Змістовний модуль 1. Основи розвитку економічної системи

Тема 1. Предмет і метод політичної економії

Методичні рекомендації

Зародження і розвиток економічної науки

Дискусійність проблем політичної економії, або економічної теорії, визначається неоднозначним трактуванням її предмета різними школами й течіями з розвитком суспільства, спробами встановити жорсткі межі предмета (об'єкта) пізнання (мікрорівень, макрорівень). Незаперечним є підтвердження, що кожна наука повинна мати свій предмет дослідження. Наука — це система знань про закони розвитку природи або суспільства. Економічна наука — це система знань про закони економічної діяльності суспільства.

Основні етапи розвитку політичної економії як науки

Меркантилізм (XV – XVII ст.) Зародження політичної економії –А.Монкретєн. Наука про багатство у формі грошей. Торгівля є джерелом накопичення багатства.

Класична політекономія (XVII – XIX ст.) Вивчення сфери матеріального виробництва і становлення трудової теорії вартості –В. Петті, П. Буагільбер, Ф. Кене. Школа фізіократів – джерелом багатства є праця у сільському господарстві у якому створюється додатковий продукт.

Класична політекономія – А. Сміт, Д. Рікардо. Джерелом накопичення багатства і вартості є праця у всіх галузях матеріального виробництва.

Марксистська політекономія (XIX – XX ст.) – К. Маркс. Завершення трудової теорії вартості формулюванням закону вартості.

Маржиналізм (XIX – XXст.) К.Менгер, Ф. Візер, Є. Бем-Баверк. Як протилежність трудової теорії вартості сформулювали теорію граничної корисності матеріального блага, яка визначає ціну.

Неокласична політекономія (сер.XIX – XX ст.) А. Маршал зробив спробу поєднати класичну школу і маржиналізм.

Кейнсіанство ХХст. Дж. Кейнс вперше обґрунтував необхідність державного регулювання ринкової економіки на макрорівні.

Завдання

Завдання 1. Пригадавши один день із життя Вашої родини, визначте, у яких випадках її члени ставали суб’єктами економічних відносин.

Завдання 2. Англійський економіст Адам Сміт ще у XVIII ст. висловив таку думку: «На підставі аналізу дійсності економічна наука повинна пропонувати таку економічну політику, яка б давала людям щедрий доход або засоби до існування, а точніше, забезпечувала б їм можливість самостійно добувати їх». Чи відповідає таке визначення завдання економічної науки сучасним уявленням про мету економічного дослідження?

Завдання 3. Доповніть наведені визначення економічної науки:

1. Економічна наука вивчає, як створюються і розподіляються продукти в суспільстві.

2. Економічна наука вивчає виробничі ресурси суспільства.

3. Економічна наука досліджує, як краще задовольняти потреби людей.

Завдання 4. Запишіть у конспект найвидатніших економістів і спробуйте обґрунтувати їхній персональний внесок у розвиток політичної економії як науки.

Завдання 5. Доведіть чому сьогодні широка економічна освіта – одна з найважливіших загальнолюдських цінностей, без яких неможливий подальший прогрес цивілізації.

Завдання 6. Коли Пола Самуельсона запитали, навіщо вивчають економічну теорію, він назвав кілька причин. По-перше, у надії заробити гроші. По-друге, до вас ставляться як до безграмотного, якщо ви не знаєте законів попиту та пропозиції. По-третє, тому, що політекономію називають «королевою суспільних наук» — найстаршої з мистецтв, новітньою з наук. А як би ви відповіли на це питання?

Завдання 7. Спробуйте сформулювати основні завдання, що ставить суспільство перед економічною наукою.

Завдання 8. Давньогрецькі мислителі визначили економіку як науку про домашнє господарство. Прокоментуйте це положення.

Завдання 9. У книзі «Юність науки» А. В. Анікін пише: «Коли первісна людина вперше зробила кам'яну сокиру, це ще не була економіка. Це була, так сказати, тільки техніка. Але, маючи кілька сокир, група мисливців убила оленя. М'ясо цього оленя було поділено між ними, цілком ймовірно, порівну. Якби одні одержували більше, ніж інші, то останні просто не могли б вижити. Поступово життя громади ускладнювалася. Можливо, у ній з'явився майстер, що виготовляв для мисливців гарну зброю, але сам не ходив на полювання. Добуті м'ясо і риба розподілялися між мисливцями і рибалками, виділялася частка «зброяреві» і т.д. На якійсь стадії розвитку з'явився обмін продуктами праці між громадами й усередині громади. Це була, хоча і примітивна, нерозвинена, але вже економіка». Які обставини приводять до появи економіки?

