6.2.Інформація, необхідна для формування знань-вмінь: Основна

1. Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням : Навч. пос. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 624 с.

2. Голод Р.Б. Українська мова (за професійним спрямуванням) : [навчальний посібник] / Р.Б. Голод, О.М. Мельничук, Л.І. Сілевич. – Івано-Франківськ : Видавництво ІФНМУ, 2013. – 212 с.

3. Караман С.О. Українська мова за професійним спрямуванням : [навчальний посібник для ВНЗ] / С.О. Караман, О.А. Копусь, В.І. Тихоша. – К. : Літера ЛТД, 2013. – 544 с.

4. Литвин Л.П., Семеренко Г.В. Українська мова за професійним спрямуванням : теорія і практика : навч. посібн. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2015. – 424 с.

7. Мялковська Л.М., Тиха Л.Ю. Українська мова (за професійним спрямуванням) : навч. посіб. – Луцьк : Луцький НТУ, 2015. – 184 с.

8. Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування : [навчальний посібник] / З.О. Мацюк, Н.І. Станкевич. – К. : Каравела, 2010. – 352 с.

9. Півень Н.М. Українська мова за професійним спрямуванням : навч. посібник. – Маріуполь, ПДТУ, 2014. – 280 с.

10. Тетарчук І.В., Дяків Т.Є. Українська мова за професійним спрямуванням : [навчальний посібник для підготовки до іспитів] / І.В. Тетарчук, Т.Є. Дяків. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 186 с.

Додаткова

1. Баранська Л.Б., Прокопович Л.С. Практикум з української мови за професійним спрямуванням. Навчально-методичний посібник. – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Дрогобич, Швидкодрук, 2014. – 128 с.

2. Тести з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (навчальний посібник для студентів-нефілологів) / Л.Є. Азарова, О.В. Ковтун. – Вінниця : ВНТУ, 2014. – 209 с.

Словники

1. Бріцин В. М., Тараненко О. О. Українсько-російський і російсько-український словник: Сфера ділового і професійного спілкування. – К. : Вища школа, 2011 – 551 с.

2. Вусик О.С. Словник синонімів української мови : [понад 2500 синонімічних гнізд] / О.С. Вусик. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2013. – 576 с.

3. Дорошенко Т. С. Сучасний український правопис / Т. С. Дорошенко, І. А. Череп. – Х. : Торсінг плюс, 2011. – 320 с.

4. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Харків : Торсінг плюс, 2010. – 768 с.

5.Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Медицина в термінах і визначеннях. – К.: Книга плюс, 2013.

6. Новий український тлумачний словник: близько 20 000 слів і словосполучень / [уклад. : Н. Д. Кусайкіна, Ю. С. Цибульник]; за заг. ред. В. В. Дубічинського. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2010. — 608 с.

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке мова?

2. Дайте визначення державної мови.

3. Що означає поняття „літературна мова”?

4. Чим відрізняються поняття „національна мова” та „літературна мова”?

5. Хто став основоположником сучасної української літературної мови?

6. Хто є зачинателем нової української літературної мови?

7. Назвіть функції мови.

8.У чому полягає суть комунікативної функції мови?

9. Що таке норма літературної мови?

10. Що регламентують орфоепічні норми?

11. Що ви розумієте під орфографічними нормами?

12. Які словники фіксують орфографічні норми?

13. Що передбачають лексичні норми?

14. Назвіть дві форми сучасної української літературної мови.

15. Що таке стиль мови?

16. Назвіть основні стилі сучасної української літературної мови.

Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.

1. Мова — це:

а) суспільне явище, що виникає, розвивається, живе й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування;

б) мовна діяльність, конкретне говоріння, що проходить у часі і виявляється у звуковій або письмовій формі;

в) володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети й змісту мовлення.

2. Яке з даних тверджень помилкове?

а) писемне мовлення є первинним;

б) писемне мовлення завжди спирається на усне;

в) писемне мовлення фіксується графічними знаками.

4. Яке практичне значення додержання орфографічних норм?

а) відіграє важливу роль у спілкуванні людей, сприяє піднесенню рівня мовної культури;

б) робить мовлення зрозумілішим, логічним, естетичним;

в) сприяє послідовності викладу матеріалу;

г) сприяє піднесенню рівня мовної культури.

5. Державна мова — це:

а) єдина національна мова українського народу;

б) закріплена традицією або законом мова, вживання якої є обов’язкове в органах управління та діловодства;

в) володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети й змісту мовлення.

6. Вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови — це:

а) мовний стиль;

б) норми літературної мови;

в) літературна мова;

г) художній стиль.