3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота виконується на стандартних аркушах. Вона має бути виконана державною мовою у вигляді комп'ютерно­го набору або написана від руки чітким, розбірливим почерком без виправлень на одному боці аркуша білого паперу. Рукопис курсової роботи слід писати чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) за винятком титульного аркуша, таблиць, формул, для яких застосовується тільки чорний колір. У разі комп’ютерного набору використовується шрифт Times New Roman 14 через 1,5 інтервал, на сторінці передбачається 30-32 рядки по 57-60 знаків у кожному.

Аркуш курсової роботи повинен мати поля: з лівого боку – 25-30 мм, з правого - 10 мм, зверху і знизу - 20 мм.

Робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою, наведеною в додатку 2. За титульним аркушем послідовно розташову­ються завдання та зміст роботи, в якому зазначаються початкові сторінки кожного розділу її підрозділу, їх назви у змісті й тексті курсової роботи мають бути тотожними.

Вступ, основні розділи, висновки та список використаної літератури, які розміщуються у вказаній по­слідовності, починаються кожний із нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів має бути наскрізною арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – завдання на курсову роботу, на яких номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять арабськими цифрами, після номера ставиться крапка. Потім друкують заголовок підрозділу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, напри­клад: “2.3” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде за­головок підрозділу. Наступний підрозділ починається після закінчення по­переднього без переходу до нової сторінки.

Зміст, вступ, висновки та список використаних джерел не нумерують.

Заголовки структурних частин курсової роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного виступу, який виставляється табуляцією при комп'ютерному наборі тексту (додаток 5).

Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхід­но подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються впер­ше, або, якщо вони не розміщуються, на наступній сторінці. Таблицю, розмі­ри якої більше формату сторінки, можна переносити на інший аркуш, та розміщувати після згадування в тексті. Ілюстрацію, розмір якої більше фор­мату сторінки, розміщують у додатку. Вони повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації під нею (додаток 6). При необхідності ілюстрації доповнюють пояснюва­льними даними. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, за виключенням ілюстрацій, поданих у до­датках.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис: “Таблиця” із зазначенням її номера, який повинен складатися з номера розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка (додаток 7). Наприклад: Таблиця 3.1 (перша таблиця третього розділу). Якщо в розділі лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш вона повинна мати нумерацію колонок, яка співпадає з нумерацією в основній частині таблиці. Над продов­женням справа розміщують напис “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад “Продовження табл. 3.1”.

Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки, повторюючи в кожній частині заголовки рядків. Кожен рядок, або графа повинні мати одиниці виміру. Якщо одини­ця виміру спільна для всіх даних, її треба вказувати над таблицею справа у дужках.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Стави­ти лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторю­ються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули в роботі нумерують послідовно у межах розділу (додаток 8). Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.2). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів тре­ба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони використовуються у формулі. Значення кожного символу і числового коефі­цієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Якщо формула не вміщується в один рядок, її слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення () або ді­лення (/).

У разі використання формули у наступному розділі повинно бути посилання на номер формули без її повторення. Наприклад: “за формулою 1.2 робимо розрахунок коефіцієнта” і далі наводиться розрахунок з викори­станням конкретних даних.

На усі таблиці, ілюстрації та додатки повинні бути посилання у тексті робо­ті, у яких подаються їх номери. Якщо посилаються в тексті, слова “таблиця”, “рисунок”, “додаток” пишуться повністю, наприклад: на рисунку 2.1, в таблиці 3.2, в додатку А. Якщо посилаються вперше в дужках, пишеться скорочено (табл. 3.2), (рис. 2.1). При повторному посиланні додається скорочено слово “дивись”, наприклад: (див. табл. 2.1), (див. рис. 1.4), (див. додаток А).

Робота повинна бути написана чітко, розбірливо, грамотно, самостійно. Не допус­кається дослівне переписування тексту з вивченої літератури. При необхід­ності можливе використання окремих цитат з обов'язковим зазначенням джерела. При використанні цитат необхідно зробити посилання на літературні джерела, з якої взята цитата, указуючи їхній порядко­вий номер і сторінку в квадратних дужках (наприклад, [2, с. 28]) і розши­фровуючи цей номер у списку використаної літератури наприкінці курсової роботи.

Список використаної літератури розміщується після висновків. Джерела розміщуються в алфавітному порядку.

Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок у книзі. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізви­ще, ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, но­мер журналу або дату виходу газети, сторінки на яких надруковано (додаток 9).

Наприкінці роботи розмішуються додатки. Додатки не входять у текстову частину курсової роботи, подаються після списку використаної літератури. Перелік додатків обговорюються з науковим керівником. Додатки розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі з великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першою великою друкується слово "Додаток..." і велика літера, що позначає додаток. Додаток слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру), крапку та номер розділу, наприклад: А.2 - другий розділ додатку А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: “формула (А.2)”- друга формула Додатка А.

Необхідно стежити за логікою викладання матеріалів, не допускати протиріч між окремими положеннями і різними аналітичними даними.

Скорочення слів, за винятком найменувань одиниць виміру, не допуска­ються. Робота повинна бути зброшурована, аркуші пронумеровані. Курсова робота підписується студентом, ставиться дата її здачі на перевірку.