Іі клас

Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань і умінь учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

12

Відкриває двері школа.

У дружньому школярському колі.

Про добрі і не дуже добрі справи школярів.

Учень уміє:

– уважно слухати читання вчителя;

– чітко вимовляти всі звуки й склади рідної мови при читанні;

–правильно вголос читати речення цілими словами;

– розрізняти лексичне значення слів під час читання;

– виділяти в тексті незрозумілі слова;

– відповідати на запитання за змістом прочитаного.

Мовленнєвий розвиток.

Удосконалення техніки читання, дотримання відповідного темпу, уникнення замін і пропусків окремих частин слів; самостійне бачення помилок та виправлення їх при читанні слів.

Розвиток пізнавальної діяльності. Розуміння конкретного змісту прочитаних текстів, усвідомлене читання;

встановлення предметних та просторових зв’язків між фактами й подіями, описаними в тексті.

Формування позитивних якостей особистості учня.

Усвідомлення на практичному рівні понять: чесність, порядність (у відношеннях між школярами, між учнем та вчителем; уміння відрізняти позитивні дії дітей від негативних та адекватно їх оцінювати.

ІІ

12

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини

Нема на світі краю милішого за нашу Україну.

Батьківщина починається з рідного порога.

Люби і примножуй красу рідного краю.

Учень:

– правильно, усвідомлено цілими словами читає текст уголос;

– розуміє пряме значення слів у тексті;

– усвідомлює про кого і про що прочитав у творі;

– має початкове уявлення про те, як пов’язані автор і його твір;

– виділяє (за запитаннями вчителя) героїв творів та характеризує деякі їхні риси зовнішності й поведінки;

– вміє відповісти простим реченням на запитання вчителя що вимагають розкриття причиново-наслідкових зв’язків;

– знає, у якій країні живе, називає столицю України, своє місто (село);

– уміє розповісти (за запитаннями вчителя) про свій край, свою родину.

Мовленнєвий розвиток.

Розвиток чіткої дикції на основі тренування артикуляційного апарату;

правильна вимова слів та їх наголошування під час читання.

Дотримання пауз між реченнями при читанні.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Розвиток смислової здогадки на основі прочитаного тексту;

засвоєння знань про державні символи (гімн, прапор, Тризуб),

знання своєї адреси, своєї родини.

Формування позитивних якостей особистості учня та розвиток емоційно-вольової сфери.

Усвідомлення того, що наша Батьківщина – чудовий край, що вона рідна для кожного з нас;

усвідомлення того, що для кожного найрідніші батько, мати, брати, сестри, дідусь, бабуся – сім’я, родина, місце, де народився;

країна, в якій живеш;

уміння емоційно висловлювати свої почуття по відношенню до родини, до Батьківщини.

ІІІ

12

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово

Віршовані твори українських авторів для дітей.

Віршована усна народна творчість для дітей: пісеньки, загадки, лічилки, швидкомовки, прислів’я.

Учень:

– розрізняє різновиди віршованих творів: пісня, загадка, лічилка, прислів’я;

– розрізняє авторський і народний віршований твір;

– за допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова й вирази, які охарактеризують рідну мову;

– будує речення з влучними словами й словосполученнями про рідну мову ;

– декламує по пам’яті один-два вірші, загадки, лічилки, пісні, прислів’я на згадані теми.

Мовленнєвий розвиток.

Формування вмінь читати віршований твір не за рядками, а за смисловими одиницями, які розрізняються розділовими знаками, римуванням.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Аналітичне читання з установкою: „Чи все мені зрозуміло? Чи я так розумію?”

намагання у випадках нерозуміння звертатися із запитаннями до вчителя;

уміння бачити цінність народних творів, складених рідною мовою.

Формування позитивних якостей особистості учня та емоційний розвиток особистості.

Прищеплення патріотичних почуттів, любові до рідної мови;

емоційне реагування на прослухане, прочитане, захоплення тим, що сподобалося;

уміння добирати мовленнєві засоби для висловлення своїх почуттів.

ІУ

14

Українські народні казки.

Казки українських письменників

Учень:

– поскладово читає багатоскладові слова в тексті, а також незнайомі слова та слова з подвійними приголосними;

– усвідомлює окремо прочитані речення;

– розрізнює народні та авторські казки;

– виділяє дійових осіб казки;

– характеризує за допомогою запитань учителя зовнішній вигляд персонажів, їхній емоційний стан;

– розуміє, що казка, як художній твір, має вимисел, фантазію;

– розкриває просторові та часові зв’язки між фактами, подіями, зображеними в казці.

Мовленнєвий розвиток.

Удосконалення техніки читання;

диференціація конкретних значень слів;

засвоєння значень слів та словосполучень, що характеризують явища, віддалені від життєвого досвіду дітей.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Різнобічний аналіз змісту казки, детальний розбір його за запитаннями;

встановлення різноманітних зв’язків між предметами, подіями, які описані в казці;

розрізнення народної й літературної казки

Формування позитивних якостей особистості учня та емоційний розвиток особистості.

Уміння розрізняти вчинки персонажів казки, відділяти позитивне від негативного, співчутливо ставитися до персонажів, які потребують допомоги.

У

24

Взимку, влітку і завжди.

Вабить барвами і плодом світ осінньої природи.

Ходить, ходить зима гаєм білосніжним, килимочки простеляє по доріжках…

Учень:

– уміє вголос плавно, виразно, у помірному темпі читати речення;

– дотримується пауз у кінці речення;

– розуміє значення більшої частини слів у тексті;

– усвідомлює значення слів-ознак предметів, що характеризують красу осінньої пори;

– розповідає про свої спостереження за природою восени та взимку у зв’язку з прочитаним текстом;

– розрізняє жанри творів – оповідання, вірш, казка, загадка;

– визначає за допомогою вчителя основну думку твору: про кого і про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник?

