Пітер Марк Робінсон
Пітер Марк Робінсон (англ. Peter Mark Robinson; 1957) – американський письменник, науковий співробітник,телеведучий та колишній спічрайтер віце-президента Джорджа Г. В. Буша та Президента Рональда Рейгана. Нині він працює ведучим програми-інтерв'ю Uncommon Knowledge (незвичні знання), в Стенфордському Інституті Гувера. Також він працює старшим науковим співробітником в цьому інституті. Одразу по випуску з інституту, Робінсон подав заяву в пошуках роботи в Білому Домі. Завдяки «щасливому випадку», як він його називає, Пітер отримує посаду головного спічрайтера віце-президента Буша. Завдяки «другому щасливому випадку», він був переведений до штату Президента Рональда Рейгана на посаду спеціального помічника та спічрайтера, де ним була написана відома промова 1987 р. «Знесіть цю стіну» (англ. Tear down this wall). Звертаючись до відмови генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова прибрати Берлінську стіну, промова Рейгана поблизу Бранденбурзьких воріт в західному Берліні 12 червня 1987 р., містила речення: Прибувши до міста перед написанням промови, Робінсон був попереджений американськими дипломатами уникати риторику Холодної війни та що мешканці Берліну звикли до існування стіни. Однак, після розмов із з місцевими мешканцями, він побачив їх дуже пораненими та стурбованими існуванням стіни; в багатьох випадках вона розбила родини та уособлювала собою втручання поліцейської держави в повсякденне життя. У Вашингтоні, це речення наразилось на критику Державного департаменту та інших високопосадовців, включно з головою Адміністрації Президента США Говарда Бейкера та радника з національної безпеки Коліна Павелла. Були здійснені декілька спроб прибрати це речення з промови, однак Рейган поклав їм край, бажаючи звернутись не лише до мешканців Західного Берліну, а й до мешканців східної Німеччини по той бік стіни.
Базів Василь Андрійович
Васи́ль Андрі́йович Ба́зів (* 17 травня 1955, Семигинів, Стрийський район) – кандидат політичних наук, професор кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-заступник голови Адміністрації Президента України, спічрайтер Леоніда Кучми, президент Українського центру геополітичних та національних стратегій (з 2005),журналіст, письменник, член Національної спілки журналістів України (з 1980) та Національної спілки письменників України (з 2000).
Народився 17 травня 1955 в с.Семигинів Стрийського району Львівської області, українець. Батько Андрій Васильович (1923—1983) – інвалід війни; мати Марія Гнатівна (1923—2003) – селянка; дружина Надія Володимирівна (1954) – головний редактор Національної телекомпанії України; син Андрій (1983).
Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка; захистив кандидатську дисертацію з політології на тему «Партії в політичній системі перехідного періоду: українська практика і світовий досвід» (1999, Львівський державний університет ім. І. Франка).
03.1998 – кандидат в народні депутати України, виборчий округ №126, Львівська область. На час виборів – заступник голови Львівської облдержадміністрації, член Аудиторської палати України. 03.1998 – кандидат в народні депутати України від Аудиторської палати України, №15 в списку. 04.2002 кандидат в народні депутати України від блоку «За єдину Україну!», № 65 в списку. На час виборів – радник Президента України, член Аудиторської палати України.
1977-78 – кореспондент газети «Молодь Закарпаття», м. Ужгород. 1978-83 – завідувач відділу газети «Ленінська молодь», м. Львів. 1983-87 – власний кореспондент газети «Молодь України», м. Київ. 1987-90 – власний кореспондент газети «Робітнича газета», м. Київ. 1990-92 – головний редактор газети «За вільну Україну». 1992-95 – директор інформаційно-аналітичного центру, Львівська облдержадміністрація. 1994-97 – головний редактор газети «Український шлях». 1997-2000 – заступник голови з політико-правових питань, Львівська облдержадміністрація. З 08.2000 року – радник, Посольство України в Канаді. З 03.2001 – Генеральний Консул України в м. Торонто. Потім радник Президента України, консультант Президента України. З 06.2003-12.2004 – керівник Головного аналітичного управління Адміністрації Президента України. Володіє англійською мовою.
Автор книг: «Повернення до здорового глузду» (1988), «Інструмент влади» (1999), «Парламент української держави: проблеми партійної структуралізації» (1999), «Політичні партії в незалежній Україні: генеза і типологія» (1999), двотомника «Шлях з рабства» (1999), «Європа – Україна», збірки нарисів «Три грані поступу», "Хрест","Кінець світу" численних статей в періодиці та ін.
Орден «За заслуги» III ст. (1999);
Дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України (2004).
Література
Вербіщька Т. С, Чіішікова В. П. Секретарська справа та сучасне справочинство. - Львів: Оріяна - Нова, 2001. - 392 с.
Задорожный Э. М, Задорожный С. Э. Работа секретаря-референта в иностранных и совместных фирмах: Практическое пособие секретарю, предпринимателю, менеджеру. - К., 1994. -176 с.
Ораторське мистецтво: Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец. 2-ге вид. / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін. За ред. професора Н. П. Осипової. -Х.: Одісей, 2006.-144 с.
Палеха Ю. І. Іміджологія: Навчальний посібник / За заг. ред. 3.І. Тимошенко. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2005. - 324 с.
Палеха Ю. І. Ключі до успіху, або Організаційна та управлінська культури: Навчальний посібник. - 2-гс вид., доп. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2002. - 337 с.
Стенюков М. Б. Секретарское дело. - М.: Приор, 1996. -192 с.
Шейнов В. П. Секретар: секреты профессии. - М.: Ось - 89, 2005 - 208 с.
Шепель В. М. Имиджеология: Секреты личного обаяния. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Культура и спорт; ЮНИТИ, 1997. - 382 с.
Варенко В.М. Референтна справа. Навч. посібник – К., Кондор, 2008-212 с.
