- •1 Загальна частина
- •Геологічна будова і умови залягання
- •Гідрогеологія
- •Розвіданість і підготовленість запасів родовища
- •Речовинний склад, технологічні властивості залізорудної сировини
- •1.4.1. Залізисті кварцити
- •1.4.2. Нерудні корисні копалини
- •Запаси і якість залізистих кварцитів
- •1.5.2 Окисленні залізисті кварцити.
- •1.5.1 Магнетит-силікатні кварцити
- •2 Гірнича частина
- •2.1 Розкриття родовища
- •2.2 Система розробки
- •2.3. Технологія виробничих процесів на видобувних та розкривних ділянках.
- •2.3.1 Механізація гірничих робіт.
- •2.3.2 Відвалоутворення.
- •Маркшейдерська частина
- •3.1 Зідачі маркшейдерської служби під час контролю за станом і розвитком гірничих робіт
- •3.2 Аналіз існуючої маркшейдерської зйомки
- •3.3 Способи визначення планового положення пунктів зйомочної мережі
- •3.4 Задачі, об’єкти способи і терміни зйомки
- •3.5 Тахеометрична зйомка
- •3.6 Маркшейдерські роботи при екскавації гірничої маси
- •3.7 Маркшейдерське обслуговування буро вибухових робіт
- •3.8 Маркшейдерське забеспечення формування породних відвалів
- •3.9 Маркшейдерське забезпечення монтажу і ремонту кар’єрного гірничого транспортного устаткування
- •3.10 Маркшейдерська графічна документація
- •3.11 Маркшейдерське забезпечення рекультивації земної поверхні
- •4 Перспективне і поточне планування розкривних і добувних гірничих робіт.
- •4.1 Принцип планування на гірничому підприємстві.
- •4.2 Види і етапи планування.
- •4.3 Вихідні дані для планування.
- •4.4 Параметри планування, методика їх розрахунку.
- •4.5 Гірничо-графічна документація при плануванні гірничих робіт.
- •4.6 Контроль і аналіз виконання затвердженого плану гірничих робіт.
- •4.7 Техніко-економічна оцінка маркшейдерського забезпечення
- •6.2 Техніка безпеки при маркшейдерських роботах.
- •6.2.1. Техніка безпеки співробітника маркшейдерського відділу кар'єра
- •6.2.2. Вимоги безпеки при роботі екскаватора
- •6.2.3 Вимоги безпеки при веденні вибухових робіт
- •6.2.4 Техніка безпеки при проведенні маркшейдерських зйомок
- •6.3 Пожежна безпека.
- •6.4 Охорона довкілля та рекультивація земель.
Гідрогеологія
На території Петрівського родовища підземні води приурочені до осадових піщано-глинистих відкладів, корі вивітрювання метаморфічних порід, зонам тріщинуватості і тектонічних порушень порід метаморфічного комплексу.
Водоносний горизонт, приурочений до четвертинних суглинків і палеогеновим пісках, на території родовища, в основному, здреновані.
Водоносний горизонт, приурочений до метаморфічних комплексів, має напірно-безнапірний характер. Напірний режим створюється в понижених ділянках покрівлі кристалічного масиву і спостерігається в західній частині родовища і в районі балки Гледовой. Величина напору становить 17м. У східній частині родовища підземні води ненапорние. Рівень підземних вод, на початок відпрацювання родовища, перебував на позначках плюс 84,2 м - плюс 94,9 м. Область живлення горизонту знаходиться за межами родовища. Розвантаження підземних вод здійснюється в річку Інгулець.
Водоносність кристалічних порід нерівномірна і залежить від ступеня тріщинуватості. Найбільшою трещиноватостью характеризується верхня частина товщі метаморфічних порід, яка схильна процесам вивітрювання, а також ділянки розвитку тектонічних порушень. Максимальна потужність кори вивітрювання досягає 80 - 100м, потужність перехідної зони 20 - 30м на ділянках спокійного залягання порід, і 100 - 150м в місцях прояву тектонічних порушень.
За даними відкачок встановлено, що водоносність порід у північній частині родовища дещо вище, ніж у південній. Коефіцієнти фільтрації, певні по свердловинах коливаються від 0,003 до 0,87 м / добу. Середня величина коефіцієнта фільтрації становить 0,06 м / добу.
Гідрогеологічні умови Петровського родовища ускладнені наявністю Центрального розлому, прориватися залізисті кварцити, гнейси і мігматити родовища і минає під річку Інгулець. Зона розлому характеризується підвищеною тріщинуватістю. Так, питомі дебіти свердловин, пробурених в зоні розлому, досягали 0,37 - 2,2 м / год, коефіцієнт фільтрації -0,87 м / добу Найменша відстань річки Інгулець до борту кар'єру в районі розлому становить близько 1000м. Дзеркало води в ріці перебуває на позначці плюс 74,7 м. При перетині кар'єром зони розлому і зануренні кар'єра нижче урізу річки додаткові водопритоками будуть формуватися за рахунок вод річки Інгулець через зону розлому, яка може служити своєрідною природною дреною.
Притоки в кар'єр формуються за рахунок підземних вод осадових і метаморфічних порід і атмосферних опадів, що випадають на водозбірної площі кар'єра. У балансі кар'єрних вод частка підземних вод з порід осадової товщі близько 10%, метаморфічного комплексу 50 - 55%, частка атмосферних опадів досягає 35 - 40%.