Мовленнєвий розвиток.

Пунктуаційне оформлення текстів: дотримання правильної інтонації в кінці питальних та окличних речень:

виділення голосом важливих за смислом слів (вживання логічного наголосу).

Розвиток пізнавальної діяльності.

Знаходження істотних ознак у змісті тексту, диференціація істотного від неістотного;

розуміння художніх засобів, вживаних у творах;

відтворення учнями зображених письменником картин природи у різні пори року і передача їх словами.

Формування позитивних якостей особистості учня та емоційний розвиток особистості.

спостережливість, захоплення природою рідного краю, дбайливе ставлення до всього, що оточує учня;

емоційне висловлення свого ставлення до краси рідного краю в різні пори року.

В саду цілує бджілка знову весняну усмішку квіткову.

Учень:

– розрізняє емоційне забарвлення змісту прочитаного твору (бадьорість, веселість, сум)

– називає емоційний стан дійових осіб твору;

– відтворює по пам’яті прочитані фрагменти речень та цілі речення;

– знаходить у тексті за допомогою вчителя слова й вислови, які характеризують весняний пейзаж, дії героїв творів;

– доповнює зміст тексту за запитаннями типу: Де…? Коли…? Чому…? Які…? Як…?

– знаходить у тексті речення, які підтверджують висловлену думку;

– формулює запитання до виділеної вчителем частини тексту.

Мовленнєвий розвиток.

Дотримання інтонаційних мовних та позамовних засобів (сили голосу, тону, жестів) при декламуванні віршів та читанні прозових творів.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Розуміння всіх речень, з яких складається текст, сприймання їх як частини абзацу і частини оповідання;

Формування позитивних якостей особистості учня та емоційний розвиток особистості.

Уміння висловити, що здивувало в творі; коли дитина найбільше хвилювалася при читанні твору?

Виглянь, виглянь, сонечко, усміхнись, наливайся, житечко, колосись.

Учень:

– читає текст цілими словами;

– адекватно сприймає емоційний настрій дійових осіб твору;

– визначає, з допомогою вчителя, про що йде мова в тексті;

– знаходить у тексті (за допомогою вчителя) слова й вирази, які характеризують картини природи влітку;

– виділяє у змісті прочитаних творів характерні риси природи весною та влітку;

– знаходить спільне й відмінне у змісті творів, що характеризують явища природи, дії людей у різні пори року;

– користується опорними малюнками при заучуванні вірша на тему літа;

– добирає, за допомогою вчителя, заголовки до частин тексту.

Мовленнєвий розвиток.

Знаходження в тексті ключових слів, а також слів і речень для характеристики героя (опис зовнішності, мова), подій;

використання відповідної лексики твору.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Адекватне сприймання, називання емоційного стану дійових осіб твору, мотивування їхніх вчинків;

прогнозування за назвою і початком твору його змісту;

добір заголовків до тексту, вибір серед них найвдалішого;

відтворення уявних образів на основі зіставлення реалістичного і образного опису предмета.

Формування позитивних якостей особистості

Адекватне ставлення до літньої природи, намагання її зберегти, працьовитість, доброта.

УІ

14

Чарівний світ навколо нас

У світі рослин

Про друзів наших менших

Учень:

– здійснює вибіркове читання тексту за завданням учителя;

– ділить текст на частини за запитаннями вчителя;

– бере участь у складанні заголовку до кожної частини;

– передає повний зміст прочитаного тексту за запитаннями вчителя;

– здійснює ілюстрування художніх образів твору (картин природи, рослинний і тваринний світ);

– бере участь в ігрових ситуаціях, у яких учні виступають у ролі авторів, акторів і глядачів;

– заповнює пропуски у художньому описі предмета;

– розрізняє у тексті мову автора та мову дійових осіб.

Мовленнєвий розвиток.

Уміння читати напівголосно;

складання речень із засвоєними словами;

добір синонімів для пояснення значень слів;

використання у мовленні яскравих образних висловів, вживаних у тексті.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Порівняння прочитаного про рослинний і тваринний світ із власним досвідом, спостереженнями;

уміння висловлювати свої судження за змістом прочитаних творів та обґрунтовувати їх.

Розвиток емоційної сфери.

Визначення загального емоційного настрою твору;

адекватне емоційне реагування на його зміст;

здатність відчувати радість, задоволення від повторного слухання і перечитування твору.

УІІ

14

Казки народів світу.

Учень:

– виразно, плавно читає текст казки голосно, напівголосно, мовчки;

– визначає жанр твору, виділяє персонажів казок;

– висловлює своє ставлення до персонажів: хто сподобався, хто не сподобався?

– обґрунтовує своє рішення, відповідаючи на запитання: чому…?

– сприймає й розуміє зміст прочитаного вчителем та самостійно;

– визначає основну думку казки (за допомогою вчителя);

– здійснює вибіркове читання казки за запитаннями вчителя;

– співставляє ілюстрації із певною частиною змісту казки;

– бере участь в інсценізації казки.

Мовленнєвий розвиток.

Розвиток чіткої дикції на основі вправ для розминки;

початкові уміння читати впівголосу та мовчки;

уміння уповільнювати та пришвидшувати темп читання.

Розвиток пізнавальної діяльності.

Розуміння художніх засобів, смислів, шляхом визначення причиново-наслідкових зв’язків, оцінних суджень;

усвідомлення смислових зв’язків між реченнями і частинами тексту;

усвідомлення казкових прикмет: зачин, кінцівка.

Розвиток емоційної сфери.

Виявлення сили й динаміки почуттів автора, сприймання засобів художньої виразності, з допомогою яких він створює художній образ природи, персонажу.