- •Методичний посібник
- •«Інженерна та комп’ютерна графіка»
- •Пояснювальна записка
- •Навчальна програма предмету
- •Методичні вказівки для практичних робіт Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Об'єднання
- •Перетин
- •Множення
- •Віднімання
- •Практичне заняття №3
- •Перша нормальна форма. Можливі недоліки відношення в 1нф
- •Друга нормальна форма. Можливі недоліки відношення в 2нф
- •Третя нормальна форма. Можливі недоліки відношення в 3нф
- •Збереження залежності
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Практичне заняття №4
- •Оператор select
- •Речення select
- •Речення from
- •Відбір рядків (речення where)
- •Умови пошуку
- •Сортування результатів запиту (речення order by).
- •Перелік навчально-методичної літератури
Методичні вказівки для практичних робіт Практичне заняття №1
Тема: Реляційна модель даних. Створення ребяційної БД
Мета: Закріплення теоретичних відомостей та обговорення потенційних помилок при створенні реляційної бази даних. попереднє проектування відносин між ключовими таблицями. Теоретичне знайомство з зовнішніми та первісними ключами. Створення реляційної бази даних. Проектування відносин між ключовими таблицями. Перевірка БД на цілісність. Знайомство з зовнішніми та первісними ключами.
Теоретичні відомості:
Представлення інформації в реляційних БД
Реляційний підхід є найбільш поширеним нині, хоча разом із загальновизнаними достоїнствами має і ряд недоліків. До достоїнств реляційного підходу можна віднести:
наявність невеликого набору абстракцій, які дозволяють порівняно просто моделювати велику частину поширених предметних областей і допускають точні формальні визначення, залишаючись інтуїтивно зрозумілими;
наявність простого і в той же час потужного математичного апарату, що спирається головним чином на теорію великих кількостей і математичну логіку і забезпечує теоретичний базис реляційного підходу до організації баз даних;
можливість ненавігаційного маніпулювання даними без необхідності знання конкретної фізичної організації баз даних в зовнішній пам'яті.
Проте реляційні системи далеко не відразу набули широкого поширення. В той час, як основні теоретичні результати в цій області були отримані ще в 70-х, і тоді ж з'явилися перші прототипи реляційних СУБД, довгий час вважалося неможливим добитися ефективної реалізації таких систем. Проте відмічені вище переваги і поступове накопичення методів і алгоритмів організації реляційних баз даних і управління ними привели до того, що вже в середині 80-х років реляційні системи практично витіснили зі світового ринку ранні СУБД.
Нині основним предметом критики реляційних СУБД є не їх недостатня ефективність, а наступні недоліки :
властива цим системам деяка обмеженість (прямий наслідок простоти) при використанні в так званих нетрадиційних областях (найбільш поширеними прикладами є системи автоматизації проектування), в яких вимагаються гранично складні структури даних.
неможливість адекватного віддзеркалення семантики предметної області. Іншими словами, можливості представлення знань про семантичну специфіку предметної області в реляційних системах дуже обмежені. Сучасні дослідження в області постреляційних систем головним чином втаємничені саме усуненню цих недоліків.
У реляційній моделі розглядаються три аспекти даних :
структура даних (об'єкти даних);
цілісність даних;
обробка даних (оператори).
Розглянемо спеціальну термінологію, вживану у рамках аспекту "структура даних" (Рисунок 1.1).
Рисунок 1.1 – Відношення
Домени
Домен є найменшою семантичною одиницею даних, яка передбачається окремим значенням даних (таким як номер студента, прізвище студента і так далі). Такі значення називають скалярами. Скалярні значення є найменшою семантичною одиницею даних в тому сенсі, що вони є атомарними: в реляційній моделі у них відсутня внутрішня структура. Слід звернути увагу, що відсутність внутрішньої структури при розгляді в реляційній моделі зовсім не означає, що внутрішня структура відсутня взагалі. Наприклад, назва міста має внутрішню структуру (воно складається з послідовності букв) проте, розклавши назву по буквах ми втратимо значення. Значення стане зрозумілим лише у тому випадку, якщо букви складені докупи і в правильній послідовності.
Таким чином, домен - іменована безліч скалярних значень одного типу. Наприклад, домен міст це безліч усіх можливих назв міст. Домени є загальними совокупностями значень з яких беруться реальні значення атрибутів.
Слід звернути увагу, що зазвичай у будь-який момент часу в домені будуть значення, що не є значенням жодного з атрибутів, відповідних цьому домену.
Основне значення доменів в тому, що домени обмежують порівняння. Порівняння матиме сенс для атрибутів, заснованих на одному і тому ж домені. Наприклад, можна порівнювати числовий код студента і оцінку, отриману студентом на іспиті, - і те і інше - цілі числа, проте таке порівняння буде позбавлено сенсу.
Домени, передусім, мають концептуальну природу. Вони можуть бути або не бути явно збережені в базі даних як реальні набори значень (фактично, в більшості випадків вони не зберігаються), але вони мають бути, принаймні, визначені у рамках визначень бази даних. Тоді кожне визначення атрибуту повинне включати посилання на відповідний домен, таким чином, системі буде відомо, які атрибути можна порівнювати, а які - ні.
Порядок виконання роботи:
Ознайомитись з теоретичними відомостями;
Створити реляційну БД на 4 відношення для предметної області «Учбовий заклад»;
Виділити первісні та зовнішні ключі у створеній базі даних;
Перевірити цілісність БД.