Розробка залізорудної сировини родовища відкритим способом змінила умови стоку атмосферних опадів, області розвантаження, рівень і гідрохімічний режими підземних вод. Спрацювання ємнісних і динамічних ресурсів підземних вод кар'єром сформувала в метаморфічному водоносному комплексі воронку депресії. У кар'єрі рівень води в породах метаморфічного комплексу знаходиться на глибині 240м (горизонт мінус 130м). При розвитку гірничих робіт до глибини 300м в підробіток втягується, в основному, північна частина області непорушеного режиму підземних вод.
Таблиця 2. Фактичні притоки в кар'єр наведені
|
Притоки, мЗ/ч |
||||||
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
|
|
201,8 |
203,7 |
200,8 |
204,9 |
198,7 |
150,0 |
|
|
За хімічним складом води метаморфічних порід солонуваті. Мінералізація їх зменшується зі сходу на захід у бік річки Інгулець. Хімічний склад природних вод метаморфічних порід наведено в таблиці 3.
Таблиця 3. Хімічний склад підземних вод
-
Общая
минерализация, мг/дм3
рН
Общая
жесткость, мг-экв/дм3
Массовые доли компонентов, мг/дм3
Na++K+
Ca2+
Mg2+
SO42-
І -
HCO3-
700-2300
6,45-7,45
3,8-24,0
72,14-469,89
93,2-240,0
20,5-145,9
140,6-
763,2
80,94-752,18
106,75-393,0
Величини очікуваних приток води в кар'єр при розвитку гірничих робіт до глибини 300м будуть визначатися:
- Інтенсивністю ведення гірничих робіт;
- Розвитком на бортах кар'єра відвалів, акумулюючих атмосферні опади;
- Зростанням водозбірної площі;
- Величиною інфільтраційних надходжень з річки Інгулець по Центральному розлому.
Загальний приплив в кар'єр визначається методом гідрогеологічних аналогій за формулою:
QП = Qф × (SП × LП) / (Sф × Lф) (1)
QП = 100 × (2206820 × 300) / (1650000 × 240) = 167 м3/ год
де: Qп - очікуваний водопритоками в кар'єр з кристалічних порід (50-55% від загального водотоку), м3/год;
Sп і Sф - проектна та фактична площі кар'єра, м;
Lп і Lп - проектна та фактична глибини кар'єрів.
Водопритоками в кар'єр за рахунок атмосферних опадів складуть:
Q_ (атм.) = (А × SП × к) / t (2)
Q_ (атм.) = (0.5 × 2206820 × 0.8) / 8760 = 100 м3/ год
А - середньорічна кількість атмосферних опадів, що випадають в районі родовища, м;
к - коефіцієнт, що враховує поверхневий стік, випаровування та інфільтрацію атмосферних опадів.
Можливі максимальні притоки до кар'єрного водовідливу в період злив визначено за формулою:
Q (атм.) = c × F × t × α × f = 23 × 1200 × 2206820 × 0.36 × 0.5 = 10963 м3
де: з - кліматичний коефіцієнт, що характеризує розрахунковий зливовий потік (c = 23 м3/ceк км2);
F - водозбірна площа кар'єру, м2;
t - тривалість зливи (t = 20хв);
α - коефіцієнт, що враховує уповільнення стоку і випаровування, (ά = 0,36);
f - коефіцієнт, що враховує інфільтрацію (f = 0,5). Для відкачування такої кількості води протягом 72 годин знадобиться додаткова водовідливні установки продуктивністю:
QW = Q (лів.) / 72 = 150 м 3/ год
Приплив води, що надходить через зону розлому, визначений за формулою Костякова О.М. :
Q_ (разл.) = (а × k × H × B) / (2.3 × (lqR-lqr)) = (1.825 × 0.87 × 255 × 10) / (2.3 × (lq1000-lq5)) = 32 м 3 / год
де: а - визначається з вираження а = π / 2 + H / R = 3.14 / 2 +265 / 1000 = 1.825
k - коефіцієнт фільтрації, для зони розлому рівний 0,87 м / добу.
В - ширина дрени, прийнята рівною 10 м;
H - потужність водоносного горизонту, рахуючи від урізу води в річці до дна кар'єру, м;
R - радіус впливу (відстань до річки - 1000 м);
r - радіус дрени (5м).
Величини очікуваних водопритоків в кар'єр при розвитку гірничих робіт до глибини 300 м наведені в таблиці 4.
Таблиця 4. Водопритоки в Петрівський кар'єр
-
Водопритоки, м3/ч
з
осадових відкладень
з
кристаличних порід
За рахунок атмосферних осадків
загальний
з зони розлома
ВСЬОГО
28
167
100
295
35
330
Хімічний склад кар'єрних вод на проектованої глибині розробки родовища характеризується наступними компонентами, мг/дм3:
-
Na++ K+
120,3
Ca2+
205,1
Mg2+
147,3
SO42-
915,6
Cl-
211,0
HCO-
168,2
Загальна мінералізація
1683,4
рН
5,0
Загальна жорсткість
22,5 мг-экв/дм3
