1.3. Складання таблиці вихідних даних для розрахунку відносних технологічності

Після побудови ранжируваної послідовності К_і розроблюваної конструкції за конструкторською документацією визначають значення показників, необхідних для розрахунку К_і, які увійшли до ранжируваної послідовності, після чого складається таблиця вихідних даних по наведеній далі формі (табл. 3.1).

Таблиця 1.3. Вихідні дані для розрахунку показників технологічності К_і ________________

(назва пристрою)

Назва показника	Умовне позначення	Значення показника
Кількість монтажних з’єднань, які можуть здійснюватися або здійснюються механізованим чи автоматизованим способом		1850
Загальна кількість монтажних з’єднань		2862
Загальна кількість мікросхем і мікро збірок у виробі (шт)	.	42
Загальна кількість ЕРЕ (шт)		50

1.4. Визначення основних показників технологічності

Визначення числових значень відносних часткових показників, технологічності К_і наведених у табл. 1.1, здійснюється згідно наведених нижче формул.

1.4.1 Коефіцієнт застосування деталей:

де Д_{Т. ОР.}– кількість типорозмірів оригінальних деталей у виробі; Д_Т. – загальна кількість типорозмірів деталей у виробі без урахування нормалізованого кріплення.

1.4.2. Коефіцієнт застосування ЕРЕ:

де Н_{Т.Ор.ЕРЕ} – кількість типорозмірів оригінальних електрорадіоелементів у виробі; Н_Т.ЕРЕ – загальна кількість типорозмірів електрорадіоелементів у виробі (Під типорозміром розуміють конструкцію та габаритні розміри деталей без урахування номінальних значень)

До о р и г і н а л ь н и х відносяться складові частини (деталі, вузли, електрорадіоелементи), які розробляються і виготовляються вперше як самим підприємством-розробником, так і в кооперації з іншими підприємствами.

До ЕРЕ відносяться транзистори, діоди, конденсатори, резистори, роз’єми, дроселі, котушки індуктивності, трансформатори, мікрозбірки і мікросхеми різного ступеню інтеграції, мікромодулі та ін.

1.4.3. Коефіцієнт застосування вузлів:

де Е_Т.ОР – кількість типорозмірів оригінальних вузлів у виробі; Е_Т – загальна кількість типорозмірів вузлів у виробі .

1.4.4. Коефіцієнт повторюваності деталей і вузлів:

де Д – загальна кількість деталей (без нормалізованого кріплення); Е – загальна кількість вузлів у виробі.

1.4.5. Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ:

де Н _ЕРЕ – загальна кількість ЕРЕ.

1.4.6. Коефіцієнт повторюваності мікросхем і мікрозбірок:

де – кількість типорозмірів корпусів мікросхем і мікрозбірок у виробі; – загальна кількість мікросхем і мікрозбірок у виробі.

1.4.7. Коефіцієнт повторюваності друкованих плат:

де – кількість типорозмірів друкованих плат у виробі, типорозмір друкованої плати визначається конструкцією, габаритними розмірами та матеріалами, з яких вона виготовлена, без урахування відмінностей у малюнку провідників; – загальна кількість друкованих плат у виробі в штуках.

1.4.8. Коефіцієнт повторюваності матеріалів:

де Н _ММ – кількість маркосортаментів матеріалів, застосованих у виробі. (Під маркосортаментом розуміють певне поєднання марки (профілю) матеріалу, застосованих в якості заготовки. Наприклад: сплав Д 16 Т (прут діаметром 30 мм); сплав Д 16 Т (прут діаметром 40 мм); сплав Д 16 Т (лист товщиною 2 мм) і т. ін.)

1.4.9. Коефіцієнт повторюваності марок монтажного проводу:

де – кількість марок монтажного проводу у виробі.

1.4.10. Коефіцієнт використання мікросхем і мікрозбірок:

де – кількість ЕРЕ, які входять до складу мікросхем згідно довідкових даних.

1.4.11. Коефіцієнт установочних розмірів (кроків) ЕРЕ:

де – кількість видів установчих розмірів електрорадіоелементів у виробі.

1.4.12. Коефіцієнт складності друкованих плат:

де – загальна кількість багатошарових друкованих плат.

1.4.13. Коефіцієнт складальності виробу:

1.4.14. Коефіцієнт освоєння деталей:

де –загальна кількість оригінальних деталей у виробі.

1.4.15. Коефіцієнт складності складання:

де – кількість типорозмірів вузлів, що їх містить виріб, які вимагають регулювання у складі виробу з використанням спеціального пристрою, або прилаштування чи сумісної обробки з наступною розбиранням і повторним складанням.

1.4.16. Коефіцієнт продуктивності складання:

де - кількість роз‘ємних з'єднань, здійснюваних у виробі за допомогою лапок, засувок, байонетних з'єднань і т.п.; - кількість з'єднань у виробі, здійснюваних за допомогою різьблення; – кількість нероз'ємних з'єднань у виробі.

1.4.17. Коефіцієнт точності обробки:

де Д_ТЧ – кількість деталей у штуках, які мають розміри з відносно жорсткими допусками, наприклад, виконаними у квалітетах 8,7,6 і т. ін. Граничний квалітет задається визначеним, виходячи з призначення виробу.

1.4.18. Коефіцієнт уніфікації конструкції:

де – кількість уніфікованих складальних одиниць у виробі; – кількість уніфікованих деталей, що є складовими частинами виробу і не увійшли до числа уніфікованих складальних одиниць /стандартні кріпильні деталі не враховуються; - кількість складальних одиниць у виробі; – кількість деталей, що є складовими частинами виробу (стандартні кріпильні деталі не враховуються).

1.4.19. Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць:

1.4.20. Коефіцієнт уніфікації деталей:

1.4.21. Коефіцієнт стандартизації конструкції:

де - кількість стандартних складальних одиниць у виробі; - число стандартних деталей, що є складовими частинами виробу і не входять в (стандартні кріпильні деталі не враховуються).

1.4.22. Коефіцієнт стандартизації складальних одиниць:

1.4.23. Коефіцієнт стандартизації деталей: