57. Доведіть важливість волонтерської роботи у розвитку соціальної роботи в територіальній громаді.

Волонтерська допомога — один із важливих методів добровільної соціальної роботи.

Волонтерами є:

· діти середнього шкільного віку, старші школярі, студенти вищих навчальних закладів;

· громадяни середнього і пенсійного віку;

· клієнти соціальних служб, які є учасниками програм самодопомоги і взаємодопомоги;

· родичі клієнтів соціальних служб;

· професіонали, які приділяють вільний від роботи час добровільній допомозі.

Волонтери важливі для кожного суспільства, тому що вони працюють без користі для себе, показуючи цим суспільству, що є ще в житті речі більш цінні ніж отримання матеріальної нагороди. Охорона навколишнього середовища, культура, розвиток і позитивний імідж країни є основним напрямком роботи волонтерів. Ось, що допомагає суспільству впевнено стояти на ногах, а волонтеру – отримати задоволення і безцінний життєвий досвід, набути професійних знань та навичок.

Волонтерська діяльність в Україні, хоча і нестала масовою, проте є такою, що дозволяє говорити про неї як про суспільне явище та як про важливу складову діяльності недержавних соціальних служб. В загалі ж, волонтерство, як можна бачити, є запорукою успішного процвітання нашої країни.

Якщо волонтерство розглядається важливим явищем на державному рівні, то можна впевненістю сказати, що на рівні територіальної громади такоє є дуже важливим та значущим явищем.

58. Визначте шляхи удосконалення надання соціальних послуг у територіальній громаді в Україні.

Рис. 1. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади

59. З’ясуйте особливості розгортання соціальної роботи в сільській та міській територіальній громаді.

Науковці виокремлюють такі особливості соціальної роботи на селі:

1. Ціннісні орієнтації, психотип сільського жителя, який відрізняється певним консерватизмом, серйозністю, повільністю, схильністю до традицій, терпимістю, невеликими вимогами до побуту, дбайливим ставленням до природи. Потреби, інтереси, запити жителів села, зумовлені сільським способом життя, визначають зміст соціальної роботи, її форми і методи.

2. Соціальні умови життя, праці, побуту, дозвілля і, відповідно, проблеми, які породжуються цими умовами.

3. Особливості сільського соціального середовища, якому властиві відкритість життя кожної сім'ї, тісні сусідські зв'язки, збереження традицій общинних взаємовідносин, зайнятість населення переважно сільськогосподарською працею, близькість до природи.

основними напрямками соціальної роботи на селі є:

— виїзні консультації з розв'язання правових, соціально-психологічних, психологічних, соціальних проблем;

— заходи рекреаційного характеру для дітей та молоді;

— соціальний патронаж для дітей з інвалідністю;

— соціальний патронаж людей похилого віку;

— організація зайнятості сільської молоді;

— проведення просвітницької соціальної роботи серед дітей і молоді щодо попередження негативних явищ в молодіжному середовищі;

— проведення благодійних заходів і акцій.

Специфіка соціальної роботи в місті визначається низкою факторів:

— чисельністю мешканців: мале місто, велике місто, проблеми урбанізації, корінне населення і переселенці;

— регіональними особливостями: аграрний, промисловий, курортний, науково-дослідний регіони тощо;

— демографічними особливостями: демографічний склад населення — віковий і національний склад, соціальний статус тощо;

— розгалуженою інфраструктурою;

— рівнем економіки;

— більшими потребами у послугах і соціальній допомозі;

— рівнем культури;

— рівнем соціальної напруженості і соціально-психологічного навантаження.

У місті спостерігається весь спектр надання соціальних послуг в системі міністерств праці і соціальної політики, освіти і науки, охорони здоров'я, соціальних службах для молоді, культури, спеціалізованих службах і закладах — індивідуальна, групова, колективні форми роботи. Однак найбільш поширеною формою соціальної роботи в місті є робота на місцевому рівні — в общині, громаді, ком'юніті. Ця тенденція спостерігається і в нашій країні: надання соціальних послуг здійснюється на рівні районних (міських) державних адміністрацій.

Таким чином, соціальна робота в сільській місцевості перебуває на низькому рівні й вирізняється нерозвиненістю соціальної інфраструктури соціальних служб для селян, низьким рівнем життя, зниженням демографічного стану і міграцією молодого населення у місто, відсутністю потреби в соціально-психологічній допомозі внаслідок особливостей розвитку сільської громади і традицій життя, браком кваліфікованих спеціалістів. Соціальна робота як особливий вид надання соціальної допомоги більше розвинена у місті і характеризується комплексом соціально-психологічних і економічних проблем суспільства та рівнем задоволення соціальних потреб окремих громадян.