191. Симпатичний стовбур

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) парний, утворений вузлами, з’єднаними між собою симпатичними волокнами. Симпатичний стовбур розташований на бічній поверхні хребта на всьому його протязі. Кожен вузол симпатичного стовбура представляє скупчення вегетативних нейронів,

Симпатичний стовбур умовно ділиться на

• шийний,

• грудний,

• поперековий

• крижовий відділи.

1. Сірі сполучні гілки до I, II, III шийних спинномозкових нервів.

2. Яремний нерв (n. jugularis) розділяється на дві гілки, волокна яких приєднуються до блукаючому і мовно-глотковий нервах в області їх нижніх вузлів, і на гілку, волокна якої приєднуються до під’язикової нерва.

3. Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) проникає в адвентіцію внутрішньої сонної артерії, де його волокна утворюють однойменне сплетінн

4. Зовнішній сонний нерв (n. caroticus externus) більш товстий в порівнянні з попереднім. Навколо однойменної артерії він формує зовнішнє сплетіння (plexus caroticus externus), з якого волокна розподіляються на всі її артеріальні гілки, що забезпечують кров’ю лицьовий відділ голови, тверду мозкову оболонку і органи шиї.

5. Гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) розподіляються по судинах стінки глотки, формуючи глоткове сплетіння (plexus pharyngeus).

6. Верхній серцевий нерв (n. cardiacus superior)

А1. Білі сполучні гілки підходять тільки до I, II вузлам від I і II поперекових спинномозкових нервів.

2. Сірі сполучні гілки з’єднують поперекові вузли з усіма поперековими спинномозковими нервами.

3. Поперекові внутренностние нерви (nn. splanchnici lumbales) від усіх вузлів приєднуються до чревного (plexus celiacus), нирковому (plexus renalis), верхньої брижової (plexus mesetericus superior), черевному аортального (plexus aorticus) і верхньому подчревного (plexus hypogastricus superior), сплетенням .

Крижові вузли (ganglia sacralia) симпатичного стовбура включають 3-4 парних крижових і 1 непарний куприкова вузли, які розташовуються медіальніше передніх крижових отворів.

Б1. Сірі сполучні гілки прямують до спинномозковим і крижовим нервах.

2. Внутренностние нерви (nn. splanchnici sacrales)

192. Черевне аортальне сплетення

  сформоване за хо­дом черевної частини аорти і її нутряних гілок. Найбільшим сплетенням, утвореним від черевного аортального, є черевне спле­тення  біля основи че­ревного стовбура, яке охоплює великі пра­вий і лівий черевні вузли . У формуванні черевного сплетення крім черевного аортального беруть участь гілки великого, малого та поперекових нутряних нервів, заднього блукаючого стовбура, діа-фрагмальних нервів. Донизу та вперед че­репне сплетення безпосередньо переходить у верхнє брижове; розходячись по гілках черевного стовбура, утворює печінкове, шлункове, селезінкове сплетення, віддає гілки до діафрагми, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки й нирок.

193. Вегетативні сплетення малого таза

Тазове сплетіння (pl. pelvicus) іннервує органи малого тазу. Сплетіння парне, утворюється за рахунок гілок межбрижеечного сплетення, внутренностних гілок крижових симпатичних вузлів тазових парасимпатичних нервів і вузлів. Воно супроводжує гілки внутрішньої клубової артерії.

Для іннервації органів малого тазу і промежини від нього формуються:

а) середня і нижня ректальні сплетення (plexus rectales medius et inferior), іннервують пряму кишку;

б) передміхурової сплетіння (pl. prostaticus) розташовується під капсулою залози;

в) сплетіння сім’явивідної протоки (pl. deferetialis) поширюється на насінні бульбашки і придаток яєчка;

г) матково-піхвове сплетіння (pl. uterovaginalis) іннервує матку, маткові труби і піхву;

д) міхуровий сплетіння (pl. vesicalis) розташовується на гілках верхньої та нижньої міхурової артерії.

е) пещеристие нерви статевого члена і клітора (nn.cavernosi penis et clitoridis) проходять до статевого члена і клітора разом з артеріями. попередня глава

194. Пахвова артерія (arteria axillaris).

Пахвова артерія лежить в однойменній порожнині, проектується по передньому краю волосяного покриву пахвової ямки, кровопостачає поверхневі грудні м’язи, поверхневі м’язи спини, м’язи плечового поясу, плечовий суглоб. Пахвова артерія має 3 відділи:

І. Ключичногрудний, який лежить у ключичногрудному трикутнику. В цьому відділі артерія дає наступні гілки:

1. найвища грудна артерія (a. thoracica suprema) – кровопостачає передні частини І та ІІ міжреберних просторів;

2. грудонадплечова (грудоакроміальна) артерія (a. thoracoacromialis) кровопостачає плечовий суглоб, дельтоподібний м’яз, великий та малий грудні м’язи.

