- •Лабораторна робота №1
- •Регулятору на приладі егда”
- •Мета роботи
- •Основні передумови моделювання напірної фільтрації на приладі егда:
- •Описання лабораторної установки
- •Необхідно
- •Порядок проведення лабораторної роботи
- •Обробка отриманих результатів
- •Висновки
- •Висновки. Лабораторна робота №2
- •1. Мета роботи
- •2. Основні передумови проведення роботи
- •3. Описання лабораторної установки
- •5. Необхідно
- •6. Порядок проведення лабораторної роботи
- •7. Обробка отриманих результатів
- •8. Висновки
- •Висновки
Описання лабораторної установки
Лабораторна установка представлена Інтегратором ЕГДА – 9/60, на столі якого закріплена модель області фільтрації, зроблена із електропровідного паперу у вибраному масштабі (рис.2.1).
Модель представляє область фільтрації, обмежену водоупором, водопроникними ділянками дна верхнього і нижнього б’єфів і непроникним контуром флютбету. Для отримання ліній рівного напору на лініях відповідних водопроникним ділянкам дна верхнього і нижнього б’єфів розташовують шини Ш1 і Ш2 (рис.2.2а), а для отримання ліній токів необхідно підключити шини Ш3 і Ш4 до границь моделі відповідним лініям водоупору і водонепроникного контуру флютбету (рис.2.2б).
Вихідні дані
Геометричні розміри споруди (рис.2.3).
Потужність водопроникного шару підвалини Т, м.
Довжина шпунту, S, м.
Глибина води в верхньому б’єфі, Н1, Н, м.
Глибина води в нижньому б’єфі, Н2, м.
Коефіцієнт фільтрації, К.
Водоупор горизонтальний.
Необхідно
Побудувати гідродинамічну сітку руху фільтраційного потоку під спорудою (рекомендовано лінії рівних напорів будувати через десяті долі напору, лінії току – через 0,2 або 0,25 напору);
побудувати епюру фільтраційних напорів по лінії водонепроникного підземного контуру споруди;
побудувати епюру вихідних швидкостей потоку і по ній визначити зону допустимих вихідних швидкостей;
побудувати сумарну епюру питомих витрат на виході фільтраційного потоку в нижній б’єф і визначити значення питомої фільтраційної витрати під спорудою;
перевірити товщину водобою в небезпечному перерізі (переріз 1-1 на рис.2.3).
Порядок проведення лабораторної роботи
Приймаючи масштаб 1:100 визначається повна довжина моделі в залежності від довжини флютбету LФ і водопроникного шару Т:
а) при обмеженій потужності водопроникного шару (рис.2.4а. ) довжина моделі рівна L= LФ+(3.0 ÷ 4.0)Т;
lп
=10.0
lв
=16.0
lп
=10.0
lв
=16.0
б) при великій потужності водопроникного шару (рис.2.4б. ) приймається напівкругла модель, яка описується радіусом R=2,5 LФ довжина моделі L і активна потужність водопроникного шару рівні: L=2R і Т=2,5LФ.
Кольоровими олівцями на електропровідному папері викреслюють модель області фільтрації.
Накреслену модель вирізають з електропровідного паперу з запасом 2-3 мм на ділянках підключення шин Ш1 і Ш2.
Підключають шини Ш1 і Ш2.
Будують еквіпотенціали, які відповідають лініям рівних напорів. Для цього:
встановлюють розділювач напруги на розрахунковій долі потенціалу (напору);
на електропровідному папері голкою – щупом знаходять точки, відповідні розрахунковій долі потенціалу (напору). При правильному знаходженні відповідних точок, стрілки потенціометру встановлюються на 0 (при складній конфігурації флютбету, в точках перелому допускається незначне відхилення до 2-5 одиниць);
знайдені точки з’єднують плавними кривими і таким чином отримують плавні еквіпотенціали, відповідні лініям рівних напорів.
