачанні замість свіжої води.
В якості основних методів очищення стічних вод застосовують: для суспензірованія і емульгування домішок - відстоювання, флотація, фільтрація, освітлення, центрифугування (для грубодисперсних частинок); коагуляція, флокуляція, електричні методи осадження (для дрібнодисперсних і колоїдних частинок);
для очищення від неорганічних сполук - дистиляція, іонообмін, зворотний осмос, ультрафільтрація, реагентне осадження, методи осадження, електричні методи;
для очищення від органічних сполук - екстракція, адсорбція, флотація, іонообмін, реагентні методи (регенераційні методи); біологічне окислення, озонування, хлорування, електрохімічне окислення (деструктивні методи);
60. Внутрішня динаміка водойм та її вплив на формування якісного складу води і розвиток біологічних процесів.
Динаміка водних мас чинить величезний вплив на формування якісного складу вод річок і водоймищ, на розвиток біологічних процесів у їхніх водах. При цьому, під поняттям «водні маси» вважають не тільки «фізичне тіло», яке заповнює ложе річки, озера або водосховища. В результаті фізичних, хімічних і біологічних процесів у різний час і різних частинах водоймищ можуть формуватися різні водні маси - вони розрізняються за стійкими значеннями чинників - фізичних (температура води, прозорість, кольоровість і т.д.), хімічних (солоність, газонасиченість та ін.), біологічних (фіто-, зоо, планктон, бентос і ін.). Бентос - сукупність організмів, що мешкають на дні водоймищ. У процесі переміщення водних мас у результаті течій і вітро-хвилевих дій відбувається зміщання різних водних мас, їхнє самоочищення, забруднення. Одночасно в них спостерігається перетворення енергії й речовин, формується певна якість води, біологічна продуктивність. Усі ці процеси взаємозв'язані між собою й навколишнім середовищем.
Для гідробіонтів переміщення водних мас має як пряме, так і непряме значення:
- по-перше, самі організми переносяться як у горизонтальному напрямі й по глибині, бентос може виноситися з водоймища через скидний отвір у дамбі або через канал, переноситися в інше місце;
- по-друге, - у результаті динаміки водних мас відбувається перенесення їжі, кисню, винесення метаболітів (проміжні речовини обміну в клітці), вирівнювання температури, прозорості води, які дуже важливі для формування гідробіоценозів, їх розвитку.
Сукупність усіх гідродинамічних процесів у водоймищах діляться, звичайно, на 2 класи:
- процеси перенесення,
процеси перемішування.
