6. Методи оцінки ефективності логістичної системи.

У межах визначення економічної ефективності логістики можна виділи такі методологічні підходи.

1. Функціональна ефективність кількісно визначається як кори­сний ефект, отриманий у результаті функціонування логістичної системи за визначений період часу. Корисний економічний ефект логістики вимірюється кількістю випущеної продукції, обсягом ви­конаних логістичних послуг, величиною отриманого прибутку і т.п., а також виявляється у високому рівні організації виробництва і, як результат, в економії матеріальних і фінансових ресурсів.

Так, ефект логістики може вимірюватися оптимальним рівнем таких натуральних показників:

1. рівень запасів;

2. час проходження матеріалів логістичним ланцюгом;

3. тривалість циклу виконання замовлення, якість та рівень сервісу;

4. партія вантажів;

5. час реакції на претензії споживачів;

6. тривалість виробничого циклу від замовлення на ресурси до виготовлення продукції;

7. рівень використання виробничих потужностей;

8. маневреність, адаптивність і стабільність роботи та ін.

2. Ефективність логістичної операції, логістичного рішення, фу­нкціонування логістичної системи може бути охарактеризована си­стемою показників, що характеризують їх якість при заданому рівні логістичних витрат. У якості основних ефектоутворюючих факто­рів аналізується рівень матеріальних запасів і потреба в складських площах, надійність і своєчасність постачань, тривалість логістичного циклу, якість і рівень сервісу, застосування бездокументної технології переміщення матеріального потоку.

Порівняння результатів, досягнутих у процесі функціонування логістичної системи, і витрат на їхнє досягнення, дає більш повне судження про ефективність логістики запасів. Таким інтегрованим показником може виступати показник, що являє собою відношення економічного ефекту, отриманого в результаті реалізації логістичної концепції, і капіталу, інвестованого в логістику.

3. Для кількісної оцінки економічної категорії ефективності слід використовувати відносний показник — коефіцієнт ефективності функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі. Особливість цього підходу полягає в тому, що побудова показників ефективності базується не на відношенні «ефект / витрати», а на відношенні: «фактичний ефект / потенційний (можливий) ефект»:

де Еф — фактичний ефект, одержаний від функціонування матеріа­льного потоку в логістичному ланцюзі за розглянутий період часу, грн / од. продукції;

Е_о — максимально досяжний (потенційний) ефект, що може бу­ти отриманий у конкретних умовах виробництва за той самий від­різок часу при оптимізації матеріального потоку, грн/од. продукції.

Різниця (Е_о - Еф) характеризує собою недоотриманий результат від функціонування матеріального потоку підприємства, а її нульо­ва величина — досягнення оптимального варіанту руху і викорис­тання матеріальних ресурсів у логістичному ланцюзі.

На основі аналізу існуючих точок зору і методологічних підхо­дів до проблеми оцінки економічної ефективності функціонування логістичної системи, кожний суб’єкт господарювання може розро­бити власну систему показників оцінки ефективності логістики за­лежно від особливостей діяльності, пріоритетності тих чи інших напрямків логістики тощо.

Методи та критерії оцінки результативності логістичного управ­ління передбачають порівняння отриманих результатів діяльності того чи іншого напрямку логістики з визначеними цілями. До цих методів належать:

Метод аналізу логістичних витрат. Він передбачає вста­новлення вартісного критерію для кожної логістичної функції на під­приємстві. Порівнянням загальних витрат з витратами за окремими напрямками визначає міру розходження за кінцевими результатами. За значущих відхилень вносяться необхідні поправки та доповнення у діяльність служби логістики.

Метод оцінки продуктивності. Результативність діяльності ло­гістичної служби носить кількісний характер і відбивається у фізичних одиницях виміру (кількість замовлень, тонни відправленого вантажу тощо). За цих умов вхідні показники порівнюють з вихідними. До ува­ги приймають:

♦ людино-години, що їх витрачено на виконання певного обсягу робіт;

♦ кількість персоналу, який приймає участь у виконанні відпо­відних робіт;

♦ кількість та технічні параметри задіяної техніки на певних ви­дах робіт;

♦ задіяні складські площі тощо.

Метод сервісу. За даним методом у якості оціночного крите­рію виступає оцінка наданого сервісу за такими параметрами:

♦ час - тривалість надання сервісу;

♦ точність — виконання у визначений термін;

♦ послідовність - дотримання графіка технологічного процесу;

♦ розмір збитків - кількість пошкоджень кінцевої готової про­дукції у результаті виконання завантажувально-розвантажу­вальних робіт, складування, транспортування тощо.

Для виміру результативності (та ефективності) логістичної системи часто застосо­вують фінансові показники, які користуються великою популярніс­тю, тому що прості в розрахунках, виглядають переконливо, дозво­ляють системного підходити до аналізованих проблем і проводити зіставлення отриманих результатів. Однак вони скоріше відбивають минулі результати, а не поточні, повільно реагують на зміни, залежать від ряду бухгалтерських прийомів і не враховують важливих аспектів логістики. Часом фінансові показники можуть показати, що щось іде не так, але не показують, що саме йде не так або як це можна скорегувати.

Тому значний інтерес привернув до себе новий підхід до визначення результативності логістичної системи - концеп­ція «діаграм збалансованих переваг».

Діаграма логістичних переваг

Ця концепція заснована на врахуванні ключових показників ефективності (результативності), які надають керівництву більш досконалі засоби досягнення стратегічних цілей у порівнянні з ме­тодами, що використовують традиційні оцінки, значною мірою орі­єнтовані на вимір фінансових показників. При цьому ключові пока­зники ефективності (результативності) визначаються безпосередньо стратегічними цілями.

Діаграма збалансованих переваг забезпечує поточні орієнтири в тих критич­но важливих областях, де, можливо, буде потрібно вживання захо­дів, необхідних для досягнення цих цілей.

Для побудови такої діаграми пропонується використати чотирьохступеневий процес:

1) формулювання стратегії управління логістичним ланцюгом;

2) виявлення реально вимірюваних параметрів досягнутого успіху;

3) визначення процесів, що впливають на кінцеві результати;

4) визначення основних драйверів ефективності цих процесів.