- •Практичні рекомендації щодо вживання лексики ділового та професійного мовлення
- •Українське літературне слововживання
- •Напрям – напрямок
- •Вибір слова
- •Українські відповідники до слів іншомовного походження
- •Тавтологія
- •Міжмовні омоніми
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Вибір прийменника у діловому мовленні
- •Етикетні мовні формули
- •Звертання
- •Прощання
- •Запрошення та прохання
- •Згода, підтвердження
- •Заперечення, відмова
- •Вибачення
- •В гостях
- •Здивування
- •Типові помилки у слововживанні
- •Типові мовні звороти
- •Абревіатури в діловому та фаховому мовленні
- •Усталені сполуки
- •Імена по батькові
- •Список рекомендованої літератури
Напрям – напрямок
В усіх значеннях вживаються паралельно, але коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, частіше вживається слово «напрямок» (вітер змінних напрямків), в інших значеннях переважає слово «напрям».
ОСОБИСТИЙ – ОСОБОВИЙ
Особистий. 1. Який належить окремій особі, призначений для індивідуального користування (бібліотека, транспорт). 2. Який здійснюється певною особою безпосередньо, а не через інших (запис, нагляд лікаря, контроль). 3. Стосується певної особи, виражає її індивідуальність (життя, характер).
Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу (посвідчення, склад, справа, рахунок).
ОЩАДЛИВИЙ – ОЩАДНИЙ
Ощадливий. Який бережно витрачає що-небудь, дотримується економії, сприяє їй (господар, дружина, витрачання коштів).
Ощадний. Пов’язаний із збереженням заощаджень, вкладів (банк, каса, книжка).
ПАЛИВО – ПАЛЬНЕ
Паливо. Горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ, тощо), яка використовується для одержання теплової енергії, тепла (природне, ракетне).
Пальне. Паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка, газ).
ПЕРВИННИЙ – ПЕРВІСНИЙ
Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий (обробка, документ, продукція). 2. Який існує, з’являється раніше чогось (коріння, ознака). 3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації (організація).
Первісний. Який існував у найдавніші періоди історії людства (суспільство, мистецтво, людина).
ПОКАЖЧИК – ПОКАЗНИК
Покажчик. Напис, стрілка, довідник (дороги, алфавітний, температури).
Показник. Свідчення, доказ, ознака чогось; дані про досягнення чогось (зрілості, культури, економічний).
ПРИВЛАСНЮВАТИ – ПРИСВОЮВАТИ
Привласнювати. Робити щось власністю (знання, річ).
Присвоювати. Надавати комусь службового або почесного звання (звання кандидата наук).
РОБІТНИК – ПРАЦІВНИК
Робітник. Людина, яка працює на промисловому підприємстві (цеху, заводу, фабрики).
Працівник. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом; службовець, співробітник (керівний, науковий, партійний, торговельний).
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – ПРОФЕСІЯ – ФАХ
Спеціальність. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва, в якій людина працює; основна кваліфікація (програміста, хірурга).
Професія. Рід занять, певна форма трудової діяльності (лікаря, вчителя, інженера).
Фах. Трудова діяльність, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія, спеціальність, кваліфікація (лікаря, хірурга).
СТАВЛЕННЯ ––ВІДНОШЕННЯ
Ставлення. Характер поводження з ким, чим-небудь (до роботи, до батьків).
Відношення. 1. Взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами, аспект, погляд (мислення до буття; геометричне). 2. Діловий лист (надіслати відношення).
СТАНОВИЩЕ – ПОЛОЖЕННЯ – СТАН
Становище. Обстановка, ситуація, обставини життя людини і суспільства (міжнародне, офіційне; знайти вихід зі становища).
Положення. Зведення правил, законів; наукове твердження; спосіб розміщення тіла в просторі (про вибори; фізики; вертикальне).
Стан. Позначає суму якостей чогось на певний момент часу (фінансів, справ, хворого, за станом на...).
СУСПІЛЬНИЙ – ГРОМАДСЬКИЙ
Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя (праця, свідомість, наука, небезпека). 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві (клас, система, форма господарювання, буття).
Громадський. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю становища інтересів; належний усій громаді; призначений для загального користування; який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу (суд, збори, земля, харчування, діяч, організація).
ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ
Тактичний. Стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції (маневр, успіх, перевага, заходи, ракети).
Тактовний. Володіє почуттям міри, такту в чомусь (людина, допомога, керівництво).
УЯВА – УЯВЛЕННЯ
Уява. Здатність уявляти – змальовувати, створювати щось у думках, свідомості; фантазування (багата, мимовільна, творча, убога).
Уявлення. Знання, розуміння чогось (помилкове, релігійне, про мистецтво).
ЧИСЕЛЬНИЙ – ЧИСЛЕННИЙ
Чисельний. Який стосується числа,; числовий; кількісний (аналіз, перевага, зростання населення).
Численний. Який складається з великої кількості когось, чогось (загін, аудиторія, група, організація, товариство, досліди, зразки).
ШАР – ВЕРСТВА – ПЛАСТ
Шар. Однорідна маса, речовина, що покриває поверхню або міститься між чим-небудь (верхні шари атмосфери, фільтрувальний шар).
Верства. Горизонтально розміщена маса чого-небудь; геологічні терміни (поверхнева, водоносна). У переносному значенні: верстви суспільства.
Пласт. 1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси (глини, снігу). 2. Скиба ґрунту, піднята плугом за один раз.
ШКІРНИЙ – ШКІРЯНИЙ
Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) – зовнішнього покриву людини і тварини; пов’язаний з хворобами шкіри (покрив, подразнення, захворювання, диспансер).
Шкіряний. Виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою, призначений для виготовлення шкіри (взуття, футляр, завод, сировина).
