2. Судовий збір.

Судовий збір є обов'язковим платежем до бюджету при звер­ненні до суду. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Одним із найбільш розповсюджених судових витрат є судовий збір. Судовий збір - це грошовий збір, розмір якого встановлено законом і який сплачується до державного бюджету заінтересованою особою при поданні до суду заяви чи скарги, або сплата за видачу судових документів, який включається до складу трудових витрат.

Судовий збір відіграє потрійну роль і зокрема:

• компенсаційну,

• дисциплінуючу,

• привентивну.

Компенсаційна роль судового збору полягає у поверненні в бюджет коштів, які держава витрачає на утримання судової системи в країні.

Дисциплінуюча роль судового збору пов’язана з тим, що особа, звернувшись до суду з позовом і сплативши судовий збір, буде намагатись вчасно виконувати вимоги закону і суду з метою оперативного розгляду справи і поверненню у зв’язку з цим їй судового збору.

Привентивна роль судового збору полягає в тому, що до суду звертаються лише ті особи, які вважають, що їх права, свободи чи інтереси порушено. Особи, права яких не поруше­но, звертатись до суду не стануть, оскільки розуміють, що по­трібно сплачувати судовий збір і при відмові в задоволенні позову чи скарги судовий збір їм повернуто не буде.

Частина 2 ст. 79 ЦПК України зазначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від спла­ти встановлюються Законом України «Про судовий збір». Го­ловною особливістю цього нормативно-правового акту є те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від міні­мальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна за­ява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідно­шенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Тобто, незалежно від того, скільки разів протягом року змінюватиметься розмір мінімальної заробітної плати, розмір судового збору завжди визначатиметься відповідно до встановленого на початку року розміру мінімальної зарплати.

Платниками судового збору, відповідно до ст. 2 Закону Украї­ни «Про судовий збір», є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду з заявами чи скаргами.

Об’єктами справляння судового збору є:

• подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передба­ченої процесуальним законодавством;

• подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

• видача судами документів.

Ставки судового збору встановлюються ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у таких розмірах:

1. із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати,

2. із позовних заяв немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати,

3. із позовних заяв про розірвання шлюбу - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати,

4. із позовних заяв у разі поділу майна при розірванні шлю­бу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мініма­льної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної за­робітної плати,

5. із заяв про видачу судового наказу - 50 % ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження,

6. із заяв у справах окремого провадження - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати,

7. із заяв про перегляд заочного рішення - 0,1 розміру міні­міні­мальної заробітної плати,

8. з апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєд­нання до апеляційної скарги на рішення суду - 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми,

9. з касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднан­ня до касаційної скарги на рішення суду - 70 відсотків ставки, підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скар­ги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми,

10. заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами - 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі по­дання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, об­численої виходячи з оспорюваної суми,

11. заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України - 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позов­ної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Належна і своєчасна сплата судового збору є запорукою розгляду та вирішення цивільної справи по суті, оскільки не­сплата судового збору призводить до негативних процесуаль­них наслідків для позивача. Зокрема, ч. 1 ст. 121 ЦПК України, закріплює, що суддя, встановивши, що особа не сплатила су­дового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються під­стави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може пере­вищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк спла­тить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.