1.2 Проблеми оптової торгівлі

Актуальність дослідження оптової торгівлі зумовлена появою, існуванням та загрозою виникнення низки проблем теоретичного та емпіричного характеру. Проблеми теоретичного характеру:

1) відсутність теорії розвитку оптової торгівлі в різних типах економічних систем; 2) наявні теорії тільки побіжно та фрагментарно здатні пояснити характер та особливості взаємодії суб’єктів у сфері оптової торгівлі та спрогнозувати подальший розвиток такої форми посередництва;

3) слабко розроблені або слабко доведені теоретичні засади та принципи функціонування і системи оптової торгівлі загалом, і її елементів зокрема, як зв’язуючих сфери виробництва та сфериспоживання суб’єктів на ринку, що і зумовлює необхідність існування складно структурованої системи оптової торгівлі задля формування ефективних систем товаропросування, результатомяких буде вчасна та достатня наявність товарів на роздрібному ринку.Розглядати оптову торгівлю та оцінювати її ефективність слід навколо організаціївідтворювального процесу в торгівлі та його характеристик (швидкість, повнота, структура, потенційна цінність, прибутковість). Від того, наскільки кон’юнктура споживчого ринку дає змогу забезпечувати попит на приріст товару, швидкість і повноту відновлення його грошової вартості,залежить можливість розширеного, простого або навіть звуженого відтворення. Відтворювальний процес є особливо складним у реалізації для товаровиробників через неможливість швидко реагувати на запити ринку під дією низки виробничих факторів, таких як слабка маневреність основними фондами, невідповідність спеціалізації вітчизняних виробників до диференціації попиту, недостатні заходи з здешевлення продукції тощо. В умовах ринкових відносин одним із основних напрямів розвитку явищ та процесів є спеціалізація та диференціація суб’єктів. Критерієм готовності до виконання покладених функцій є потенційна економічна ефективність процесу. Рентабельність виконання економічних, технологічних робіт є головним індикатором зацікавленості та мотивування виконання;

4) розрив між теоретичною та емпіричною базою: в частині розвитку оптової торгівлі – теорія не встигає передбачати шляхи та напрями на принципах конкретизації та чіткості; в частині організації технологічних процесів – практична реалізація теоретичних положень часто наражається на несприйняття локального рівня, нестачу вільних обігових коштів (для модернізації підприємства), прийняття неефективних управлінських рішень у господарській діяльності. Одним із проявів проблеми розриву теоретичного та емпіричного знання в оптовій торгівлі є намагання передбачення нових явищ, процесів без існування стрункої системи уявлень (теорії) про природу та характер торговельних процесів у проміжних ланках між сферою виробництва та сферою споживання. Корінь проблеми лежить не у складностях у встановленні фактів, а в обґрунтуванні співвідношень між ними (особливо, коли зв’язок є опосередкованим), а також у відсутності теоретичного визначення системоутворювальних елементів в оптовій торгівлі. Це дає підстави для використання диференційованого наукового методу, мета якого полягає у з’ясуванні істинності гіпотез та ступеня їх достовірності, оскільки його центром є протистояння ідеї (гіпотези) з фактами, на яких вона ґрунтується, незалежно від їх джерела. Традиційною ознакою сучасних наукових досліджень є діалектичний підхід, сумісність перервного і неперервного, визнається принцип доповнюваності, багатозначність логічних термінів,альтернативний вибір тощо. Сучасний стиль мислення характеризується подальшою математизацією наукового пізнання, зростанням евристичної функції принципів симетрії, принципів інваріантності (незмінності в групі перетворень), комп’ютеризацією процесів та робіт, посиленням аналізу дискретних станів об’єктів та ієрархії рівнів їхньої будови, застосуванням методів моделювання, конструктивно-технологічних та системно-структурних підходів, переходом від вивчення наявної форми речей до відкриття можливих станів їх, від механістичного однолінійного розуміння причинно-наслідкових відношень до ймовірносно-гіпотетичного опису дійсності,від однофакторних до багатофакторних функціональних зв’язків. Застосування ретроспективного та логічного методів наукового пізнання частково формують сферу пошуку та деталізації вітчизняної парадигми соціально-економічного розвитку на основі принципів рівноправності, різноманіття, свободи та творчої ініціативи підприємця для побудови адаптаційних та інтеграційних постійнодіючих ринково-економічних відносин в оптовій торгівлі. Стиль мислення теперішньої епохи передбачає не тільки методи, формули, алгоритми, але й формується під впливом парадигми, що має моральне та мобілізувальне значення в творчій діяльності та співвідноситься з поняттям менталітету української нації.