- •5. Безпека технологічних процесів у тваринництві
- •6. Безпека праці під час виробництва та зберігання продукції
- •7. Безпека праці під час обслуговування великих тварин
- •8. Безпека праці під час обслуговування дрібних тварин
- •9. Безпека праці під час проведення ветеринарно-санітарних заходів
- •10. Безпека праці в лабораторіях ветеринарної медицини і ветсанекспертизи
- •5. Безпека технологічних процесів у тваринництві
- •5.1. Виробничі небезпеки й травматизм у тваринництві. Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів та виробничого обладнання. Технічні засоби безпеки
- •Технічні засоби безпеки
- •Сигналізація і її види
- •Знаки безпеки
- •5.2. Безпека праці при використанні спеціальних установок, машин і механізмів на фермах Безпека праці при експлуатації доїльних установок
- •Безпека праці на стригальному пункті та під час купання овець
- •Безпека праці при застосуванні установок для опромінення
- •5.3. Безпека під час заготівлі, приготування та роздавання кормів
- •5.4. Безпека під час перевезення тварин
- •5.5. Електробезпека у тваринництві
- •6. Безпека праці під час виробництва та зберігання продукції
- •6.1. Безпека праці під час пастеризації молока, обслуговування холодильних установок та роботи на сепараторах
- •6.2. Безпека праці підчас роботи з посудинами Дьюара
- •6.3. Безпека праці під час доїння тварин
- •6.4. Безпека праці при експлуатації автоклавів
- •6.5. Безпека праці в хімічних лабораторіях
- •7. Безпека праці під час обслуговування великих
- •7.1. Загальні вимоги безпеки при обслуговуванні тварин
- •7.2. Безпека праці під час обслуговування бугаїв і корів Безпека праці під час обслуговування бугаїв
- •Безпека праці під час обслуговування корів
- •7.3. Безпека праці під час обслуговування коней
- •7.4. Безпека праці під час обслуговування свиней
- •7.5. Безпека праці під час догляду за вівцями
- •8. Безпека праці під час обслуговування дрібних тварин
- •8.1. Безпека праці під час обслуговування птиці
- •8.2. Безпека праці під час обслуговування кролів
- •8.3. Безпека праці під час роботи з бджолами
- •8.4. Безпека праці під час обігрівання та опромінення тварин
- •8.5. Забезпечення пожежної безпеки тваринницьких ферм
- •8.5.1. Пожежна небезпека тваринницьких ферм
- •8.5.2. Протипожежні заходи при експлуатації тваринницьких ферм Організаційні заходи при експлуатації тваринницьких ферм
- •Забезпечення пожежної безпеки тварин
- •При експлуатації електроустановок забороняється:
- •Забезпечення пожежної безпеки установок по тепловій обробці кормів
- •Пожежне водопостачання
- •Витрати води на зовнішнє пожежогасіння на одну пожежу с.-г. Підприємств, будівель і споруд
- •8.6. Блискавкозахист
- •9. Безпека праці під час проведення ветеринарно-
- •9.2. Безпека праці під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами
- •9.2.1. Санітарно-профілактичні заходи
- •9.2.2. Лікувальні заходи
- •9.2.3. Діагностичні дослідження
- •10. Безпека праці в лабораторіях ветеринарної медицини і ветсанекспертизи
- •10.1. Загальні вимоги до лабораторій і працівників
- •Виробничі приміщення
- •Побутові приміщення
- •10.2. Безпека праці під час роботи в технологічних приміщеннях ветеринарної медицини
- •10.2.1. Приймання патологічного та інших матеріалів для дослідження
- •10.2.2. Робота в боксах
- •10.2.3. Робота в секційній
- •10.2.4. Робота в бактеріологічному відділі
- •10.2.5. Робота в серологічному відділі
- •10.2.6. Робота в паразитологічному відділі
- •10.2.7. Робота в хіміко-токсикологічному відділі
- •10.3. Вимоги безпеки під час транспортування та зберігання хімічних і лікарських засобів, біопрепаратів, реактивів для ветеринарних лабораторій
- •Література
8.6. Блискавкозахист
Блискавка – електричний розряд в атмосфері між зарядженими хмарами і землею, між хмарами. Потенціал у блискавці може коливатися від 106 до
109 В. Внаслідок розряду на землю по каналу блискавки протікає струм до 230– 250 кА, який розігріває його до температури 30000оС. Такі розряди мають велику пожежну небезпеку.
Блискавкозахист – це комплекс захисних заходів і засобів від блискавки, які гарантують безпеку людей, тварин, збереження будівель, споруд і матеріальних цінностей.
Найпростішими і надійними засобами захисту від блискавки є створення блискавковідводів.
Блискавковідвід – це пристрій, який піднімається над об’єктом, сприймає удар блискавки, а її струм відводить у землю. Залежно від призначення вони бувають стержневі, тросові (антенні) і сітчасті.
При спорудженні блискавковідводу важливе значення має правильний вибір зони його захисту.
Зона захисту блискавковідводу – це частина простору, всередині якого об’єкти захищені від ударів блискавки з певним рівнем надійності. Залежно від призначення, типу і конструктивних особливостей блискавковідводів зона захисту може забезпечувати надійність понад 95% (тип Б) і понад 99,5% (тип А).
Блискавковідвід складається із блискавкоприймача, струмовідводу і заземлювача.
Блискавкоприймачі виготовляють із сталі різного профілю з площею поперечного перетину не менше 100 мм2 і довжиною 1–1,5м. Струмовідводи виготовляють із стального дроту діаметром не менше 6мм. Заземлювачі роблять із металевих труб, кутників або стержнів аналогічно заземлювачам електричних установок. Залежно від категорії захисту заземлювач може мати опір 5, 10 або 20 Ом (рис.2). Всі з'єднання зварюють.
Для одиночного стержньового блискавковідводу висотою h зона захисту має вигляд конуса висотою hО, основою якого є коло радіусом rО (рис. 1).
Рис.1. Зона захисту стержньового блискавковідводу
На практиці за відомими розмірами об’єкта, який необхідно захищати, визначають необхідну висоту блискавковідводу h за формулою:
h = (rх+1,63 hх) / 1,5.
Усі з’єднання в процесі монтажу системи блискавкозахисту (блискавкоприймач – струмовідвід – заземлювач) виконують за допомогою зварювання.
Реально одиночний блискавковідвід можна виконати до 10–12 метрів заввишки. При великих розмірах об’єктів або великих територіях, які потрібно захищати від ударів блискавки, одиночні стержньові блискавковідводи , якщо їх використовувати, не спроможні захистити із заданою вірогідністю. У таких випадках можна застосовувати два і більше одиночних невисоких стержньових блискавковідводи, але їх загальна зона захисту забезпечить захист об’єктів або території із заданою вірогідністю (рис.2).
Рис.2. Застосування двох одиночних блискавковідводів
З рисунка видно, що зони захисту двох блискавковідводів складуються, і загальна зона забезпечує захист об’єкта.
Для визначення висоти блискавковідводів потрібно задатися двома величинами: L – відстанню між блискавковідводами і мінімальною висотою зони захисту між блискавковідводами – hО .
Необхідну висоту блискавковідводів при відомих значеннях L і hО
визначають за формулою:
h = 0,571 hО + √ 0,183 hО 2 + 0,0357 L2 .
При L > 5h загальна захисна зона захисту порушується.
