- •2.1 Інструменти вирішення завдань практики 6
- •2.2 Результати виконання індивідуального завдання практики 19
- •2.1 Інструменти вирішення завдань практики
- •2.1.1 Пошук інформації в Інтернет
- •2.1.2 Обробка текстової інформації
- •2.1.3 Обробка числової інформації
- •2.1.4 Візуалізації (демонстрація) інформації (Огляд прийомів створення ефективних бізнес-презентації («презентація, що продає»)
- •2.2 Результати виконання індивідуального завдання практики
- •2.2.1 Характеристика виробника інформаційно-комунікаційного устаткування
- •2.2.2 Основні споживчі (технічні) характеристики персонального комп’ютера
- •2.2.3 Основні споживчі (технічні) характеристики ноутбука
- •2.2.4 Основні споживчі (технічні) характеристики комп’ютерного планшета
- •2.2.5 Основні споживчі (технічні) характеристики принтера
2.1.3 Обробка числової інформації
2.1.3.1 Огляд комп’ютерних програм для обробки числової інформації
До програмних засобів введення та обробки числової інформації відносяться:
Електронні калькулятори;
Електронні таблиці (SuperCalc, Excel, Lotus і ін.);
Пакети прикладних програм для статистичної обробки даних (Systat, Statistica, Stadia і ін.);
Спеціалізовані математичні пакети прикладних програм (Eureka, Mathcad, Matlab, Maple та ін.).
Електронні калькулятори є спеціалізованими програмними додатками, призначеними для твору обчислень.
Електронний калькулятор є стандартним додатком операційної системи Windows. З його допомогою можна:
Виробляти арифметичні дії над цілими і дробовими числами;
Переводити числа з однієї системи числення в іншу;
Обчислювати значення математичних функцій;
Обчислювати значення статистичних функцій;
Обчислювати значення фінансових функцій і ін.
Електронні калькулятори дозволяють проводити складні багатоступінчасті обчислення із записом проміжних результатів в осередку пам'яті калькулятора. У міру необхідності такі результати можна витягати з пам'яті і використовувати в подальших обчисленнях, також вони дозволяють обмінюватися числовими даними з іншими додатками з використанням буфера обміну операційної системи.
Електронна таблиця - Працює в діалоговому режимі додаток, що зберігається і обробляє дані в прямокутних таблицях. Найбільшого поширення набули електронні таблиці Microsoft Excel и StarCalc.
Електронна таблиця складається із стовпців і рядків. Заголовки стовпців позначаються буквами і поєднаннями букв (А, В, АВ і т. П.), Заголовки рядків - числами (1, 2, 3 і т. Д.). Осередок - місце перетину стовпця і рядка.
Кожна клітинка таблиці має свою власну адресу. Адреса комірки складається з заголовка стовпчика і заголовка рядка, наприклад А1, В3, Е6. Осередок, з якою проводяться якісь дії, виділяється рамкою і називається активною.
Електронні таблиці, з якими працює користувач в додатку, називаються робочими листами. Можна вводити і змінювати дані одночасно на декількох робочих аркушах, а також виконувати розрахунки на основі даних з декількох листів. Документи електронних таблиць можуть включати кілька робочих аркушів і називаються робочими книгами.
У роботі з електронними таблицями можна виділити три основні типи даних: число, текст і формула. Залежно від розв'язуваної задачі виникає необхідність застосовувати різні формати представлення даних. У кожному конкретному випадку важливо вибрати найбільш відповідний формат.
Електронні таблиці дозволяють візуалізувати дані, розміщені на робочому столі, у вигляді діаграми або графіка. Діаграми і графіки наочно відображають залежності між даними, що полегшує сприйняття і допомагає при аналізі і порівнянні даних.
2.1.3.2 Робота з діаграмами MS EXCEL (таблиця з типами діаграм, їх характеристиками та типовим набором даних щодо їх побудови)
Створюючи діаграму на аркуші Excel, у документі Word або презентації PowerPoint, ви маєте багато варіантів. Незалежно від того, використовуєте ви діаграму, рекомендовану для вашого типу даних, або вибираєте її самостійно зі списку всіх діаграм, докладніша інформація про кожний тип діаграм стане вам у нагоді.
Якщо потрібно змінити тип наявної діаграми, виконайте такі дії:
Виберіть діаграму, перейдіть на вкладку Конструктор і натисніть кнопку Змінити тип діаграми.
Виберіть новий тип діаграми в діалоговому вікні Змінення типу діаграми.
Типи діаграм:
Кругові діаграми |
Кругова діаграма являє собою круг або диск, що поділений на сектори у відповідності до величини даних. Чим більше площа сектора, тим більше значення величини, що їй відповідає. Кругові діаграми використовують, коли потрібно показати вклад тієї чи іншої величини в загальну суму. Так, для прикладу розглянемо побудову діаграми, що відображає прибутки компаній, що виробляють мікропроцесори, від реалізації мікропроцесорів. Дані взяті умовні |
Кільцеві діаграми |
На основі даних, упорядкованих лише в рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати кільцеву діаграму. Як і секторна діаграма, кільцева діаграма відображає співвідношення частин до цілого, але вона може містити кілька ряд даних. На кільцевих діаграмах дані відображаються в кільцях, де кожне кільце відповідає ряду даних. Якщо в підписах даних відображаються відсоткові значення, їх сума в кожному кільці дорівнює 100 %. |
Діаграми з областями |
На основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати діаграму з областями. За допомогою діаграм з областями можна відобразити зміни в часі та привернути увагу до значення загальної суми в тенденції. Відображаючи суму даних, діаграма з областями також показує відношення частин до цілого. |
Лінійчаті діаграми |
Лінійчаті діаграми можна використовувати подібно до кругових таким чином, що прямокутник розбивається на частини, площа (довжина) яких пропорційні величині даних. За допомогою лінійчатих діаграм можна відобразити і сумарні прибутки за два роки, вибравши відповідний вид лінійчатої діаграми. Така діаграма утворюється з попередньої вистроюванням прямокутників пар, що відповідають прибуткам однієї фірми, в один прямокутник. |
Гістограми |
На основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати гістограму. Гістограми ілюструють порівняння окремих елементів. Зазвичай у гістограмі категорії відкладаються по осі абсцис, а значення – по осі ординат. |
Поверхневі діаграми |
На основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати поверхневу діаграму. Така діаграма корисна, якщо потрібно знайти оптимальні комбінації між двома наборами даних. Як на топографічній карті, кольори та контури показують області, що належать до одного діапазону значень. Поверхневу діаграму можна створити, якщо категорії та ряди даних – числові значення. |
Точкова діаграма |
На основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати точкову діаграму. Розмістить значення X в одному рядку або стовпці, а потім введіть відповідні значення Y у суміжних рядках або стовпцях. Точкова діаграма має дві осі даних: вісь абсцис (X) і вісь ординат (Y). Ці пари значень x і y відповідають точкам даних і відображаються в нерегулярних інтервалах, або кластерах. Точкові діаграми зазвичай застосовуються для відображення та порівняння числових значень, наприклад наукових, статистичних або інженерних даних. |
Стовпчасті діаграми |
На основі даних, упорядкованих на аркуші в стовпці або рядки, можна побудувати стовпчасту діаграму. У стовпчастих діаграмах категорії зазвичай відображаються на осі абсцис (осі категорій), а значення – на осі ординат (осі значень). |
Таб.4 (Діаграми)
