- •Передмова
- •Статистичні дані по тавматизму
- •1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Середовище мешкання людини, його небезпечні та шкідливі
- •1.2. 3Аконодавча та нормативна база України з охорони праці . Кодування і державний реєстр нормативних актів про охорону праці
- •Кодування державних нормативних актів про охорону праці
- •Управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.3.1. Управління охороною праці
- •1.3.2. Служба охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.5. Навчання з охорони праці
- •Розслідування та облік нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •2. Основи виробничої санітарії та гігієни
- •Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміоло-гічного благополуччя населення». Гігієна праці, виробнича санітарія та особиста гігієна
- •Повітря робочої зони (мікроклімат, хімічні речовини, пил, засоби індивідуального захисту)
- •2.2.1. Метеорологічні параметри, їх вплив на людину
- •2.2.2. Шкідливі речовини та захист від них
- •2.2.3. Засоби індивідуального захисту (шкіри, органів дихання, від шуму)
- •2.3. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4. Освітлення виробничих приміщень
- •2.5. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і побутових приміщень
- •2.5.1.Санітарні вимоги до території сільськогосподарських підприємств
- •3. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1. Загальні положення про безпеку виробничих процесів
- •3.2. Небезпечні зони та захисні засоби
- •3.3. Сигналізація та знаки безпеки
- •Знаки безпеки
- •3.4. Автоматизація та дистанційне управління
- •3.5. Вимоги до персоналу при роботах з підвищеною небезпекою
- •3.6. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •4. Електробезпека
- •4.1. Загальні відомості про змінний струм
- •4.2. Дія електричного струму на організм людини
- •4.3. Умови та небезпека ураження людини електричним струмом
- •Однофазне дотикання в мережі з ізольованою нейтраллю
- •Однофазне дотикання в мережі із заземлюючою нейтраллю
- •Напруга кроку
- •4.4. Технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок за нормальним режимом роботи
- •4.5. Технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок в аварійних режимах( захисне заземлення, захисне занулення, пристрій вирівнювання електричних потенціалів, ізолюючі вставки)
- •4.5.1. Будова та принцип дії захисного заземлення
- •4.5.2. Будова та принцип дії захисного занулення
- •4.5.3. Пристрій вирівнювання електричних потенціалів
- •4.5.4. Ізолюючі вставки
- •4.6. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •5. Пожежна безпека
- •5.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Причини пожеж і вибухів у сільському господарстві
- •Причини пожеж і вибухів у сільському господарстві
- •5.2. Пожежо - небезпечні властивості матеріалів та речовин. Пожежовибухова небезпечність об’єктів
- •5.3. Запобігання пожежам у сільському господарстві
- •5.3.1. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, птахофабриках
- •5.3.2. Запобігання пожежам на складах нафтопродуктів, у гаражах, у ремонтних майстернях і пунктах технічного обслуговування машин
- •Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і пестицидів
- •5.3.4. Запобігання пожежам при збиранні врожаю та переробці с/г продукції
- •5.4. Блискавкозахист
- •5.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •5.6. Організація пожежної охорони в сільському господарстві
- •Література
1. Правові та організаційні питання охорони праці
Середовище мешкання людини, його небезпечні та шкідливі
виробничі фактори. Особливості умов праці в с/г виробництві
Під навколишнім середовищем ми розуміємо частину природи, з якою безпосередньо взаємодіємо. (Навколишнє середовище обумовлює природні умови життя людини і всього живого на землі).
Повітря – основний фактор, що забезпечує життєдіяльність людини в усіх сферах її перебування.
Залежно від хімічного складу повітря, його фізичних та ін. властивостей (температура, вологість, рухомість, тиск), а також наявності в ньому інших забруднень у вигляді пилу, газів, патогенних мікроорганізмів різного походження тощо повітряне середовище може бути сприятливим, несприятливим або небезпечним.
Людині для нормальної життєдіяльності потрібні певні зовнішні умови: об'єм повітря на робочому місці не менше 15 м3, площа підлоги – ≥4,5 м2, склад атмосферного повітря: кисню ≥20,95% і вуглекислого газу ≤0,03%, температура повітря +8°С...+21°С.