ІІ. Грудний, якиц лежить у грудному трикутнику. В цьому відділі артерія має одну гілку – латеральну грудну артерію (a. thoracica lateralis), яка кровопостачає передній зубчастий м’яз.

ІІІ. Підгрудний(в підгрудному трикутнику) має наступні гілки:

1. передня огинаюча артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) до плечового суглобу та м’язів плечового пояса;

2. задня огинаюча артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior) йде через 4-сторонній отвір до плечового суглобу та м’язів плечового поясу;

3. підлопаткова артерія (a. subscapularis) розгалужується на 2 гілки:

- грудоспинна (грудодорсальна) (a. thoracodorsalis), яка кровопостачає найширший м’яз спини, великий та малий круглі м’язи;

- огинаюча артерія лопатки (a. circumflexa scapulae) проходить через 3-сторонній отвір до над- і підостьових м’язів, малого круглого м’язу.

Пахвова артерія продовжується в плечову артерію.

195. Плечова артерія (arteria brachialis).

Плечова артерія лежить у медіальній двоголовій борозні, в нижній третині якої перетискається; проектується від переднього краю волосяного покриву пахвової ямки до середини ліктьової складки; кровопостачає м’язи плеча, ліктьовий суглоб. Гілки:

1. глибока артерія плеча (a. profunda brachii) – проходить через плечом’язовий (спіральний) канал – канал променевого нерва, кровопостачає задню групу м’язів плеча, ліктьовий суглоб, до якого посилає 2 гілки: променеву колатеральну артерію (a. collateralis radialis) та середню колатеральну артерію (a. collateralis media);

2. м’язові гілки (r. musculares) – кровопостачають передню групу м’язів плеча;

3. верхня ліктьова колатеральна артерія (a. collateralis ulnaris superior) – кровопостачає ліктьовий суглоб;

4. нижня ліктьова колатеральна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) - кровопостачає ліктьовий суглоб.

Кінцевими гілками плечової артерії є ліктьова та променева артерії.

196. Ліктьова артерія (arteria ulnaris).

Ліктьова артерія лежить в однойменній борозні передпліччя, проектується від середини ліктьової складки до горохоподібної кістки, кровопостачає м’язи передпліччя, ліктьовий та промене-зап’ястковий суглоби, кисть.

Гілки ліктьової артерії:

1. ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris) – поділяється на передню та задню гілки, які кровопостачають ліктьової суглоб;

2. загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis) - поділяється на передню та задню міжкісткові артерії.

3. м’язові гілки (r. musculares) – до м’язів передпліччя;

4. тильна зап’ясткова гілка (ramus carpeus dorsalis) – бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап’ястка;

5. долонна зап’ясткова гілка (ramus carpeus palmaris) – кровопостачає зап’ясток;

6. глибока долонна гілка (ramus palmaris profundus) – анастомоз – замикає глибоку долонну дугу, утворену променевою артерією;

7. поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis) – проектується на середину п’ясткових кісток, кровопостачає 2-5-й пальці з долонної поверхні,

Променева артерія (arteria radialis).

Променева артерія лежить у променевій борозні передпліччя, проектується від середини ліктьової складки до пульсової точки, кровопостачає м’язи передпліччя, ліктьової та променево-зап’ястковий суглоби, кисть.

Гілки променевої артерії:

1. променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) – кровопостачає ліктьовий суглоб;

2. м’язові гілки (rami musculares) – до м’язів передпліччя;

3. долонна зап’ясткова гілка (ramus carpeus palmaris) – кровопостачає зап’ясток;

4. тильна зап’ясткова гілка (ramus carpeus dorsalis) – бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап’ястка;

5. поверхнева долонна гілка (ramus palmaris superficialis) – анастомоз – замикає поверхневу долонну дугу, утворену ліктьовою артерією;

6. перша тильна п’ясткова артерія (a. metacarpea dorsalis prima) – проходить через «анатомічну табакерку», розгалужується на три тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які кровопостачають тильну поверхню 1-го та половини 2-го пальців;

7. головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis) - розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії, які кровопостачають долонну поверхню 1-го та половини 2-го пальців;

8. глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus) – проектується на основу п’ясткових кісток. З глибокої долонної дуги виходять долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpeae palmares), які анастомозують із загальними долонними пальцевими артеріями.

