Критерії оцінки виконання завдань вступного іспиту до магістратури

Оцінювання завдань здійснюється у відповідності до європейських стандартів за такою шкалою:

     „А”    -    „відмінно”    -    100% - 90% правильно виконаних завдань

     „В”    -    „дуже добре”   -   89% - 80% правильно виконаних завдань

     „С”    -    „добре”        -       79% - 70% правильно виконаних завдань

     „D”    -    „задовільно”   -   69% - 60% правильно виконаних завдань

     „Е”    -    „ задовільно ”   -   59% - 50% правильно виконаних завдань

     „F”   -  „незадовільно” - менш ніж 50% правильно виконаних завдань

Максимальна кількість балів – 200, відповідно шкала оцінювання загальних результатів буде такою:

180-200 „відмінно”

160-179 „дуже добре”

159-140 „добре”

139-120 „задовільно”

100-119 „задовільно”

Зміст програми Предмет і завдання педагогіки

Педагогіка як наука, її становлення та стадії розвитку. Основні категорії педагогіки: навчання, виховання, освіта. Система педагогічних наук: загальна, вікова, професійна, галузева педагогіки, спеціальна, порівняльна, соціальна педагогіка; історія педагогіки, методики викладання окремих предметів, шкільна гігієна.

Завдання педагогіки: вдосконалення змісту освіти, вироблення принципово нових засобів навчання, комп’ютеризація праці вчителя, вироблення нових і модернізація наявних форм і методів навчання, удосконалення політехнічної освіти і ін.

Напрями, течії педагогіки: філософський ( Рассел, Дж. Мур), психолого-педагогічний ( Лай, Мейман), соціальний ( Вернадський ).

Логіка і методи педагогічних досліджень

Науково-педагогічне дослідження та його основні елементи.

Методи науково-педагогічного дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, метод рейтингу, метод узагальнення незалежних характеристик, тестування, метод аналізу результатів діяльності учня, метод ранжування, моделювання, теоретичні методи.

Етапи педагогічного дослідження: визначення проблеми; ґрунтовне вивчення фактів, положень; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези; виконання експериментальної роботи; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів, формулювання наукових висновків; оформлення результатів, втілення їх у життя.

Розвиток, виховання і формування особистості

Особистість, індивідуальність. Напрямки розвитку: анатомо-фізіологічний, психічний, соціальний. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Взаємозв’язок розвитку і виховання особистості. Вплив діяльності на розвиток особистості. Вікова періодизація.

Сутність, зміст процесу виховання

Процес виховання, його структура і рушійні сили:

зовнішні суперечності: між необмеженими можливостями розвитку людини і обмеженими умовами суспільства, між зростаючими завданнями і можливостями, між зовнішніми впливами і завданнями виховання;

внутрішні суперечності: невідповідність між виховними впливами школи і сім’ї, зіткнення впливу школи і стихійного оточення, між окремими вчителями.

Мета виховання – передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина. Напрямки виховання: громадянське, розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне, екологічне.

Етапи процесу виховання: вивчення особистості учня, складання програми виховання; формування ідеалу; реалізація програми виховання; спонукання до самовиховання. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми: само-переконання, навіювання, підбадьорювання, заохочення, примусу, аналізу. Перевиховання: суть, функції, етапи, принципи. Результати процесу виховання: рівні вихованості - дуже низький, низький, середній, високий.