Створення сприятливого повітряного середовища на виробництві є однією з основних умов здорової і високопродуктивної праці.
При невиконанні гігієнічних і санітарно-технічних вимог до виробництва організм людини і тварин підлягає впливу різних несприятливих виробничих факторів, які можуть бути причиною порушення працездатності та здоров'я працівників. Такі несприятливі фактори виробничого середовища і трудового процесу називають виробничими шкідливостями. Для зручності усі несприятливі виробничі шкідливості прийнято поділяти на небезпечні (НВФ) і шкідливі виробничі фактори (ШВФ) (ГОСТ 12.002-80).
НВФ – це такий фактор, дія якого на працівника в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різного погіршення здоров'я.
ШВФ – у певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності.
На виробництві завжди існує загроза дії на людину небезпечних умов праці. Наприклад, електричний струм може стати небезпечним при пошкодженні ізоляції провідника, деталь, що рухається, створює загрозу захопити одяг працівника при відсутності захисного огородження; отруйна речовина може потрапити в організм людини, якщо вона не має необхідних засобів індивідуального захисту; агресивна тварина (бугай) може важко травмувати при неправильному її утриманні.
Небезпечні умови можуть бути викликані незадовільною підготовкою з питань безпеки праці, відсутністю чіткої системи контролю за станом ОП, недостатнім рівнем організації праці, низькою надійністю машин, її окремих деталей або робочих органів тощо.
В окремих випадках на виробництві швидше можна помітити небезпечні умови, ніж сам фактор. У зв'язку з цим, основним заходом запобігання НВ є усунення небезпечних умов праці.
Особливості умов праці в с/г виробництві
Сільськогосподарське виробництво включає численні галузі рослинництва (полівництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, лугівництво та ін.), тваринництва (скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та ін.), різні види переробки рослинних і тваринних продуктів. Крім того, у систему АПК входять ремонтно-транспортні підприємства, підприємства „Сільгоспхімії” та ін.
Сільськогосподарське виробництво суттєво відрізняється від промислового. Його особливості обумовлюють умови праці сільських працівників.
Сезонність і конкретна терміновість робіт, які обумовлюють велику напруженість у певні періоди року, наприклад, зернові потрібно посіяти за 72 години, а зібрати їх не більше, ніж за 7–10 днів.
Відноситься до рослинництва, а також частково до тваринництва і полягає в тому, що з ранньої весни і до пізньої осені роботи проводяться на відкритому повітрі. При цьому на працівників діє змінне поєднання метеорологічних факторів (спека, дощ, сніг), які залежать від кліматичної зони, пори року, погодні умови.
Часта зміна робочих операцій, які виконуються одним і тим же робітником, що не дозволяє обладнати тимчасові робочі місця відповідно до вимог безпеки.
С/г виробництво розміщується на великих територіях, на значному віддаленні від постійного місця проживання, медичних установ. Тому в період сезонних польових робіт необхідно організувати мережу польових станів. Доцільно також будувати профілакторії для механізаторів, де вони змогли б за короткий час відновлювати працездатність , особливо при вахтовому способі організації праці.
С/г виробництво характеризується хімізацією виробничих процесів, широким застосуванням пестицидів та мінеральних добрив, які шкідливо діють на працівників, забруднюють не тільки повітря робочої зони, але й біосферу.
Проявляється в тому, що працівники тваринництва мають постійний контакт з тваринами та біологічними препаратами, що може призвести до сенсибіляції організму, алергічних та зооантропонозних захворювань.
Застосування нових технологічних процесів та машин, причому дуже різноманітних. При цьому збільшується вплив шуму та вібрації на працівників, а також нервовоемоційна напруга.
Таким чином, для запобігання травматизму та захворювань на підприємствах АПК необхідні різносторонні знання з ОП, уміння виявляти й усувати потенційні небезпеки та шкідливості, враховувати вплив змінних зовнішніх умов на безпеку праці, уміння володіти прийомами надання першої долікарської допомоги та методами гасіння пожеж.