197. Вени верхньої кінцівки

Вени верхньої кінцівки (vv. membri superioris) поділяють на глибокі і поверхневі. Всі вони впадають в великий венозний стовбур – пахвову вену (див. axillaris), триваючу в підключичну вену.

Поверхневі вени (підшкірні)

Поверхневі вени верхньої кінцівки починаються венозними мережами, що знаходяться в підшкірній клітковині кисті, передпліччя і плеча .Розрізняють дві підшкірні великі вени.

1. Латеральна підшкірна вена (v. cephalica)

2. Медіальна підшкірна вена (v. basilica)

Глибокі вени верхньої кінцівки

Глибокі вени, як правило, супроводжують усі артеріальні судини верхньої кінцівки, найчастіше парними стовбурами. Як глибокі, так і поверхневі вени верхньої кінцівки мають клапани.

Пахвова вена (v. axillaris) утворюється з злиття двох плечових вен (vv. brachiales), які супроводжують a. brachialis, а також впадають в неї наступних вен: 1) бічний грудної (v. thoracica lateralis); 2) грудо-надчеревній (vv. thoracoepigastricae), які анастомозують з vv. umbilicales, vv. epigastricae superficialises, vv. epigastricae inferiores.

Стовбур пахвової вени в однойменній ямці проходить попереду a. axillaris до I ребра.

Підключична вена (v. subclavia) беруть участь вени верхньої кінцівки (v. axillaris), грудної клітки і плечового пояса (vv. pectorales, vv. Thoracoacromiales) і шиї (v. jugularis externa).

Верхня порожниста вена

Верхня порожниста вена (v. cava superior) одиночна, довжиною 5-6 см, діаметром 20-23 мм, розташовується вертикально. Формується шляхом з’єднання trunci brachiocephalic! dexter et sinister. З правого боку прилягає до правої середостіння плеврі, ліворуч – до висхідної аорти, спереду прикрита вилочкової залозою. На рівні II ребра прободает перикард і на рівні III ребра вливається в праве передсердя. Внутріперікардіальние частина прилягає до передньої частини кореня правої легені. У верхню порожнисту вену перед проходженням її через перикард впадають v. azygos і дрібні вени перикарда і переднього середостіння.

198. Лімфатичні судини верхньої кінцівки та лімфатичні вузли

Від лімфокапілярних сіток тканин верхньої кінцівки лімфа відтікає по поверхневих і глибоких лімфатичних судинах до ліктьових і пахвових лімфатичних вузлів.

Поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica superficialia) утворюють бічну, присередню і середню групи судин, які збирають лімфу від шкіри, підшкірної клітковини і поверхневих фасцій:

–             бічна група лімфатичних судин:;

–             присередня  група  лімфатичних  судин

Ці судини прямують вверх по передньопpисередній ділянці руки і впадають в ліктьові і пахвові лімфатичні вузли:

– середня група лімфатичних  судин.

Глибокі лімфатичні судини (vasa lymphatica prоfunda) приймають лімфу від лімфокапілярних сіток м’язів, сухожилків, глибоких фасцій, суглобових капсул і зв’язок, синовіальних сумок і піхв, окістя, нервів.

Ділянкові лімфатичні вузли верхньої  кінцівки

Ділянкові лімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphatici regionales membri superioris) утворюють дві групи ділянкових вузлів – ліктьові і пахвові лімфатичні вузли.

Ліктьові лімфатичні вузли (nodi lymphatici cubitales), яких є 2–3, розташовані в ліктьовій ямці, їх поділяють на поверхневі та глибокі вузли:

–             поверхневі вузли (nodi superficiales) розташовані поверх фасції;

Пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphatici axillares), яких налічується 15–45, є основними ділянковими лімфатичними вузлами верхньої кінцівки, вони розташовані у жировій клітковині пахвової ямки біля її стінок і вздовж судинно-нервового пучка, утворюючи 5 груп:

1. Верхівкові лімфатичні вузли (nodi lymphatici apicales), яких є 1–5,.

2. Плечові лімфатичні вузли, або бічні лімфатичні вузли (nodi lymphatici humerales; nodi lymphatici laterales), яких налічується 1–8,.

3. Підлопаткові лімфатичні вузли, або задні лімфатичні вузли (nodi lymphatici subscapulares; nodi lymphatici posteriorеs), яких є 1–13,.

4. Грудні лімфатичні вузли, або передні лімфатичні вузли (nodi lymphatici pectoralеs; nodi lymphatici anteriores), яких налічується 3–7,.

5. Центральні лімфатичні вузли (nodi lymphatici centrales), яких налічується 2–12.