Тести

1. Коли виникла економічна наука як самостійна галузь знання:

а) у стародавньому світі;

б) у період рабовласництва;

в) у середньовіччі;

г) під час переходу від феодалізму до капіталізму;

д) у період капіталізму.

2. Яка школа економічної теорії приділяла головну увагу (у практичних рекомендаціях) протекціонізму:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) кейнсіанців;

д) монетаристів.

3. Яка школа політичної економії відносила до продуктивної праці лише діяльність у сфері зовнішньої торгівлі:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів.

4. Яка школа політекономії обмежувала сферу продуктивної праці аграрним сектором:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів.

5. Хто вперше ототожнив виробничу сферу зі сферою матеріального виробництва:

а) меркантилісти;

б) фізіократи;

в) Адам Сміт;

г) марксисти;

д) інституціоналісти.

6. Які течії політекономії зробили значний внесок у розвиток трудової теорії вартості:

а) меркантилізму;

б) фізіократії;

в) класичної буржуазної політекономії та марксизму;

г) маржиналізму;

д) кейнсіанство.

7. Яка школа політекономії розробила теорію додаткової вартості:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) інституціоналістів.

8. Яка школа економічної теорії ґрунтується на граничних категоріях:

а) марксистів;

б) меркантилістів;

в) фізіократів;

г) інституціоналістів;

д) маржиналістів.

9. Яка школа економічної теорії особливу увагу приділяє соціальним установам та інфраструктурі у функціонуванні народного господарства:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) монетаристів;

д) інституціоналістів.

10. Які основні явища потрібно враховувати для формулювання повного визначення предмета політекономії:

а) економічні відносини як базис суспільства;

б) соціально-політичну надбудову, котра впливає на господарське життя;

в) рідкість ресурсів;

г) безмежність потреб;

д) усі попередні відповіді правильні разом.

11. У якому розділі економічної теорії безпосередньо вивчається світове господарство:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне.

12. У якій частині економічної теорії досліджуються питання національної економіки:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне.

13. У якій частині економічної теорії безпосередньо розглядаються проблеми господарської діяльності на рівні галузей, їхніх комплексів і регіонів окремих країн:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне.

14. У якій частині економічної теорії вивчаються питання господарської діяльності на рівні фірм і домогосподарств:

а) мікроекономіці;

б) макроекономіці;

в) мезоекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне.

15. Що є об'єктом досліджень у мегаекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) світогосподарські процеси.

16. Що є об'єктом досліджень у макроекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) народне господарство і світова економіка.

17. Що є об'єктом досліджень у мезоекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей та економіка регіонів країни;

г) народне господарство;

д) світова економіка.

18. Що є об'єктом досліджень у мікроекономіці:

а) діяльність фірм і життя домогосподарств;

б) господарство окремих галузей;

в) економіка регіонів країни;

г) народне господарство;

д) світова економіка.

19. Чи завжди судження, що правильні для мікроекономіки, справедливі й для макроекономіки:

а) завжди;

б) ніколи; а) іноді;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові.

20. Що є прямим результатом пізнавальної функції політекономії:

а) розробка економічної політики держави;

б) ідеологія соціальних груп і націй;

в) формулювання економічних категорій, законів, принципів і моделей;

г) збирання емпіричних даних про господарське життя;

д) попередні відповіді помилкові.

21. У чому полягає сутність економічних категорій:

а) господарські терміни;

б) явища економічного буття;

в) господарські процеси;

г) загальні поняття, котрі ідеально відображають властивості економічних явищ та їхні особливості;

д) попередні відповіді помилкові.

22. Які економічні категорії стосуються усіх формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне.

23. Які економічні категорії стосуються не усіх, а тільки декількох формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне.

24. Які економічні категорії стосуються виключно окремих формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне.

25. Що таке економічний закон:

а) адміністративна вимога;

б) юридичне положення;

в) окремий акт господарського життя;

г) уявлення вчених-економістів;

д) суттєвий, об'єктивний, необхідний, сталий, причинно-наслідковий зв'язок між певними господарськими явищами або всередині них.

26. Які зв'язки між господарськими явищами та всередині них становлять економічні закони:

а) суттєві;

б) необхідні та сталі;

в) об'єктивні;

г) причинно-наслідкові;

д) усі попередні відповіді правильні.

27. Які економічні закони регулюють життя в усіх формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне.

28. Які економічні закони регулюють життя не в усіх, а в декількох формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне.