3 Вимоги до виконання й оформлення ргр

Виконання розрахунково-графічних робіт здійснюється індивідуально кожним студентом. Номер варіанта і схеми видає студенту викладач. Виконані роботи здають на кафедру у виді розрахунково-пояснювальної записки.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити схему, для якої здійснюється розрахунок; текст завдання; опис рішення задач; роздруківки програм.

Писати розрахунково-пояснювальну записку слід акуратно, без виправлень, від руки чорнилом або пастою, на одній стороні стандартних аркушів паперу (203 х 268 мм). Нумерацію сторінок виконують арабськими цифрами в правому верхньому куті.

У записці необхідно, залишати поля: ліворуч для підшивки 26 мм, справа, знизу і зверху - 20 мм. Всі схеми повинні бути виконані з дотриманням вимог ЕСКД.

Застосування скорочень, крім загальноприйнятих, не допускається. Розрахунки усіх величин необхідно супроводжувати коротким поясненням в наступному порядку: формула в загальному виді, підстановка числових даних, результат обчислень із указівкою розмірності. Формули слід нумерувати. Нумерацію проставляти з правої сторони листа в круглих дужках.

У розрахунково-пояснювальній записці повинен бути наведений список літератури. Посилання на неї в тексті необхідно розташовувати в прямокутних дужках, у яких арабськими цифрами вказують номер даної роботи в списку.

Кожну розрахунково-графічну роботу розглядає викладач кафедри з метою перевірки повноти виконання і готовності до захисту. Якщо розрахунково-пояснювальна записка виконана з дотриманням зазначених вимог і не містить принципових помилок, то викладач допускає студента до захисту. У противному випадку роботу повертають для доробки або виправлення помилок. Виправлення помічених викладачем помилок слід робити на зворотній стороні аркушів. Не можна стирати зауваження викладача і заміняти виправлені аркуші новими.

4. Вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи 1

4.1 Загальна методика розрахунку кіл постійного струму по методу законів Кирхгофа

Цей метод є найбільш загальним методом розрахунку електричних кіл. Він заснований на рішенні системи рівнянь, складених по першому і другому законах Кирхгофа щодо реальних струмів у гілках розглянутого кола.

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

4.1.1 Визначають кількість гілок р у даній схемі. У кожній гілці довільно вибирають напрямок струму, що приймають за позитивне і позначають на схемі стрілкою.

4.1.2 Визначають кількість вузлів q і число незалежних контурів n = p - (q -1).

4.1.3 Складають (q - 1) рівнянь по першому законі Кирхгофа для вузлів і n незалежних рівнянь по другому закону Кирхгофа для незалежних контурів.

4.1.4 Вирішують систему рівнянь і визначають струми в гілках. Якщо розглянуте електричне коло містить джерела струму, то число незалежних рівнянь системи дорівнює p – S, де S – число гілок із джерелами струму. У цьому випадку при складанні рівнянь по другому закону Кирхгофа слід вибирати контури так, щоб у них не входили гілки з джерелами струму.

4.2 Приклад розрахунку кола постійного струму методом законів Кирхгофа

Розрахункова схема надана на рис.4.1, де J₁ = 0,05 A, J₂ = 0,06 A, E₁ = 270 B, R₁ = 10000 Ом, R₂ = 2000 Ом, R₃ = 1000 Ом, R₄ = 2000 Ом, R₅ = 7500 Ом, R₆ = 3000 Ом.

Розглянуте коло містить вісім гілок (p = 8), чотири вузли (q = 4), два джерела струму (S = 2). Отже, за законами Кирхгофа необхідно скласти р - S = 6 рівнянь. З них по першому закону Кирхгофа - q – 1 = 3 рівняння, по другому – р – S – q + 1 = 3 рівняння.