У цій ділянці є ще декілька невеликих груп лімфатичних вузлів:

–             міжгрудні лімфатичні вузли (nodi lymphatici interpectorales),

–             дельтоподібно-грудні лімфатичні вузли, або підключичні лімфатичні вузли (nodi lymphatici deltopectorales; nodi  lymphatici  infraclaviculares), ;

–             плечові лімфатичні вузли (nodi lymphatici brachiales), яких налічується 1–3

Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени.

Гілки глибокої стегнової артерії

Присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis) відходить від початкової ділянки глибокої стегнової артерії, йде присередньо і на бічному краї передньої поверхні гребінного м’яза розгалужується на поверхневу і глибоку гілки.

Поверхнева гілка (r. superficialis) тонша, йде присередньо по передній поверхні гребінного м’яза, проникає між ним і довгим привідним м’язом вглиб, проходячи між довгим і коротким привідними м’язами. Поверхнева гілка живить гребінний, довгий і короткий привідні, тонкий і зовнішній затульні м’язи.

Глибока гілка (r. profundus) є продовженням присередньої огинальної артерії стегна, вона крупніша, йде назад між клубово-поперековим і гребінним м’язами, повертає вбік, проходячи між зовнішнім затульним м’язом і квадратним м’язом стегна. У цій ділянці від глибокої гілки відходить  кульшовозападинна  гілка (r. acetabularis), яка кровопостачає кульшовий суглоб. Потім ця гілка огинає позаду шийку стегнової кістки і розгалужується на висхідну і низхідну гілки (rr. ascendens et descendens), а також анастомозує з бічною огинальною артерією стегна, гілками затульної артерії і першої пронизної артерії. Отже, глибока гілка кровопостачає клубово-поперековий, гребінний, зовнішній затульний і грушоподібний м’язи, а також квадратний м’яз стегна і кульшовий суглоб та проксимальний наросток (епіфіз) стегнової кістки.

Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis) артерія розгалужується на три гілки:

–             висхідна гілка (r. ascendens;

–             поперечна гілка (r. transversus);

–             низхідна гілка (r. descendens) найкрупніша,

Пронизні артерії (aa. perforantes) є кінцевими гілками глибокої стегнової артерії, які відходять від неї послідовно на різних відстанях. Переважно їх є три – перша, друга і третя.

Від підколінної артерії ( підколінна артерія) відходять п’ять колінних артерій – бічна і присередня верхні колінні артерії, середня колінна артерія, бічна і присередня нижні колінні артерії, а також литкові

Кожний палець стопи має чотири пальцеві артерії – дві тильні і дві підошвові. Ці артерії утворюють між собою численні анастомози, особливо густа артеріальна сітка існує в ділянках кінцевих фаланг.

Вени нижньої кінцівки поділяються на поверхневі і глибокі.

Поверхневі вени

Поверхневі вени залягають в підшкірній клітковині і утворюються з злиття дрібних вен стопи і гомілки, які переходять в тильні та підошовні мережі. Найбільш великими є велика і мала підшкірні вени, які зі своїми гілками легко можуть утворювати варикозні розширення.

1. Мала підшкірна вена (v. saphena parva) У підколінній ямці, прободая фасцію, розділяється на дві гілки, що з’єднуються з підколінної веною і з гілкою глибокої вени стегна 

2. Велика підшкірна вена (v. saphena magna) формується з венозної підшкірної мережі в області нозной підшкірної мережі в області медіальної кісточки і тилу стопи, проходить по медіальній поверхні гомілки і колінного суглоба. Перетинає стегно по переднемедіальной поверхні, впадаючи в стегнову вену в області fossa ovalis Глибокі вени стегна повторюють розгалуження артерій. На гомілки є подвійні вени, що супроводжують відповідні артерії.

Всі вени нижньої кінцівки зливаються в стегнову вену (v. femoralis), яка проходить медіальніше стегнової артерії позаду пахової зв’язки в lacuna vasorum. Вище пахової зв’язки в черевній порожнині вона переходить в v. iliaca externa.

204. Лімфатичні судини та лімфатичні вузли нижньої кінцівки

Лімфатичні судини на нижній кінцівці (membrum inferius) поділяються на:

- поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica superficialia), які проходять під шкірою над поверхневою фасцією і збирають лімфу від шкіри і підшкірної клітковини;

- глибокі лімфатичні судини (vasa lymphatica profunda), які проходять поряд з глибокими кровоносними судинами (vasa sanguinea profunda), і збирають лімфу від м’язів, суглобів і кісток.

 Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei) на нижній кінцівці (membrum inferius) є такі:

- підколінні вузли (nodi poplitei), переважно є один лімфовузол;

- пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei inguinales), які в свою чергу поділяються на:

- поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales);

- глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).