14. Ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз (ігсс):

це асиметрична гіпертрофічна КМП; характеризується гіпертрофією МШП, систолічним приляганням передньої стулки МК до МШП; в час систоли передня стулка МК рухається в напрямку до МШП і входу в аорту, перешкоджаючи переходу крові з ЛШ в аорту; приступи болю в ділянці серця супроводжуються запамороченням, непритомними станами; аускультативно - систолічний шум в ІІІ-ІV міжребер’ях зліва від грудини, не поширюється на судини шиї; м.б. порушення ритму (навіть фатальні); діагноз підтверджує ЕхоКГ; лікують -адреноблокаторами (атенолол, метопролол, бісопролол), інгібіторами АПФ (ренітек), АІІА (козаар, хізаар).

15. Синдром пролабування мітрального клапана:

одна або й обидві стулки МК в час систоли прогинаються (вип’ячуються) в просвіт ЛП (на початку, всередині або ж наприкінці систоли), внаслідок чого відсутнє повне змикання МК (відносна мітральна недостатність); біль у ділянці серця колючого, стискаючого характеру, триває годинами, днями, посилюється при фізичному навантаженні; аускультативно - симптом систолічного клацання + систолічний шум в прото-, мезосистолі; діагноз підтверджує ЕхоКГ; небезпечні порушення ритму (навіть фатальні); ефективні -адреноблокатори в малих дозах, інгібітори АПФ.

16. Алкогольна кардіоміопатія (дилатаційна):

характеризується тривалими колючого характеру болями в ділянці серця, особливо вночі, частіше на наступний день після зловживання алкоголем; наявна кардіомегалія, екстрасистолія, часто – миготлива аритмія, протодіастолічний ритм галопу, прогресує СН; ознаки хронічного алкоголізму - гіпергідроз, грубий тремор рук, гіперемія та ціаноз обличчя, “червоні” очі, набряклість обличчя тощо; ЕКГ - дистрофія ЛШ (Т_V1>T_V6, в нормі Т_V6>T_V1), порушення процесів реполяризації, збудливості, провідності тощо; ЕхоКГ - ФВ 40%, ДЛШ > 5 мм, ТЗСЛШ < 1 мм, ДЛП > 4 мм, мітральна регургітація.

17. Дисгормональна кардіоміопатія (міокардіодистрофія):

розвивається внаслідок дефіциту статевих гормонів (клімакс. прогресуюча фіброміома матки, екстирпація матки та її додатків, тривалий прийом ГКС). Внаслідок дефіциту статевих гормонів порушується метаболізм катехоламінів, що й сприяє гіперфункції САС. Біль в серці дуже інтенсивний, то ріжучого, то колючого, то стискаючого характеру, не зв’язаний з фізичним навантаженням, часто носить хвилеподібний характер; є серцебиття, відчуття нестачі повітря, симптоми патологічного клімаксу (приливи крові до голови, відчуття жару обличчя, посилене потовиділення, поліурія. дратівливість тощо). Зміни на ЕКГ не співпадають з клінікою: при вираженому болі ЕКГ нормальна, при відсутності клініки ЕКГ вказує на глибокий від’ємний зубець Т; характерні ознаки порушення реполяризації. Проби з фіз. навантаженням та нітрогліцерином від’ємні, з БАБ, ізадрином - позитивні.

18. Тонзилогенна міокардіодистрофія:

мигдалики та серце взаємозв’язані інервацією та лімфатичними шляхами, тому в разі хронічного тонзиліту швидко розвивається МД. Характеризується болем в ділянці серця різної інтенсивності і тривалості, серцебиттям, відчуттям нестачі повітря. Аускультативно: систолічний шум на верхівці серця, іноді тахікардія (ембріокардія). Позитивний симптом Хегліна (зміна інтервалу “Т-ІІ тон” (N - 0,03-0,05 сек.)). Лікування: тонзилектомія, панангін, БАБ, рибоксин, кокарбоксилаза, АТФ.